Постанова № 71796447, 15.01.2018, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/459/17

Провадження № 2-а/300/2/2018

15.01.2018р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю:

секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі – Міжгірське управління Пенсійного фонду України), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Воловецьке акціонерне товариство «Агробуд» (далі – ТзОВ «Воловецьке АТ «Агробуд») про визнання наявності стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 р. представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_4 до Міжгірського управління Пенсійного фонду України, третя особа: ТзОВ «Воловецьке АТ «Агробуд», в якому просив визнати наявність у позивача стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

Позов мотивував тим, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18 липня 1978 року влаштувався на роботу і з того часу, майже безперервно працював на умовах трудового договору на різних роботах і посадах. За весь період роботи його загальний страховий стаж складає 37 років 11 місяців та 18 днів, в тому числі 15 років 1 місяць 17 днів на посаді пророба ( виконроба - виконання робіт), а також служба в армії, відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та ст. 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», підтвердженням чого є трудова книжка.

Зазначав, що на підставі пункту «б» ч.1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яким передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, він має право на пенсію на пільгових умовах.

В зв’язку з наявністю загального та пільгового стажу, який відповідно до вказаної норми законодавства надає право на пенсію на пільгових умовах після настання 55-річного позивач звернувся до Міжгірського управління Пенсійного фонду України для призначення відповідної пенсії.

Після вивчення поданих документів, комісією з розгляду питань, пов’язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій Міжгірського управління пенсійного фонду України було вирішено відмовити в призначенні пільгової пенсії. З протоколу № 4 від 03 травня 2017р. випливає, що підставами для прийняття такого рішення слугували ненадання позивачем довідок про пільговий характер роботи, копій наказів про проведення атестації робочих місць і результатів проведення атестації та недостатність загального трудового стажу (26 років).

03 травня 2017 року Міжгірським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області листом № 2310/03 позивача було повідомлено про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, вважає, що дії відповідача є протиправними та незаконними в зв’язку з наступним.

В порушення вимог пункту 11 ч.2 ст. 64 Закону № 1058-IV відповідач не виконав свого обов’язку щодо письмового інформування позивача, як майбутнього пенсіонера про виникнення у нього права на призначення пенсії і порядок її призначення. З дати набуття права на пільгову пенсію – 25 вересня 2016 року позивач неодноразово звертався в Міжгірське управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Проте у вказаній установі йому взагалі відмовляли в прийнятті документів і тільки 02 лютого 2017 року вона була відповідачем прийнята.

З метою отримання підтверджуючих довідок про пільговий стаж роботи позивач неодноразово звертався до ТОВ «Воловецьке АТ «Агробуд» (правонаступника підприємства під час роботи в якому ОСОБА_4 набув частину пільгового стажу), де йому відмовили в наданні запитуваних документів, через що він звернувся із заявою щодо витребування таких документів до відповідача. За пунктом 3.3. Розділу III. «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 надання допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії належить до обов’язків відповідача. Згідно статті 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Всупереч вказаним нормам законодавства відповідач не використав надані йому повноваження та не виконав свого обов’язку і не одержав необхідні документи й не провів відповідної перевірки. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

В обґрунтування позову позивач посилається на ч. 2 ст. 24 Закону, яким встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Згідно трудової книжки позивача та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця і даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку його загальний страховий стаж складає 37 років 11 місяців 18 днів, в тому числі пільговий 15 років 1 місяць 17 днів.

Відповідно до підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії на пільгових умовах призначаються особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Вважає, що у нього є всі підстави, передбачені законом, необхідні для призначення йому пенсії на пільгових умовах, а відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною та такою, що порушує його права передбачені Конституцією України та ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали, просили відмовити в позові за безпідставністю, оскільки дії Міжгірського управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пільгової пенсії були правомірними. Покликалися на п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з яким правом на пільгове пенсійне забезпечення, незалежно від місця останньої роботи, користуються працівники зайняті повний робочий день на пільгових роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність документів на підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії позивачу, якими мали бути довідки підприємства про пільговий характер роботи за період роботи з 27.08. 1986 року по 02.01.1991 рік та з 03.01.1994 року по 14.01.2001 рік, копії наказів та проведення атестації робочих місць та результати проведення атестацій. Позивачем у визначений відповідачем термін до 01.05.2017 року таких документів не було надано, а неодноразові запити відповідача зазначених документів у ТОВ "Воловецьке АТ «Агробуд» залишені без задоволення через відсутність документів.

Судом було залучено до справи ТОВ "Воловецьке АТ «Агробуд», як третю особу. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте 07.12.2017 року до суду надіслав повідомлення про те, що документів, на основі яких підприємство мало право видати довідки про пільговий стаж роботи позивача ОСОБА_4, за період роботи з 27.08.1986 року по 14.10.2001 року, не виявлено.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що 02 лютого 2017 року позивач звернувся до Міжгірського управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Через відсутність необхідних документів йому було під розписку надано повідомлення з переліком таких документів для призначення пенсії, які він мав надати до Міжгірського управління Пенсійного фонду України до 01.05.2017 року.

23.02.2017 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про витребування в ТОВ "Воловецьке АТ «Агробуд» документів про пільговий стаж роботи на підприємстві. Однак такі документи не були надані.

03 травня 2017 року комісія з розгляду питань, пов’язаних з перерахунком та виплатою пенсій Міжгірського управління Пенсійного фонду України відмовила позивачу в призначенні пільгової пенсії з тих підстав, що на підтвердження трудового стажу для призначення пільгової пенсії позивач надав тільки трудову книжку, згідно з якою трудовий стаж позивача становить 37 років два місяці і 14 днів.

Відповідно до записів у трудовій книжці частина стажу позивача припадає на час виконання ним роботи, що міститься у списку № 2 і потребує документального підтвердження його зайнятості на цій роботі за відповідною професією та за результатами атестації умов праці.

Такого документального підтвердження ні позивач ні третя особа ТОВ "Воловецьке АТ «Агробуд» не надало, що стало підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі – Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Враховуючи викладене суд визнав, що права позивача під час призначення пенсії не були порушені, а тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 10, 77, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Міжгірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Воловецьке акціонерне товариство «Агробуд» про визнання наявності стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийОСОБА_6