Рішення № 71795874, 15.01.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3402/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката Браташевської Я.Ю.,

представників відповідача Давиденко В.М., Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в листопаді 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує такими обставинами. ОСОБА_1 повідомляє, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1987 року, 2-ї категорії. Він перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, отримує пенсію, звертався до Управління з проханням здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у задоволенні такого клопотання. При цьому посадові особи Управління ПФУ стверджували, що позивачу у 2013 році було призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії обчислено згідно із нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 вважає відмову відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії неправомірною. Позивач вказує, що положення ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надають йому право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним чи спеціальним законом(Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Позивач стверджує, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на територіях радіоактивного забруднення, для нього порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер, визначений у ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватись за кожний повний рік роботи понад встановлений мінімальний трудовий стаж. ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений адміністративний позов підтримав повністю, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. У своїх додаткових поясненнях від 15.01.2018 року позивач просив зобов'язати відповідача скасувати протокол № 1491 від 20.11.2013 року щодо призначення пенсії, нарахувати та індексувати пенсію згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нараховувати, індексовувати таку пенсію в подальшому, а також зобов'язати відповідача нарахувати доплати за понаднормовий стаж, нарахувати додаткову пенсію як постраждалому 2-ї категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Представники відповідача Давиденко В.М., Шевченко О.О., які діють на підставі довіреностей, в судовому засіданні заперечували проти вимог позивача, вважаючи їх необґрунтованими, додатково пояснили, що позивачу нарахована пенсія згідно із ст. ст. 11,14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», середньомісячний заробіток, з якого здійснювався розрахунок пенсії, обирався позивачем самостійно, для обчислення пенсі використовувалась архівна довідка Лиманської міської ради про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату підприємством «Краснолиманське РТП»(оскільки вказане підприємство станом на 2013 рік вже було ліквідоване), обчислення пенсії за так званою «двоскладовою формулою» для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС має здійснюватись лише у разі, якщо довідка про заробітну плату видана з урахуванням перебування особи у «зоні відчуження» ЧАЕС, чого не було відображено в архівній довідці Лиманської міської ради. З огляду на це, представники відповідача вважали, що дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області відповідають закону, а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом рішення та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).

Суд, вислухавши думку позивача, представника позивача і представників відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, надані відповідачем матеріали пенсійної справи на ім'я ОСОБА_1, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступні фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., є громадянином України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 внесений до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків,має посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, кат.2 (а.с.5-10). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області(а.с.15), з 06.12.2013 року отримує пенсію за віком довічно.

Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_2, виданому 24.04.1980 року Краснолиманським РВК Донецької області на ім'я ОСОБА_1, останній в період з 12.02.1987 року по 14.05.1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зазнав впливу радіоактивного випромінювання (а.с.11-14).

Згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 24.05.1993 року № 51/43265 ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Військовій частині 34102 (с. Оране), прибув до військової частини на підставі наказу № 48 від 17.02.1987 року, вибув - на підставі наказу № 134 від 14.05.1987 року, здійснював роботи щодо обслуговування та ремонту автомобіля, виїздив на виконання робіт щодо захоронення майна 18, 21 березня, 15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30 квітня, 1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14 травня, отримав сумарну кількість радіації 14,33 рентген (а.с.38).

Згідно з архівною довідкою архівного відділу Краснолиманської міської ради від 25.12.2012 року № 05-29/628 про нарахування заробітної плати по Краснолиманському ремонтно-транспортному підприємству ОСОБА_1 отримував заробітну плату у вказаному підприємстві з січня 1987 року по грудень 1991 року(а.с.39).

Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3, дата заповнення 26.07.1979 року, підтверджено, що позивач працював у Краснолиманському РТП водієм 1-го класу в період з 01.03.1986 року до 27.03.2000 року.

Зі змісту листа Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області від 09.10.2017 року № 81/Л-02-01-04 (а.с.16-17) вбачається, що у 2013 році за заявою позивача йому була призначена пенсі за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії обчислено згідно з нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; розмір додаткової пенсії особам, що належать до 2-ї категорії, з 01.09.2017 року встановлено 170, 82 грн.. В цьому ж листі відповідачем наведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 на 01.09.2017 року: 946,37 грн. - розмір пенсії за ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 170,82 грн. - додаткова пенсія потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії;185,06 грн. - фіксований розмір індексації з 01.09.2015 року, а всього до виплати - 1302,25 грн..

Оцінюючи в даному випадку правомірність відмови відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Визнанням права кожного на мирне володіння своїм майном, по суті, гарантовано право власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналізуючи у своїй правозастосовній практиці питання мирного володіння майном, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що концепція «майна» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 року, заява № 31107/96, п. 54).

Право вибору пенсійних виплат передбачене ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 13 розділу XV вказаного Закону передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та за цим Законом, призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, 06.12.2013 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Красний Лиман та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 57 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботина територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.

Відповідно до ч.2 ст. 56 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Така ж правова позиція висловлена і у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року по справі № 21-727а15.

Отже, ОСОБА_1 є особою зі статусом учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії,має право на державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року (за його вибором).

Таке своє право він намагався реалізувати, звертаючись до відповідача із заявами з грудня 2013 року по вересень 2017 року, що підтверджено відповідями Управління ПФУ у м. Красний Лиман на звернення ОСОБА_1 від 11.12.2013 року вих. № 58/Л-02-01-03, від 04.07.2017 року вих. № 7111/02, від 09.10.2017 року вих. № 81/Л-02-01-04.

Крім того, ОСОБА_1 згідно зі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

З огляду на таке, суд вважає, що відповідач допустив неправомірне обмеження реалізації позивачем свого права на вибір виду пенсії, застосувавши до спірних правовідносин норми загального закону і безпідставно виключивши можливість застосування норм спеціального закону. Тому такі дії відповідача - суб'єкта владних повноважень слід визнати протиправними.

За змістом ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вимоги про нарахування суб'єктом владних повноважень та здійснення виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог не застосовуються правила позовної давності, встановлені гл. 19 ЦК України.

Не підлягають застосуванню до таких вимог положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки зазначені приписи встановлюють строки виплати нарахованих пенсій за минулий час і не визначають строки призначення і нарахування пенсій.

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не встановлює строку звернення до адміністративного суду громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, натомість відповідно до ст. 90 цього Закону всі вимоги закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21.03.1995 року.

Суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача має бути відновлене відповідачем починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року(з урахуванням раніше здійснених виплат).

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення додаткових вимог позивача в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень нараховувати та індексовувати пенсію ОСОБА_1 в подальшому, оскільки порушення прав позивача на майбутнє ще не відбулося, у суду не має достатніх підстав на час розгляду справи стверджувати про те, що таке порушення прав позивача буде допущене відповідачем у майбутньому, про те, що відповідач може допустити на майбутнє свідоме недотримання рішення суду, яким на теперішній час такі порушення прав позивача констатовані. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 132 КАС України судовий збір віднесено до складу судових витрат. Позивач ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з адміністративним позовом звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

З урахуванням цього суд відносить судові витрати у справі на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8,19,46,64,68 Конституції України, ст.ст. 2,5,6,7,19, 132,139,241,242,243,244,245 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії відповідача щодо обмежень права позивача на отримання пенсійних виплат протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області(юридична адреса: Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, буд.15; ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 20388259) нарахувати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., адреса проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії)державну пенсію згідно із ст. 49 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із ст. 51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,з урахуванням заробітку для призначення пенсії за березень-квітень 1987 року, починаючи з дня виникнення права на пенсійне забезпечення, тобто з 06.12.2013 року, здійснити індексацію такої пенсії та виплатити позивачу недоплачену різницю у пенсійному забезпеченні (з урахуванням раніше здійснених виплат).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області згідно зі ст. 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06.12.2013 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом 20-річний стаж роботи для чоловіків.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення такого рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст цього рішення суду складено 24.01.2018 року.

Суддя -