Рішення № 71795556, 24.01.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2320/17

Провадження № 2/226/116/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2018 Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вимоги обґрунтував тим, що 17.10.2017 він був звільнений відповідачем за власним бажанням з посади машиніста гірничих виймальних машин 6 розряду, але всупереч діючому трудовому законодавству з ним своєчасно не було проведено повний розрахунок при звільненні. Просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні у розмірі 16886,12 гривень.

В наданому судові відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач дійсно був звільнений з підприємства за власним бажанням 17.10.2017. На виконання наказу про звільнення ОСОБА_1 підприємством були перераховані виплати, що підлягають сплаті при звільненні: 27002,53 гривень – 23.11.2017, 1515,00 гривень – 23.11.2017, 2140,00 гривень – 27.11.2017, 93,24 гривень – 01.12.2017, так само сплачений час перебування позивача на лікарняному в сумі 1712,72 гривень. Звільнення здійснено у повній відповідності із діючим законодавством, тому вимоги є безпідставними.

Дослідивши і оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Так, ОСОБА_1 з 27.11.2014 по 17.10.2017 знаходився у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що встановлено на підставі наказів про прийняття на роботу і про звільнення (а.с.8-9) та підтверджено відповідачем у наданому відзиві.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В той самий час, в порушення вказаної норми Закону, при звільненні з позивачем не був здійснений повний розрахунок, не була виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку.

Так, згідно з довідкою відповідача №1670 від 27.12.2017, при звільненні ОСОБА_1 нарахована сума 40584,46 гривень, яка складається з оплати праці за два робочі виходи, компенсації за 52 календарні дні невикористаної відпустки та 14 календарних днів перебування на лікарняному, яка виплачувалася частинами і остаточно була виплачена 01.12.2017 (а.с.42).

Згідно з роз’ясненнями, наведеними у п.25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування передбаченої ст.117 КЗпП України відповідальності. Тобто, проведення повного розрахунку зі звільненим працівником проводиться не на вимогу такого працівника, а є обов’язком роботодавця, закріпленим законодавчо, і не може ставитися у залежність від певної дії звільненої особи. Відповідно до положень ст.43 Конституції України, кожен має право на заробітну плату, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Законом.

Оскільки відповідачем порушені вимоги закону щодо своєчасного розрахунку зі звільненим працівником, у відповідності до положень ст.117 КЗпП України з ДП «ВК «Краснолиманська» належить стягнути на користь ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум.

Згідно з довідкою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (а.с.45), середньоденний заробіток позивача складає 582,28 гривень (а.с.45). З дня його звільнення 17.10.2017 по день проведення остаточного розрахунку 01.12.2017 минуло 33 робочих дні, відповідно, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні має становити 19215,24 гривень.

В той самий час, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з розрахунку за 29 робочих днів в чітко визначеній ОСОБА_1 сумі – 16886,12 гривень (582,28 гривень х 29 днів).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог. Отже, стягненню підлягає сума 16886,12 гривень, заявлена до стягнення позивачем.

Позивачем сплачено судовий збір за пред’явлення позову в сумі 640,00 гривень, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,141,258,259,263-265,351-355,430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», (ЄДРПОУ 31599557, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Мирноград, м-н Східний, 2/80), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16886,12 гривень (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 12 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 24.01.2018.

Суддя: В.С. Салькова