Ухвала суду № 71793082, 22.01.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/460/17

2/703/66/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Залевківське", треті особи управління Держгеокадастру у Смілянському районі Черкаської області, державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації, -

встановив:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1,5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та в зв’язку з тим, що позивач не має належної дієздатності. Крім того, при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду просив повернути сплачений судовий збір при подачі позовної заяви. Просив також в задоволенні вимог адвоката ОСОБА_4 про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити, оскільки такі є недостовірними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача – ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував та просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявленого клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що подальший розгляд вищевказаної справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2ст.187 ЦПК України).

Враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У клопотанні про залишення позову без розгляду представник позивача ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_1 посилається на п. 1,5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, зокрема просить залишити позовну заяву без розгляду оскільки позивач не має належної процесуальної дієздатності та в зв’язку з поданням заяви про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.ст.46,47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) мають фізичні особи, якщо вони можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Виходячи зі змісту наведених статей, позивач ФОП ОСОБА_5, має процесуальну дієздатність. Доказів, які б спростовували зазначене представником позивача не надано, а тому залишення позову без розгляду з підстав відсутності у позивача процесуальної дієздатності є безпідставним.

Разом з тим, згідно з ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що представник позивача заявив клопотання про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, що не суперечить закону, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» від 6 липня 2011 року №3674 – VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Беручи до уваги, що суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі п.5 ч.1ст. 257 ЦПК України, за заявою представника позивача, клопотання про повернення сплаченого судового збору не підлягає до задоволення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи представником відповідача 18 вересня 2017 року подано до через канцелярію Смілянського міськрайонного суду клопотання про приєднання розрахунку до договору про надання правової допомоги та стягнення з позивача понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З клопотання представника відповідача вбачається, що він просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати за надання правової допомоги в сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень відповідно до розрахунку до договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 138 ЦПК України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до п.48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представником відповідача вимоги про стягнення витрат за надання правої допомоги обґрунтовані належним чином та підтверджені, в матеріалах справи наявний договір №06/03/17-5 про надання правової допомоги від 6 березня 2017 року та розрахунок до договору про надання правової допомоги від 6 березня 2017 року, в якому зазначено вартість виконаних послуг в розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Разом з тим, суд не приймає до уваги витрачення 1 години адвокатом за перебування останнього в судовому засіданні 25 квітня 2017 року оскільки, засідання 25 квітня 2017 року по даній справі не проводилося.

Отже, загальна кількість витраченого часу по справі представника відповідача - адвоката ОСОБА_4 становить 13 годин.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу понесених ОСОБА_3, що підлягають відшкодуванню, суд враховує характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

З врахуванням вищевикладеного та положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 46, 47, 137, 138, 142, 257, 260 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 6 липня 2011 року №3674 – VI, ЗУ « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII,-

ухвалив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Залевківське", треті особи управління Держгеокадастру у Смілянському районі Черкаської області, державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації – залишити без розгляду.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5000 (п’ять тисяч) гривень за надання правничої допомоги адвокатом.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Головуючий: Опалинська О.П.