Рішення № 717930, 14.05.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.07 р. Справа № 40/12пд

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації м.Костянтинівка

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Кристал” м. Костянтинівка

про переддоговірний спір

за участю:

представників сторін:

від позивача Ступка М.М. - юрисконсульт

від відповідача Корнієнко Р.І. - начальник юридичної служби

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні у межах процесуального строку згідно ст. 77 ГПК України була оголошена перерва з 11.05.07р. по 14.05.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про спонукання відповідача прийняти спірні пункти договору про надання послуг з транспортування природного газу № 07/4/Т від 06.12.06р. в редакції позивача, а саме частину 1 п. 1.1, речення 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.2, п. 7.5.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

- тиск природного газу, який подається на адресу відповідача, є істотною і необхідною умовою договору про надання послуг з транспортування природного газу;

- пункт 7.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.94р. № 355, зобов’язує позивача і відповідача подавати та приймати природний газ відповідно до вимог цих Правил, тобто позивач повинен надавати послуги з транспортування природного газу тиску, необхідного для діяльності підприємства;

- обсяги природного газу не можуть бути співвідносними до тиску газу, тому що тиск газу – це сила впливу газу на одиницю площі. Тобто тиск газу не має ніякого значення для його обсягів і незважаючи на те який тиск передбачено договором між відповідачем та УМГ „Донбастрансгаз”, позивач зобов’язаний виконати господарські зобов’язання, передбачені п. 1.1 договору, щодо обсягів природного газу, належним чином.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.01р. № 1729 „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом” відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації був надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Кристал” проект договору про надання послуг з транспортування природного газу № 07/4/Т від 06.12.06р., що має ознаки оферти.

Листом від 26.12.06р. № 283/8 відповідач повернув договір № 07/4/Т від 06.12.06р., підписавши його з протоколом розбіжностей, а саме здійснив акцепт, однак з урахуванням заперечень визначених в протоколі розбіжностей.

На час укладення договору на зовнішнє централізоване водопостачання між сторонами виникли розбіжності по частині 1 п. 1.1, реченню 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.2, п. 7.5.

Позивач наполягає прийняти спірні пункти договору у наступній редакції:

- частину 1 пункту 1.1 – „Виконавець зобов’язується надати Замовнику послуги з транспортування по газорозподільчій мережі Виконавця обсягів природного газу, які належать Замовнику на підставі договору купівлі-продажу природного газу. Крім того Замовник зобов’язаний укласти договір на транспортування газу магістральними газопроводами.”;

- речення 1 пункту 3.2 – „Виконавець транспортує газ до кордону балансової належності мереж Виконавця і Замовника, надалі кордону мереж, де Виконавець передає, а Замовник приймає газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного Договору...” і далі за текстом;

- пункт 3.2.1 – „Виконавець забезпечує транспортування обсягів газу, власником якого є Замовник, при умові додержання тиску на вихідній засувці на ГРС не нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”;

- пункт 3.2.2 – „У разі зниження тиску на вихідній засувці на ГРС нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”, Виконавець не несе відповідальності за порушення технологічного циклу Замовника.”;

- пункт 7.2 – „За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, передбачені п. 6.1 Договору Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, та інші штрафні санкції, передбачені законодавством України, а також відшкодовує понесені Виконавцем збитки. Замовник при неможливості сплатити вартість послуг передає Виконавцю в заставу майно, за винятком того, що не може бути передано, відповідно до діючого законодавства.”;

- пункт 7.5 – „Виконавець не відповідає за підтримання належного тиску на ГРС.”.

Відповідач за протоколом розбіжностей пропонує прийняти спірні пункти у наступній редакції:

- частину 1 пункту 1.1 – „Виконавець зобов’язується надати Замовнику в безперервному режимі послуги з транспортування по газорозподільчій мережі Виконавця обсягів природного газу, які належать Замовнику на підставі договору купівлі-продажу природного газу. Тиск природного газу на ГРС складає не менше 0,8 кГс/кв.см...” і далі;

- речення 1 пункту 3.2 поповнити редакцією – „...та тиску згідно з умовами п. 1.1 зазначеного договору...” і далі;

- пункт 3.2.1 договору скасувати;

- пункт 3.2.2 договору скасувати;

- пункт 7.2 – „За несвоєчасну оплату спожитого газу у строк, зазначений п. 6.1 Договору, замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в термін, за який сплачується пеня.”;

- пункт 7.5 – „Виконавець несе відповідальність перед Замовником за неналежне виконання п. 1.1, 2.1, 2.3 Договору.”.

Позивач вважає, що частину 1 п. 1.1, речення 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.5 договору про надання послуг з транспортування природного газу № 07/4/Т від 06.12.06р. слід викласти в його редакції, оскільки до предмету спірного договору відноситься надання послуг з транспортування природного газу, а тиск газу відповідач повинен узгодити з продавцем природного газу у договору купівлі-продажу.

Крім того, позивач не має технічної можливості регулювати тиск природного газу у газорозподільчих мережах у розмірі більшому ніж тиск газу у газопроводі на виході з газорозподільчої станції.

Позивач також вважає, що первинна редакція п. 7.2 договору не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки у сфері господарювання застосовуються таки види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції, а передача майна у заставу є забезпеченням належного виконання відповідачем умов договору.

В обґрунтування своїх вимог, позивач з посиланням на статтю 33 ГПК України, намагається спонукати відповідача прийняти спірні пункти договору про надання послуг з транспортування природного газу № 07/4/Т від 06.12.06р. в редакції позивача, а саме частину 1 п. 1.1, речення 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.2, п. 7.5.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За вимогами статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За вимогами ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Договір про надання послуг з транспортування природного газу є обов’язковим для укладення, оскільки стаття 12 Закону України „Про трубопровідний транспорт” № 192/96-ВР від 15.05.96р. визначає, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Згідно ст. 16 Закону України „Про трубопровідний транспорт” підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати постачання споживачам вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договорів.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.01р. № 1729 „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом” газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, забезпечують рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності відповідно до договорів, укладених із споживачами.

Статтею ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносно частини 1 п. 1.1, речення 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.5. договору слід зазначити, що пунктом 7.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.94р. № 355, встановлено, що газопостачальна організація підтримує згідно з договором тиск на виході з газорозподільчої станції за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу.

Відповідач посилається на те, що його підприємство, яке виробляє скляну тару, являє собою безперервне виробництво і єдиним видом палива для нього є природний газ. Тиск природного газу повинен бути стабільним і не менше як 0,7 кГс/кв.см, зниження тиску якого менше як 0,65 кГс/кв.см приводить до зміни температурного режиму скловарної печі, для якої основним параметром є тиск природного газу.

Однак, позивач здійснює транспортування газу по системам газопостачання з тим тиском, яким УМГ „Донбастрансгаз” подає його до газотранспортної системи м. Костянтинівки, та не взмозі регулювати тиск природного газу у газорозподільчих мережах.

А тому, тиск природного газу повинен бути узгоджений в договорі поставки з продавцем природного газу, оскільки до газорозподільчої станції газ подається вже певного тиску.

Таким чином, частина 1 п. 1.1, речення 1 п. 3.2, п. 3.2.1, п. 3.2.2, п. 7.5. в редакції позивача не суперечать вимогам законодавства.

Щодо п. 7.2 договору, то відповідно до частини 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 ГК України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено ГК України та іншими законами.

Стаття 1 Закону України „Про заставу” передбачає, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Отже, пункт 7.2 договору, викладений в редакції позивача, відповідає вимогам чинного законодавства.

За такими обставинами, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне прийняти спірні пункти договору у редакції позивача:

Прийняти частину 1 пункту 1.1 в редакції позивача: „Виконавець зобов’язується надати Замовнику послуги з транспортування по газорозподільчій мережі Виконавця обсягів природного газу, які належать Замовнику на підставі договору купівлі-продажу природного газу. Крім того Замовник зобов’язаний укласти договір на транспортування газу магістральними газопроводами.”.

Прийняти речення 1 пункту 3.2 в редакції позивача: „Виконавець транспортує газ до кордону балансової належності мереж Виконавця і Замовника, надалі кордону мереж, де Виконавець передає, а Замовник приймає газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного Договору...” і далі за текстом.

Прийняти пункт 3.2.1 в редакції позивача: „Виконавець забезпечує транспортування обсягів газу, власником якого є Замовник, при умові додержання тиску на вихідній засувці на ГРС не нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”.

Прийняти пункт 3.2.2 в редакції позивача: „У разі зниження тиску на вихідній засувці на ГРС нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”, Виконавець не несе відповідальності за порушення технологічного циклу Замовника.”.

Прийняти пункт 7.2 в редакції позивача: „За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, передбачені п. 6.1 Договору Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, та інші штрафні санкції, передбачені законодавством України, а також відшкодовує понесені Виконавцем збитки. Замовник при неможливості сплатити вартість послуг передає Виконавцю в заставу майно, за винятком того, що не може бути передано, відповідно до діючого законодавства.”.

Прийняти пункт 7.5 в редакції позивача: „Виконавець несе відповідальність перед Замовником за неналежне виконання п. 1.1, 2.1, 2.3 Договору.”.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача згідно вимог ст. ст. 44,49 ГПК України, оскільки відповідач безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 16 Закону України „Про трубопровідний транспорт”, ст. 1 Закону України „Про заставу”, п. 7.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, п. 12 Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.01р. № 1729 „Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом”, ст. 901 ЦК України, ст. ст. 179, 181, 187, 216, 217, 219 ГК України, ст. ст. 44, 49, 69, 77, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Прийняти спірні пункти договору про надання послуг з транспортування природного газу № 07/4/Т від 06.12.06р. в редакції позивача:

- частину 1 пункту 1.1 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „Виконавець зобов’язується надати Замовнику послуги з транспортування по газорозподільчій мережі Виконавця обсягів природного газу, які належать Замовнику на підставі договору купівлі-продажу природного газу. Крім того Замовник зобов’язаний укласти договір на транспортування газу магістральними газопроводами.”;

- речення 1 пункту 3.2 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „Виконавець транспортує газ до кордону балансової належності мереж Виконавця і Замовника, надалі кордону мереж, де Виконавець передає, а Замовник приймає газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного Договору...” і далі за текстом;

- пункт 3.2.1 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „Виконавець забезпечує транспортування обсягів газу, власником якого є Замовник, при умові додержання тиску на вихідній засувці на ГРС не нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”;

- пункт 3.2.2 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „У разі зниження тиску на вихідній засувці на ГРС нижче передбаченого договором між Замовником та УМГ „Донбастрансгаз”, Виконавець не несе відповідальності за порушення технологічного циклу Замовника.”;

- пункт 7.2 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, передбачені п. 6.1 Договору Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, та інші штрафні санкції, передбачені законодавством України, а також відшкодовує понесені Виконавцем збитки. Замовник при неможливості сплатити вартість послуг передає Виконавцю в заставу майно, за винятком того, що не може бути передано, відповідно до діючого законодавства.”;

- пункт 7.5 в редакції відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації: „Виконавець несе відповідальність перед Замовником за неналежне виконання п. 1.1, 2.1, 2.3 Договору.”.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Кристал”, 85114, м. Костянтинівка, Донецька область, вул. Шмідта, 3, ід.код 30207119, р/р 260090929731 в ДФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 335838, на користь:

- відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації, 83017, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 23а, ід. код 03361075, р/р 260043010141 в КБ „Актив-банк” м. Донецьк, МФО 334000, витрати по держмиту в сумі 85 грн. 00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 21.05.07р.

Суддя