Ухвала суду № 71792763, 25.01.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.01.2018 Справа № 554/74/18

Провадження №1кс/554/937/2017

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Кулешова Л.В.,

при секретарі судового засідання Колесніченко О.П.,

за участю прокурора Гомлі А.С.,

слідчого Кравченко Т.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2017 року за № 12017170000000529, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, інваліда 2 групи, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2018 року слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що ОВС відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017170000000529 від 08.12.2017 року за підозрою ОСОБА_1 у одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

23.01.2018 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

24.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, що підтверджується зібраними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Слідчий у клопотанні вказує на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України та метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

При цьому, жоден інший більш м’який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного та у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_1, є тяжким, а також враховуючи, що жодним іншим із запобіжних заходів не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі отриманої неправомірної вигоди у 760000 грн.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор підтримав доводи клопотання, надавши суду відповідні пояснення, просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити заставу у розмірі 760000 грн.

Підозрюваний з клопотанням не погодився, надав пояснення про те, що він ніяким чином не буде впливати на свідків у кримінальному провадженні, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Інкриміноване йому кримінальне правопорушення він не вчиняв. Просить врахувати, що він є інвалідом 2 групи, до кримінальної відповідальності не притягувався, має матір похилого віку. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Захисник ОСОБА_2 з клопотанням не погодився та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що прокурором та слідчим не доведено наявність обґрунтованої підозри, ризики перераховані лише формально без зазначення доказів на їх підтвердження. Крім того, слідчим невірно кваліфіковані дії його підзахисного та прокурором не доведено неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. Просить врахувати, що підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання, має вищу освіту, до кримінальної відповідальності не притягувався, має 80-річну матір, за якою здійснює догляд, а тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170000000529 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.3 ст.369-2 КК України.

Із клопотання вбачається, що в період часу з 18.06.2015 року по 05.04.2016 року директор СФГ «Род» ОСОБА_4 неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявами про поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 88,0029 га з кадастровим номером 5322882200:03:002:0002, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, однак отримував негативні відповіді за вих. № 6196/2-15 18.06.2015 року та за вих. №27-16-7777.6-2680/2-16 05.04.2016 року.

У жовтні 2017 року питанням поновлення вищезазначеного договору оренди землі почав займатися представник СФГ «Род» ОСОБА_5 Під час підготовки необхідних документів ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_1, який пояснив, що без зв’язків та впливу у головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області договір оренди землі поновити не вдасться та запропонував свою допомогу у здійсненні впливу на прийняття рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 88,0029 га з кадастровим номером 5322882200:03:002:0002, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за умови надання неправомірної вигоди для третіх осіб у розмірі 26 400 доларів США, що становить приблизно 757 тис. грн. (300 доларів США за оформлення 1 га землі).

У подальшому під час особистих зустрічей з ОСОБА_5, ОСОБА_1 неодноразово озвучував вищезазначені умови поновлення договору оренди земельної ділянки .

12.01.2018 ОСОБА_5 отримав в ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 10.11.2010 та внесення змін до нього, після чого вказаний договір був зареєстрований у Лубенському відділі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

15.01.2018 до ОСОБА_5 знову звернувся ОСОБА_1 та почав вимагати надання неправомірної вигоди за здійснений вплив на прийняття рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки , що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області невстановленими в ході досудового розслідування особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

На виконання вказаної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 23.01.2018 біля приміщення, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Європейська,185 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 757 тис. грн. за здійснений вплив на прийняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, після чого був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме – в одержання неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою. уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

У судовому засіданні встановлено, що 23.01.2018 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

24.01.2018 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

На обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість незаконно впливу на свідків, які встановлені на даний час, у кримінальному провадженні з метою зміни ним показів. Крім того, враховуючи, що санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років підозрюваний може з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду, змінивши місце проживання.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні ще не встановлені всі свідки та можливо і інші особи, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом попередження зазначених осіб про обставини кримінального провадження, які встановлені органом досудового розслідування.

Разом з тим, прокурором не доведено ті ризики, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутні данні щодо його схильності до вчинення кримінальних правопорушень, та може знищити речові докази, враховуючи, що речові докази щодо отримання неправомірної вигоди були вилучені під час проведення обшуку.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 від 07.12.2017 року про вчинення кримінального правопорушення та вимагання грошових коштів за продовження договорів оренди через ОСОБА_1, який йому особисто повідомив пр. необхідність передачі грошових коштів; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.12.2017 року, під час якого останній повідомив про обставини вимагання у нього неправомірної вигоди за поновлення договору оренди земельної ділянки; листами ГУ Держгеокадастру за вих. № 6196/2-15 18.06.2015 року та за вих. №27-16-7777.6-2680/2-16 05.04.2016 року; рапортом ст. оперуповноваженого 1-го сектору ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_6 від 12.12.2017 року про виявлення кримінального правопорушення; додатковою угодою про поновлення Договору оренди землі від 10.11.2010 року та внесення змін до нього, затвердженою 28.12.2017 року; протоколом виготовлення імітаційних засобів грошових купюр від 18.01.2018 року, згідно з яким було виготовлено імітаційний засіб грошових купюр на загальну суму 747000 грн.; протоколом огляду, помітки та вручення грошових купюр та імітаційних засобів грошових купюр від 18.01.2018 року, згідно з яким були помічені та вручені свідкові ОСОБА_5 для передачі їх ОСОБА_1 10000 грн., які належать особисто ОСОБА_5, та імітаційні купюри на загальну суму 747000 грн.; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, під час якого виявлено та вилучено змиви з рук ОСОБА_1, грошові кошти в сумі 10000 грн., імітаційні засоби грошових купюр на загальну суму 747 тис. грн., що попередньо були оглянуті та помічені спеціальним люмінесцентним препаратом; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19.12.2017 року, оглянутим в судовому засіданні, згідно з яким між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 малася попередня домовленість про передачу грошових коштів у сумі 26400 доларів США за продовження договору оренди земельних ділянок, також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює , є інвалідом 2 групи, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан здоров’я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м’який запобіжний захід. При цьому суд бере до уваги, що заяви та клопотання від будь-яких осіб щодо застосування застави або поруки до слідчого та прокурора не надходили.

Підозрюваний та захисник посилаються на те, що підозрюваний кримінальне правопорушення не вчиняв.

Разом з тим, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, захисник посилається на те, що дії підозрюваного кваліфіковані невірно.

Разом з тим, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею не вирішується питання про кваліфікацію злочину, в якому підозрюється певна особа, та кваліфікації дій підозрюваного входить до компетенції органу досудового розслідування.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України належить визначити розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням та в межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено розміри застави.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановлять, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, те, що підозрюваний є інвалідом 2 групи, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1762 грн. х 100 = 176200 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного обов’язки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з 12 години 05 хвилини 23 січня 2018 року.

Дата закінчення дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – о 12 годині 05 хвилин 24 березня 2018 року.

Призначити заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 176200 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ ЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого/прокурора, що звернувся з клопотанням, та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов’язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з м.Полтави Полтавської області;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_1 у разі внесення застави визначити у два місяця.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Зобов’язати старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 повідомити родичам арештованого про взяття під варту.

Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : Л.В. Кулешова