Ухвала суду № 71792396, 23.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1666/17 Номер провадження 22-ц/786/248/18Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Дорош А.І., Пікуля В.П.,

розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Рибалки Ю.В. в м. Кременчук Полтавської області зі складанням повного тексту рішення 16.11.2017 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що між ним та відповідачем укладено договір на підставі якого відкрито рахунки та видано картки (по кредитним, зарплатним та соціальним рахунками). Станом на 05.12.2016 року на них зберігалися кошти, а саме: кредитна картка Універсальна 64,78 грн., карта для виплат заробітної плати 8723,17 грн., соціальна картка Укртатнафта 1050,28 грн. У квітні 2016 року дізнався, що вказані рахунки та банківські карти заблоковані. Зазначає, що звертався до відповідача з заявою щодо розблокування його рахунків, але ПАТ КБ «Приватбанк» йому відмовив.

У зв'язку з цим просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» залишок коштів на його рахунках у сумі 9838,23 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2017 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Як передбачено ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк», згідно з анкетою-заявою від 30.08.2010 року перебувають у договірних відносинах. На ім'я ОСОБА_4 відкрито рахунки (кредитний, зарплатний та соціальний) та емітовано картки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які на цей час заблоковано відповідачем.

Позивач звертався до ПАТ КБ «Приватбанк» з проханням розблокувати картки (рахунки), але йому було відмовлено.

ПАТ КБ «Приватбанк» відмову з приводу розблокування карток позивача мотивував зверненням інших клієнтів ОСОБА_5, ОСОБА_10., ОСОБА_6, за повідомленнями яких, внаслідок введення їх в оману вони перерахували кошти за різні товари (купівля на сайті «OLХ») на карту, держателем якої є позивач, але оплачені товари так і не отримали.

Так, з виписки по картковому рахунку позивача убачається, що йому 17.03.2016 року на картку № НОМЕР_2 перераховано через систему Приват24 кошти від ОСОБА_7 у сумі 1300,00 грн., від ОСОБА_10. у сумі 1700,00 грн. Цього ж дня вказані суми коштів знято позивачем через банкомат. 18.03.2016 року позивачу на вказану картку через систему Приват24 перераховано кошти від ОСОБА_6 у сумі 2100,00 грн. Цього ж дня вказану суму грошових коштів знято позивачем через банкомат.

В той же час, ОСОБА_3 повідомив у судовому засіданні, що йому нічого не відомо про отримані від вказаних осіб на своє ім'я кошти, він знімав зі своєї картки кошти, які йому перераховували родичі на ремонт, вказував, що банківські картки третім особам у користування не надавав. Зняти з них кошти через банкомат міг лише він особисто.

Ураховуючи вищевказані факти банком заблоковано рахунки позивача і подано відповідну заяву від 11.07.2017 року № E.PL.0.0.0.0/23-180 про злочин до Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк підставно призупинив розрахунки за картрахунками/заблокував картки/ позивача до моменту усунення порушень, які полягали в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом та здійсненні позивачем підприємницької діяльності, а відтак вимоги позивача про стягнення залишку грошових коштів з картрахунків є необґрунтованими, не доведеними і таким, що не підлягають задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходи відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Банк також має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які випробовує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та умов договору, у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити розрахунки за карткою/заблокувати картку.

Так, вказаними Умовами та правилами передбачено, що клієнт не має права використовувати картрахунки\для карток, емітованих на ім'я клієнта-фізичної особи \для операцій, пов'язаних з підприємницькою діяльністю (п.1.1.2.1.4).

Заборона використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності передбачена і п.7.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 року.

У відповідності з п. 2.1.1.4.2 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення порушень держателем або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов договору, Умов і правил надання банківських послуг і/або у разі виникнення овердрафту.

Отже, з наведеного слідує, що у випадку зупинення фінансових операцій, які пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також у разі використання картрахунку/для карток, емітованих на ім'я клієнта-фізичної особи/для операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, Банк вправі обмежити право розпоряджання рахунком.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведення фактів проведення ним фінансових операції, здійснення яких дозволяють блокування розрахунків за картковими рахунками, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки такі дії відповідача підтверджуються наявністю підозри та зверненням до правоохоронних органів стосовно фінансових операцій за картковими рахунками позивача.

Також факт здійснення таких фінансових операцій прослідковується із звернень інших клієнтів ПАТ КБ «Приватбанк» та виписки по картковому рахунку позивача про перерахунок цими особами певних сум коштів на карту, держателем якої є позивач.

В свою чергу, ОСОБА_3 вказуючи на безпідставність дій Банку, правомірність таких дій не спростував та не надав суду належних обґрунтувань, які дали б можливість переконатися у відсутності підстав для блокування коштів позивача.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Інших доводів в обґрунтування апеляційної скарги апелянт не зазначив.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2017 року ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 374, ч.1 ст.375, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : /підпис/ О.О. Панченко

Судді: /підпис/ А.І. Дорош /підпис/ В.П. Пікуль

Повний текст судового рішення виготовлено 25 січня 2018 року.