Ухвала суду № 71791845, 10.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/265/17 Головуючий у І інстанції Ткаченко О. В.Провадження № 11-кп/780/51/18 Доповідач у 2 інстанції Гайдай Р. М.Категорія 4 10.01.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Гайдай Р.М.

суддів - Авраменка М.Г., Орла А.І.

при секретарі - Шийці Ю.В.

з участю:

прокурора - Стаховської Н.О., Малишенка Д.О.

захисників обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатів Гажали Ю.Б., Мамедова В.Н.

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката Бірюка М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. на вирок Володарського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Постановлено цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином задоволити частково та стягнути з останнього на користь ОСОБА_7, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Постановлено цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити частково та стягнути з останнього на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 30 863 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 61 копійка та моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, матеріальну шкоду у зв'язку з втратою годувальника, в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 58 копійок, щомісячно, довічно.

Постановлено цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - задоволити частково та стягнути з останнього на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Постановлено цивільний позов ОСОБА_8 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином - задоволити частково та стягнути з останнього на користь ОСОБА_8, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_10, матеріальну шкоду, завдану смертю батька, в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 58 копійок, щомісячно, і до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, та моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Цим же вироком вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 09 жовтня 2016 року близько 23 години 00 хвилин перебував в орендованому ним кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване за адресою АДРЕСА_3, та в приміщенні кафе в нього виник конфлікт з гр. ОСОБА_11, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після конфлікту ОСОБА_11 покинувши приміщення закладу пошкодив автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та одразу був затриманий свідками протиправних дій.

10 жовтня 2016 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою з групою осіб, почав реалізовувати свій злочинний намір на умисне позбавлення волі та почав наносити ОСОБА_11 тілесні ушкодження по різних частинах тіла, після чого з метою незаконного позбавлення волі схопивши за руки ОСОБА_11, всупереч волі останнього, завели ОСОБА_11 в приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», де ОСОБА_2 разом з іншою особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, а саме ОСОБА_12, який відповідно до матеріалів кримінального провадження перебуває в розшуку) почали умисно наносити ОСОБА_11 удари руками, ногами та дерев'яною битою в область голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Після чого ОСОБА_2 близько 04 години 40 хвилин поїхав з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в період часу з 09 до 10 години останній прибув до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» та пересвідчившись, що ОСОБА_11 ще утримується в закладі, близько 11 години 30 хвилин звільнив ОСОБА_11 та передав його брату потерпілого, гр. ОСОБА_6, та близько 15 години 20 хвилин ОСОБА_11 помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 433 від 19 листопада 2016 року смерть ОСОБА_11 наступила внаслідок внутрішньочерепної травми, що проявилась крововиливами під оболонки, у тканину та шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. На тілі ОСОБА_11 виявлено більше, ніж 50 точок прикладання сили.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Гажала Ю.Б. просить постановити ухвалу, якою вирок Володарського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_2 - скасувати та кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуваний вирок не відповідає вимогам ч. 3 ст. 374 КПК України, оскільки обвинувачення сформоване судом, являється не конкретизованим, адже у ньому не зазначено спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зокрема, чим саме та куди саме наносив удари обвинувачений ОСОБА_2, тобто внаслідок яких саме дій останнього виникли тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого. Не вказано у вироку і які саме дії вчинив ОСОБА_2, що призвели до незаконного позбавлення волі потерпілого. Окрім цього, у вироку не зазначено мотив кримінального правопорушення.

Сторона захисту вважає, що вирок суду є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі ст. 409 КПК України. Невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження полягає у тому, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Так, у своєму вироку суд першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_2 посилається зокрема на покази потерпілих у справі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 При цьому, захисник звертає увагу суду, що в тексті вироку викладено не всі покази вказаних свідків, а лише ті, які на думку суду доводять вину ОСОБА_2.

Крім того, захисник вказав, що висновок експерта № 433 від 19 листопада 2016 року не міг бути визнаний судом належним доказом, оскільки після закінчення досудового розслідування даного кримінального провадження, всупереч вимогам ст. 290 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_2 та його захисникам не було відкрито медичної картки стаціонарного хворого № 4442 реанімаційного (травматологічного) відділення Сквирської центральної районної лікарні на ім'я ОСОБА_11, а також висновки судово-токсикологічної експертизи № 2866 від 17 листопада 2016 року та судово-гістологічної експертизи № 1370 від 17 листопада 2016 року, на підставі яких складався висновок експерта № 433 від 19 листопада 2016 року. Відповідно, і всі інші висновки судово-медичного експерта, переважна більшість, яких виконана з урахуванням протоколів проведених слідчих експериментів зі свідками, зокрема № 566-433 від 04 січня 2017 року (т. 2 а.с 184), № 573-433 від 05 січня 2017 року (т. 2 а.с. 200), № 572-433 від 06 січня 2017 року (т. 2 а.с. 218), № 569-433 від 05 січня 2017 року (т. 2 а.с. 236), № 568-433 від 06 січня 2017 року (т. 2), № 570-433 від 05 січня 2017 року (т. 3 а.с. 43), № 565-433 від 04 січня 2017 року (т. 3 а.с. 66), № 571-433 від 06 січня 2017 року (т. 3 а.с. 84), № 564-433 від 03 січня 2017 року (т. 3), № 567-433 від 03 січня 2017 року (т. 3 а.с. 90), які є похідними від первинного висновку судово-медичного експерта № 433 від 19 листопада 2016 року, також являються недопустимими доказами.

Крім того, захисник вказав, що слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_27, якому доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні, провів ряд слідчих дій до того моменту, як він був включений до слідчої групи, тобто без відповідних процесуальних повноважень. Таким чином, на думку захисту, постанова про визнання речовими доказами (т. 1 а.с. 208-209), відповідно до якої він визнав у кримінальному провадженні № 12016110260000538 від 10 жовтня 2016 року речовим доказом «пластиковий коврик зі слідами РБК», постанова про визнання речовими доказами (т. 1 а.с 211), відповідно до якої він визнав як речовий доказ у цьому ж кримінальному провадженні «зразки крові ОСОБА_11.», постанова про визнання речовими доказами (т. 1 а.с. 213), відповідно до якої визнав речовим доказом «змиви з долонь обох рук трупа ОСОБА_11.» та постанова про визнання речовим доказом (т. 1 а.с 215-216) «речі ОСОБА_11.», які були виявлені та вилучені 11 жовтня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_11, а також мобільний телефон «Bravis» та «IMEI», є незаконними, а перелічені предмети згідно вказаних постанов, не приєднані належним чином до кримінального провадження як речові докази, а тому такими не являються і є недопустимими.

Відповідно, проведені по справі молекулярно-генетичні експертизи, які проводились у справі експертами Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а саме висновки № 19/6-01/1023 від 13 грудня 2016 року (а.с. 18-23), висновок № 19/6-01/1021 від 14 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 36-41), висновок № 19/6-01/1022 від 30 листопада 2016 року (т. 2 а.с. 47-50), висновок 19/6-01/1020 від 14 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 56-64), висновок 19/6-01/1025 від 14 грудня 2016 року (т. 2 а.с.70-72), висновок № 19/6-01/1024 від 15 грудня 2016 року (т. 2 а.с. 98-101), висновок № 19/6-01/1079 від 03 січня 2017 року (т. 2 а.с.106-111), також є недопустимими доказами у справі.

Крім того, захисник вказав, що свідки ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до суду прокурором для допиту так і не були доставлені, внаслідок чого сторона захисту була позбавлена можливості реалізувати своє право на захист шляхом їх допиту, а суд в свою чергу, не зміг перевірити достовірність даних, викладених у протоколах слідчих експериментів, проведених за їх участю, а тому слідчі експерименти, а саме протоколи цих слідчих експериментів, диски з відеозаписами цих слідчих дій проведені за участю вказаних свідків, є недопустимими у справі. Відповідно висновки судово-медичного експерта за № 566-433 від 04 січня 2017 року, № 573-433 від 05 січня 2017 року, № 570-433 від 05 січня 2017 року, № 571-433 від 03 січня 2017 року, які є похідними від вище перелічених недопустимих доказів, складені з врахуванням протоколів слідчих експериментів підлягають визнанню недопустимими. Також, відповідно підлягають визнанню недопустимими й протокол пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_28 від 14 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 25-27), протокол пред'явлення речей для впізнання ОСОБА_28 від 15 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 28-32), яка не була належним чином допитана в судовому засіданні.

В порушення вимог п. 7 ст. 223 КПК України та п. 5 ст. 240 КПК України при проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_24 дані вимоги закону слідчим дотримані не були.

З огляду на викладене, на думку захисту, очевидним є той факт, що стороною обвинувачення суду не надано жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 146 КК України. При цьому очевидним є той факт, що суд першої інстанції проявив неупередженість щодо ОСОБА_2 зайнявши сторону обвинувачення.

В запереченнях прокурор просить апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. залишити без задоволення як необґрунтовану, оскільки за результатами судового розгляду суд першої інстанції надав належну оцінку доказам за критерієм «поза розумним сумнівом» що підтверджує винуватість обвинуваченого ОСОБА_2.

В запереченнях потерпіла ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_6, потерпіла ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_8 просять вирок Володарського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року залишити без зміни, оскільки зазначені в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

В запереченнях представник потерпілих - адвокат Бірюк М.М. просить залишити обвинувальний вирок Володарського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року без зміни, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом у відповідності до вимог КПК України отримано, досліджено та надано належну оцінку доказам на підставі яких винесено законний та обґрунтований вирок.

Заслухавши доповідь судді, захисників обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатів Гажалу Ю.Б. та Мамедова В.Н., котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, думку прокурора, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представника потерпілої ОСОБА_31 - адвоката Бірюка М.М., котрі заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Суд першої інстанції в судовому засіданні повно та всебічно дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження докази та дав їм належну оцінку. Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 повністю не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах, його вина доведена наступними доказами, а саме:

показаннями самого обвинуваченого даних ним в судовому засіданні суду першої інстанції, в яких він в основному не заперечує обставин вчинення злочинів, проте заперечує, що він наносив удари потерпілому ОСОБА_11 та позбавляв його волі;

показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7;

показаннями свідка ОСОБА_32, котра в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що вона працювала у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», вона особисто бачила, як ОСОБА_11, який загинув, кинув камінь у автомобіль, який був припаркований біля кафе, після чого почав тікати з цього місця. За ОСОБА_11 побіг незнайомий чоловік та 2 жінки. Ця подія була в жовтні 2016 року приблизно з 24 години до 01 години. Коли його догнали, то ОСОБА_11 бив незнайомий чоловік. Коли ОСОБА_11 чоловік і 2 жінки привели до кафе, то його били ОСОБА_34, який також працював в кафе разів 5, та ОСОБА_2 2-3 рази, удари наносили в різні частини тіла руками та ногами, після чого приїхали працівники поліції. ОСОБА_11 забрали разом з ОСОБА_2. Перед приїздом поліції ОСОБА_34 бив в область грудної клітки ногою, а ОСОБА_2 1 раз в лице, а інші удари в область грудей. Біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» вона була разом зі своєю подружкою. Автомобіль, який був припаркований біля кафе належав ОСОБА_2. Коли привели ОСОБА_11 він був в нормальному стані і біля кафе удари наносив незнайомий чоловік, який його наздогнав. Після чого всі присутні, в тому числі і вона з подружкою зайшли до кафе та сіли на лавочку. В кафе були присутні ОСОБА_34, ОСОБА_2, 2 жінки та чоловік, які привели ОСОБА_11. Незнайомий чоловік був одягнутий в червону куртку. ОСОБА_2 агресивно кричав на ОСОБА_11, а ОСОБА_34 наніс удар в лице, після чого в ОСОБА_11 пішла кров з рота та носа. Незнайомий чоловік на ім'я ОСОБА_14 також наніс один чи два удари ОСОБА_11, який лежав на лавочці. Хтось з присутніх викликав поліцію. По приїзду поліція забрала ОСОБА_11 та ОСОБА_2, після чого вона з подружкою ОСОБА_40 пішла додому. ОСОБА_34 та ОСОБА_2 наносили удари, запитуючи, навіщо він пошкодив автомобіль. ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_11 і руками і ногами.

показаннями свідка ОСОБА_17, котра в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що разом з ОСОБА_35 пішла у нічний час до магазину «АТБ», коли підходили до магазину, то почули, як спрацювала сигналізація автомобіля зі сторони кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» і повернулися, щоб подивитися, що сталося, підійшовши, побачили, що ОСОБА_14 наздогнав невідомого громадянина, який лежав на землі, якого останній підвів за курточку та повів до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Коли підводили ОСОБА_11 до кафе, то з кафе вийшов незнайомий чоловік в рижій дублянці і вдарив ОСОБА_11. Пізніше стало відомо, що це ОСОБА_34. ОСОБА_2 викликав працівників поліції. Коли працівники поліції забрали ОСОБА_11 та ОСОБА_2 і поїхали, вони вийшли з кафе. Подія була приблизно після 24 години. В ОСОБА_11 на лиці була засохла кров. Завівши ОСОБА_11 в кафе його посадили на лавку та ОСОБА_2 запитав, навіщо він пошкодив його автомобіль. Стан ОСОБА_11 коли приїхала поліція був нормальний, так як він ще намагався сваритися з ОСОБА_2 та ОСОБА_14. Коли працівники поліції приїхали в кафе то вона підписувала якісь документи, які саме, не пам'ятає. В закритому кафе залишилися ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_34. Видимих ушкоджень в ОСОБА_11 не було. Вона з ОСОБА_35 ударів ОСОБА_11 не наносила. Дана подія відбувалась приблизно з 23 години 09 жовтня 2016 року до 01 години 10 жовтня 2016 року;

показаннями свідка ОСОБА_20, котра в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що 10 жовтня 2016 року, приблизно в 03 години ночі сиділи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» і коли вийшли на вулицю то почули, як сильно кричав якийсь чоловік, а два інших чоловіка затягували чоловіка, який кричав до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3» знаходиться від кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» приблизно в 30 метрах. Двоє чоловіків, які затягували третього під руки в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» їй не знайомі і не могла бачити так як на вулиці було темно, бачила лише силуети;

показаннями свідка ОСОБА_16, котра в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що 09 жовтня 2016 року близько 24 години, вона разом зі своєю кумою пішла до магазину «АТБ», де зустріли ОСОБА_14, з яким разом пішли в сторону магазину «АТБ». Коли підійшли до магазину, то почули, як спрацювала сигналізація автомобіля і повернулися, щоб подивитися, що сталося, підійшовши, побачили, що ОСОБА_14 затримав ОСОБА_11, в якого запитував, навіщо він так зробив. Коли ОСОБА_14 затримав ОСОБА_11, він стояв на колінах і ОСОБА_14 наносив удари в обличчя рукою. Потім ОСОБА_14 підняв ОСОБА_11 і повів в сторону кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». З кафе вибіг якийсь чоловік і підбігши до ОСОБА_11 наніс останньому удар, після чого ОСОБА_11 завели до кафе і посадили на лавку де ОСОБА_14 також наніс ще декілька ударів ОСОБА_11. Потім ОСОБА_2 наносив удари долонями по обличчю близько 5 раз. В ОСОБА_11 йшла кров з носа. ОСОБА_2 викликав працівників поліції, які приїхали, після чого забрали ОСОБА_11 та ОСОБА_2 і поїхали в невідомому напрямку. Приблизно через 10 хвилин працівники поліції повернулися та ОСОБА_11 з ОСОБА_2 пішли до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», а нам сказали йти додому та закрили двері. Видно було, що ніс в ОСОБА_11 був розбитий, йшла кров, але рухався він самостійно. Працівники поліції в кафе складали якісь документи, які саме їй невідомо, документи підписувала її кума. Куртка в ОСОБА_11 була ціла коли ОСОБА_14 вів його до кафе, вона особисто ОСОБА_11 не била, а відштовхувала від себе, ОСОБА_41 також ударів ОСОБА_11 не наносила, коли підводили ОСОБА_11 до кафе, то громадянин на ім'я ОСОБА_34 наніс удар ОСОБА_11 кулаком. Ця подія була приблизно з 24 години до 00 годин 50 хвилин 10 жовтня 2016 року;

показаннями свідка ОСОБА_24, котра в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що вона працювала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на посаді прибиральниці. 10 жовтня 2016 року, приблизно біля 08 години 00 хвилин вона прибула на роботу де її вже зустріла продавщиця ОСОБА_42, яка повідомила, що в нас гості. Зайшовши в кафе побачила, що стоїть ОСОБА_34 з дерев'яним дрючком, на полу сидів чоловік, брудний, мокрий, я сказала присутнім, щоб вони випустили його додому. Коли почала прибирати на другому поверсі в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» то бачила, як ОСОБА_34 шарпав чоловіка, бив руками, після чого чоловік падав на землю, коли зносила мішки зі сміттям, то повторно сказала ОСОБА_34, щоб відпустили цього чоловіка, на що ОСОБА_34 сказав, що чоловік в стані алкогольного сп'яніння і наніс йому один удар битою по голові в туалеті і цей чоловік після удару впав не землю замертво. ОСОБА_34 за ноги витягнув цього чоловіка і кинув на землю. На мої зауваження не чіпати даного громадянина ОСОБА_34 не реагував. На мої запитання до ОСОБА_2 чому його не відпускають додому, ОСОБА_2 повідомив, що його не відпустять поки не віддадуть гроші за пошкоджений автомобіль, який побив цей чоловік. На мою пропозицію відпустити цього чоловіка додому, ОСОБА_2 сказав, що вони розберуться, після чого ОСОБА_2 по черзі з ОСОБА_34 шарпали за одяг чоловіка. ОСОБА_2 давав потерпілому телефон, щоб той подзвонив брату чи матері, щоб ті привезли гроші за побитий автомобіль. Потерпілий неодноразово піднімався та падав, так як був сильно побитий. Після того як потерпілий падав на підлогу то ОСОБА_2 та ОСОБА_34 знов били його ногами. Після того як помила сходи та фоє кафе, побачила, як ОСОБА_2 та ОСОБА_34 потягли потерпілого на літній майданчик кафе. ОСОБА_2 сказав їй, щоб вона помила підлогу з хлоркою там де знаходився потерпілий. Коли виносила воду та сміття через літній майданчик то побачила, що цей чоловік сидів на стільці, над ним стояв ОСОБА_2, шарпав його за одяг та поливав водою. Коли виходила на літній майданчик, то бачила як потерпілого били ОСОБА_2 та ОСОБА_34. Були глухі удари, які можливо також чула продавщиця ОСОБА_42. Також, коли поверталася виливши воду побачила, що чоловік стояв на колінах, над ним стояв ОСОБА_2, який продовжував бити його руками та відливати водою. ОСОБА_34 в цей час вийшов, а ОСОБА_2 залишався з потерпілим. Останній раз, коли вона бачила як потерпілого затягли до туалету, включили воду, щоб відмився потерпілий, який був сильно побитий та сильно стогнав. Вона говорила до потерпілого, але він на розмову не реагував, після чого вона вилила воду та пішла додому. В кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» працювала один місяць. На роботу приходила зранку і працювала до обіду, працювала не офіційно, в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» атмосфера серед колективу була негативна. Коли перший раз побачила незнайомого чоловіка, потерпілого, був великий безлад, бруд, мокро, куски арматури на підлозі, куски тирсоплити , які валялись на підлозі у фоє, потерпілий сидів на підлозі прикривши голову руками, тому обличчя потерпілого вона не розгледіла. ОСОБА_34 бив кулаками потерпілого по голові, приблизно наніс три удари з дуже великою силою, після яких потерпілий падав на землю, а ОСОБА_34 бив його ногами. Коли потерпілий хотів встати, то говорила ОСОБА_34, щоб він зводив потерпілого в туалет. В туалеті ОСОБА_34 також бив потерпілого, а потім дрючком по голові сильним ударом, після якого потерпілий впав на землю. Витягнувши потерпілого з туалету, затягли його до фоє та кинули об підлогу. Коло потерпілого знаходились ОСОБА_34, ОСОБА_2, брат ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_2. Вони говорили, що потерпілий в стані алкогольного сп'яніння та йому допомога не потрібна, вони розберуться самі, щоб потерпілий віддав гроші за пошкоджений автомобіль. ОСОБА_2 бив потерпілого, шарпав за одяг, давав йому телефон щоб потерпілий телефонував до матері, для того, щоб заплатити гроші за автомобіль, при цьому ОСОБА_2 наніс кулаком три-чотири удари в голову, удари були дуже сильні, потерпілий сам не міг ходити, так як був сильно побитий і весь час падав. Весь цей час продавець ОСОБА_42 була постійно у фоє. В цей же день близько 14 години прийшла знову до кафе, так як дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_25 проводила збори з працівниками кафе. На цих зборах продавщиця ОСОБА_42 сказала, що потерпілого вкинули в багажник автомобіля та повезли з кафе в невідомому напрямку. До неї зверталися перед судом, щоб вона змінила свої покази або не давала покази взагалі, дружина обвинуваченого ОСОБА_2 пропонувала їй гроші, щоб ОСОБА_2 не був винний, а винним був ОСОБА_34. Коли вона бачила останній раз потерпілого в кафе, він не міг говорити, або щось пояснити, був сильно побитий, лице було синє від побоїв, були сильно побиті руки, а інших ушкоджень не бачила, так як потерпілий був одягнений. Вона особисто не бачила, щоб ОСОБА_2 бив потерпілого битою, бачила, як бив кулаками, а битою бив ОСОБА_34. На роботу в кафе ОСОБА_2 приїхав приблизно о 09 годині, коли вона вже була на роботі. Потерпілий був одягнутий в чорну куртку та джинси світлого кольору. Будь-якого супротиву ОСОБА_2 та ОСОБА_34 потерпілий не чинив;

показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, котрі надали покази про те, що в період часу приблизно з 22 години 00 хвилин 09 жовтня 2016 року, ОСОБА_11 був з ними, коли в них був конфлікт з ОСОБА_2 через побиття ОСОБА_2 ОСОБА_18 і ОСОБА_11 був без будь-яких тілесних ушкоджень, будь з ким в бійку ОСОБА_11 не вступав, та будь від кого тілесних ушкоджень не отримував. Після закінчення конфлікту поїхали додому, забравши ОСОБА_11, який був без тілесних ушкоджень;

протоколом огляду місця події від 10 жовтня 2016 року з фототаблицями зі Сквирської ЦРЛ Київської області;

протокол огляду місця події від 10 жовтня 2016 року з фототаблицями з кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

протокол обшуку від 11 жовтня 2016 року в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

протокол огляду документів від 22 грудня 2016 року, а саме диску, де наявна інформація про телефонні з'єднання абонентів, котрі користуються в побуті ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з прив'язкою до базових станцій за період з 08 жовтня 2016 року по 29 листопада 2016 року, де встановлено, що у період часу з 02 години 03 хвилини по 03 годину 18 хвилин обвинувачений 4 рази спілкувався з ОСОБА_12 загальним часом 311 секунд;

протоколом огляду документів від 13 грудня 2016 року, а саме диску з камер відеоспостереження магазину «Панорама» де зображено момент нанесення удару ОСОБА_12 по обличчю ОСОБА_11;

висновком експерта № 433 від 19 листопада 2016 року де зазначено, що на тілі трупа знайдені наступні тілесні ушкодження: синці, садна, рана, крововиливи на голові, крововиливи під оболонки у тканину та в шлуночки головного мозку, переломи 9, 10 ребер справа, 9, 10, 11, 12 ребер злів, синці, садна та крововиливи на тулубі, синці, садна та крововиливи на кінцівках. Смерть ОСОБА_11 настала від внутрішньочерепної травми, що проявилась крововиливами під оболонки у тканину та в шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв'язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_11 Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. Всі вищеописані ушкодження заподіяні тупими предметами. Локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що мало місце не менше 50 точок прикладення сили. Згідно історії хвороби смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 15 годині 20 хвилин. При судово-токсикологічній експертизі в крові трупа знайдено - 0,96%, у сечі - 2,69% етилового спирту. Указана концентрація етилового спирту в крові може відповідати легкому алкогольному сп'янінню;

Крім того, допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Білоцерківського відділення Київського СМЕБ ОСОБА_38 показав, що в потерпілого ОСОБА_11 було багато прикладення до голови (нанесення ударів), від якого прикладення точки (удару) виникла причина смерті неможливо встановити через відсутність таких критеріїв, можливості розмежувати удари від яких отримані тілесні ушкодження не має. Тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя могли виникнути від 2 чи 3 ударів, ЗЧМТ у ОСОБА_11 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. На тілі потерпілого було багато тілесних ушкоджень і від удару долонею не виключено отримання тяжких тілесних ушкоджень, що були причиною смерті потерпілого.

висновком експерта № 566-433 від 04 січня 2017 про те, що настання внутрішньочерепної травми і відповідно смерті ОСОБА_11 тільки від одного удару по голові потерпілого;

протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 від 25 грудня 2016 року та відповідним диском, де він показав яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього;

висновком експерта № 572-433 від 06 січня 2017 року про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14, малоймовірне;

протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_17 від 17 грудня 2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього; висновком експерта № 569-433 від 05 січня 2017 про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_17, малоймовірне;

протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 від 17 грудня 2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього; висновком експерта № 568-433 від 06 січня 2017 року про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 не представляється можливим;

протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_24 від 23 грудня 2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» зранку 10 жовтня 2016 року; висновком експерта № 565-433 від 04 січня 2017 року про те, що локалізація та характер ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_11, дають можливість вважати, що ушкодження на голові, частина ушкоджень на тулубі та на ногах могли виникнути при обставинах вказаних ОСОБА_24 у протоколі проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2016 року. Від численних ударів по голові потерпілого й могла виникнути внутрішньочерепна травма, яка і привела до смерті;

висновком експерта № 571-433 від 06 січня 2017 року про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_30, малоймовірне;

висновком експерта № 564-433 від 03 січня 2017 року про те, що локалізація та характер ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_11, наявність реактивних змін в області них, дають змогу вважати, що вони заподіянні на протязі 4-20 годин до настання смерті потерпілого;

висновком експерта № 567-433 від 03 січня 2017 року про те, що настання внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті ОСОБА_11, при обставинах записаних камерою спостереження «Панорама», малоймовірне;

висновком експерта № 76 від 08 лютого 2017 року про те, що обвинувачений ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в стані фізіологічного афекту та в будь-якому іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував;

дослідженими відеозаписами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_35, ОСОБА_17, ОСОБА_32;

дослідженими відеозаписами з камери відеоспостереження магазину «Панорама».

Оцінивши всі вищевикладені докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно і обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. про те, що оскаржений вирок не відповідає вимогам ч. 3 ст. 374 КПК України, то вони є безпідставними, оскільки судом першої інстанції чітко зазначено чим саме та куди саме наносив удари потерпілому обвинувачений ОСОБА_2 та які саме вчинив дії для незаконного позбавлення волі потерпілого.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що висновок експерта № 433 від 19 листопада 2016 року не міг бути визнаний судом належним доказом, то вони є також безпідставними, оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку цим доводам та обґрунтував своє рішення про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. про те, що слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_27 провів ряд слідчих дій до того моменту, як він був включений до слідчої групи то вони також не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні суду першої інстанції був допитаний начальник СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_39, котрий пояснив, що ним особисто 10 жовтня 2016 року вносились відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та він визначив себе старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12016110260000538. Матеріали кримінального провадження знаходились безпосередньо в нього в робочому кабінеті в сейфі, як це вимагає Інструкція з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затверджена Наказом МВС № 296 від 14 квітня 2016 року і доступу до сейфу крім нього, ніхто не мав. 13 грудня 2016 року він доручив слідчому ОСОБА_27 проводити досудове розслідування та дав йому матеріали кримінального провадження. Однак в постанові помилково було зазначено 14 грудня 2016 року замість 13 грудня 2016 року, оскільки кожного дня слідчий виносить велику кількість таких постанов у різних кримінальних провадженнях.

Також допитаний в судовому засіданні слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_27 повідомив, що до того моменту коли його визначили слідчим у кримінальному провадженні №12016110260000538, він з матеріалами кримінального провадження не ознайомлювався, слідчі дії не проводив, однак знав про те, що така резонансна подія трапилась в м. Сквира. 13 грудня 2016 року його викликав до себе керівник органу досудового розслідування та визначив слідчим у кримінальному провадженні № 12016110260000538. Після цього керівник достав матеріали кримінального провадження із сейфу та передав слідчому особисто. Після цього сказав, що необхідно проводити слідчі дії та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення. Після цього свідок ознайомився з матеріалами кримінального провадження та розпочав проводити слідчі дії протягом всього дня 13 грудня 2016 року.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. про те, що слідчі експерименти та відеозаписи слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_29 є недопустимими доказами у справі, то вони є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дані докази до уваги не взяв, так як дані свідки в судовому засіданні не допитувались.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення вимог КПК України при проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_24 то вони є також безпідставними, оскільки стороною захисту не надано будь-яких даних про проведення слідчого експерименту з порушенням вимог КПК України. Крім того, всі слідчі експерименти за участі свідків кримінального провадження, які проводились безпосередньо в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», проведені за згодою дружини обвинуваченого - ОСОБА_25

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гажали Ю.Б. - залишити без задоволення, а вирок Володарського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, стосовно ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ: