Рішення № 71791431, 03.08.2017, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1971/16-ц

Провадження № 2/376/526/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Клочко В.М.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» до ОСОБА_3 міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Грона» про визнання недійсним та скасування рішень ОСОБА_3 міської ради Київської області та державних актів на право власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» (далі по тексту ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР») звернулося до суду з вказаним позовом у якому просить визнати недійсним та скасувати рішення 24-ої сесії 4-го скликання ОСОБА_3 міської ради Київської області № 67-24/IV в частині надання дозволу ОСОБА_6 дозволу на виготовлення технічної документації із складання державних актів на земельні ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 322401000:01:020:0005 та площею 0,2252 га, кадастровий номер 3224010100:020:0006, що розташовані за адресою : Київська область, м. Сквира, вул. Київська, № 27/1, а також на земельну ділянку площею 0,0793 га кадастровий номер 3224010100:01:020:0003, що розташована за адресою : м. Сквира, вул. Київська, навпроти № 27 ( далі по тексту рішення № 67-24/IV).

Визнати недійсним та скасувати рішення від 30.05.2007 року сесії ОСОБА_3 міської ради Київської області № 202-12-V, яким затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 3224010100:01:020:0005 та площею 0,2252 га, кадастровий номер 3224010100:020:0006, що розташовані за адресою : Київська область, м. Сквира, вул. Київська, навпроти № 27.

Скасувати державну реєстрацію право власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 площею 0,0793 га в м. Сквира, вул. Київська, навпроти № 27 з кадастровим номером 3224010100:01:020:0003, цільве призначення : 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 площею 0,1 га в м. Сквира, вул. Київська, 27/1 з кадастровим номером 3224010100:01:020:0005, цільове призначення 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 площею 0,2252 га в м. Сквира, вул. Київська, 27/1 з кадастровим номером 3224010100:020:0006, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 серпня 2005 року рішенням 24 сесії 4 скликання ОСОБА_3 ради Київської області № 67-24/ІV надано дозвіл відповідачу ОСОБА_5 на розробку технічної документації зі складання державних актів на право спільної сумісної власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Сквира, вул. Київська навпроти № 27, площею 0,0793 га, цільове призначення : 01.03 для ведення особистого селянського господарства та земельні ділянки, що розташовані за адресою : м. Сквира, вул. Київська, 27/1, а саме : земельну ділянку площею 0,1000 га, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, земельну ділянку площею 0,2252 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

30 травня 2007 року рішенням сесії ОСОБА_3 міської ради Київської області № 202-12-V затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки.

На підставі вищевказаних рішень ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_6 отримав в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером - 3224010100:01:020:0004, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, в м. Сквира, вул. Київська, 27/2, Київської області, посвідчену державним актом серія ЯЕ № 823350 від 25 вересня 2008 року, та земельну ділянку з кадастровим номером - 3224010100:01:020:0007, призначену для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2063 га, в м. Сквира, вул. Київська, 27/2, Київської області, посвідчену державним актом серія ЯЕ №823251 від 25 вересня 2008 року.

В 2013 році ОСОБА_4 отримала у приватну власність від ОСОБА_5 вище вказані земельні ділянки.

Зазначені земельні ділянки межують із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 27 б, м. Сквира, Київської області, на якій розташована споруда (обладнання) артезіанської свердловини, яка не використовується з 1992 року, але увійшла в перелік нерухомого майна, переданого у власність Регіональним Відділенням ОСОБА_7 України у Київській області, згідно наказу №7/60-ВП при перетворенні державного підприємства "ОСОБА_3 автотранспортне підприємство 13267" у ВАТ "Сквира-Авто" та опубліковувалася на підприємстві під інвентаризаційним номером 16. Споруда (обладнання) артезіанської свердловини має підземний трубопровід, покладений для подачі води у водонапірну станцію.

Згідно Договору купівлі-продажу споруди (обладнання) № б/н від 10 грудня 2010 року та ОСОБА_1 прийому-передачі майна від 14 лютого 2011 року, вказана свердловина є власністю позивача та обліковується на балансі підприємства під інвентарним номером №680, і відповідно позивач несе відповідальність за її утримання в належному стані.

Паспорт артсвердловини № б/н від 2011 року містить інформацію, що початком буріння свердловини є листопад 1959 року, глибина свердловини - 59,4 м.

Згідно Договору №1 оренди нежилих приміщень та споруд від 02 січня 2016 року, укладеного між ТОВ «Грона – Партнер» та ТОВ Фірма "Грона", передано в оренду відповідно до Додатку №1 до Договору водонапірну станцію (свердловина №1) з інвентарним номером 680.

20.10.2014 року ТОВ Фірма "Грона" отримала дозвіл на спеціальне водокористування № 299/16 на строк з 20 жовтня 2014 року до 20 жовтня 2017 року, зокрема свердловини № 1 глибиною 59,4 м і дебітом 8,0 м3/год, свердловини № 2 глибиною 30,0 м і дебітом 7,0 м3/год.

16 червня 2014 року ТОВ Фірма "Грона" звернулася до ТОВ "Грона-Партнер" із листом вих. №65 щодо необхідності врегулювання питання користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 27 б, м. Сквира, Київської області, та на якій розташовано обладнання - свердловина №1.

23 червня 2014 року ТОВ «Грона-Партнер», враховуючи клопотання ТОВ Фірма "Грона", звернулось до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням вих. №68 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира, Київської області.

Рішенням сесії ОСОБА_3 міської ради від 13 листопада 2014 року № 1286-55-VI вирішено: взяти до уваги заяву ОСОБА_8 та повернути на повторний розгляд комісії проект рішення «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» вул. Київська, 27 б, м. Сквира.

19 листопада 2014 року ТОВ "Грона-Партнер" повторно звернулося до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням вих. №169 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира.

Рішенням сесії ОСОБА_3 міської ради Київської області було відмовлено в задоволенні відповідного прохання.

На протязі 2015 року ТОВ «Грона-Партнер» зверталося до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира, проте рішенням сесії ОСОБА_3 міської ради №1458-64-VI від 11 червня 2015 року було вирішено не погоджувати проект рішення «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» по вул. Київська, 27 б, м. Сквира.

10 травня 2016 року ТОВ «Грона-Партнер» знову звернулося до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням вих. №47, яке містило прохання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира.

02 червня 2016 року сесією ОСОБА_3 міської ради №168-9-VII вирішено зняти з розгляду 9-ї сесії ОСОБА_3 міської ради VII скликання питання №6 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Грона-Партнер» по вул. Київська, 27 б, м. Сквира, для подальшого вивчення.

05 серпня 2016 року позивач повторно звернувся до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням вих. №72, яке містило прохання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки терміном на 49 років загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира.

15 вересня 2016 року сесією ОСОБА_3 міської ради №217-11-VII рішення «Про розроблення детального плану території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Київська, 27 б, м. Сквира» не підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

Враховуючи систематичну безпідставну відмову ТОВ «Грона-Партнер» в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою, 10 червня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_3 міської ради з інформаційним запитом №58 про надання копії документів на підставі яких міською радою передавалися ОСОБА_4 спірні земельні ділянки, та 12.09.2016 року отримав від ОСОБА_3 міської ради копію рішення ОСОБА_3 міської ради Київської області від 18 серпня 2005 року № 67-24/ІV.

Всупереч чинному законодавству, ОСОБА_3 міською радою Київської області не надано дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 0,0334 га, яка знаходиться по вул. Київська, 27 б, м. Сквира, проте на відповідній земельні ділянка розташована свердловина №1, яка є власністю ТОВ «Грона-Партнер» і відповідно несе відповідальність за її утримання в належному стані.

При цьому спірні земельні ділянки, які були виділені ОСОБА_9 та на даний час належать ОСОБА_4 з кадастровим номером 3224010100:01:020:0004, та кадастровим номером 3224010100:01:020:0007 накладаються на зону суворого режиму 1-го поясу зони санітарної охорони (30 м) свердловини №1 і відповідно державні акти серії ЯЕ №823350 від 25 вересня 2008 року, серії ЯЕ №823251 від 25 вересня 2008 року, видані з істотними порушеннями земельного та водного законодавства тощо

У судовому засіданні представник позивача, третьої особи позовні вимоги підтримав з підстав та обставин, наведених вище вказуючи при цьому, що відповідач ОСОБА_3 міська рада Київської області достовірно знаючи, що спірні земельні ділянки, які виділялись ОСОБА_5 та ОСОБА_4 межують із свердловиною, яка на той час належала ВАТ «Сквира-Авто» не мала права приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність, оскільки це порушували норми чинного законодавства, щодо 30 м охоронної зони, а на даний час порушує права позивача та безпідставно відмовляє у наданні оренди тощо.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Київської області у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи що на час прийняття спірних рішень ОСОБА_3 міська рада Київської області діяла в межах своєї компетенції та в межах норм діючого на той час законодавства. Оспорюванні рішення не порушують права позивача, оскільки він не є суб’єктом, який здійснює централізоване водопостачання, не є власником чи користувачем суміжної земельної ділянки, а є власником лише споруди (обладнання), яке раніше належало ВАТ «Сквира-Авто», а отже права позивача не порушенні. Оспорюванні рішення є рішеннями індивідуальної дії та вичерпали свою дію фактом прийняття тощо. Крім того, підставою для відмови в надані дозволу на оренду ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» земельної ділянки були інші підстави, чим перебування земельних ділянок у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та їх представник просили суд, відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що на час прийняття ОСОБА_3 міською радою оскаржуваних рішень, у встановленому законодавством порядку за проектом землеустрою не була виділена земельна ділянка під зону санітарної охорони І поясу свердловини № 1 та не було визначено i встановлено межі першого поясу зони санітарної охорони вказаної свердловини, і доводи позивача, що земельні ділянки ОСОБА_4 накладаються на зону суворого режиму І-го поясу зони санітарної охорони свердловини №1 грунтуються на припущеннях. ТОВ «Грона-Партнер» не надано у власність чи користування земельну ділянку, на якій розміщена свердловина № 1, а тому оскаржуваними рішеннями міської ради та виданими на їх підставі державними актами на право власності на земельні ділянки не порушено право позивача як землекористувача. Посилання позивача на Державні будівельні норми “Водопостачання зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" (ДБН В.2.5.-74.2013) є безпідставними, оскільки зазначені норми були прийняті лише в 2013 році, та на час прийняття ОСОБА_3 міською радою оскаржуваних рішень не діяли. Також зазначили, що нi позивач, ні третя особа не відносяться до суб’єктів господарювання, які виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти питною водою як шляхом централізованого питного водопостачання так і шляхом промислового розливу мінеральних столових вод, виготовлення різних напоїв тощо, за видом діяльності ОСОБА_10 36.00 «Забір, очищення та постачання води». Крім того, як вбачається з дозволу на спецводокористування № 299/16, виданого ТОВ Фірма "Грона”, вид водокористування визначено як господарсько-питні та виробничі потреби, а згідно п.3 розділу першого вказаного дозволу передача води іншим водокористувачам забороняється.

Вирішуючи спір, суд акцентує увагу, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України), позивач зобов'язаний належно довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 10 ч. ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст. ст. 57 - 60 ЦПК України); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст. ст. 212 - 215 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням 24 сесії 4 скликання ОСОБА_3 ради Київської області № 67-24/ІV від 18 серпня 2005 року надано дозвіл ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на розробку технічної документації зі складання державних актів на право спільної сумісної власності на земельні ділянки, що розташована по вул. Київська 27/2 та вул. Київська 27/1 розміром 0,1061 га та розміром 0,2170 га.

30 травня 2007 року рішенням сесії ОСОБА_3 міської ради Київської області № 202-12-V затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки.

На підставі вищевказаних рішень ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_6 отримав в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером - 3224010100:01:020:0004, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, в м. Сквира, вул. Київська, 27/2, Київської області, посвідчену державним актом серія ЯЕ № 823350 від 25 вересня 2008 року, та земельну ділянку з кадастровим номером - 3224010100:01:020:0007, призначену для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2063 га, в м. Сквира, вул. Київська, 27/2, Київської області, посвідчену державним актом серія ЯЕ №823251 від 25 вересня 2008 року.

10 грудня 2010 року між ВАТ «Сквира-Авто» та ТОВ «Грона-Партнер» було укладено договір купівлі-продажу споруди (обладнання) № б/н, згідно умов якого ТОВ «Грона-Партнер» придбав споруду (обладнання) артезіанської свердловини, що знаходиться поза межами території підприємства на землях ОСОБА_3 міської ради, а саме по вул. Київська, 27-Б (за територією ОСОБА_3 КХП), яка не використовується з 1992 року, але увійшла в перелік нерухомого майна, переданого у власність Регіональним Відділенням ОСОБА_7 державного майна України у Київській області, згідно наказу № 7/60-ВП при перетворенні державного підприємства "ОСОБА_3 автотранспортне підприємство 13267" у ВАТ "Сквира-Авто" та опубліковувалася на підприємстві під інвентаризаційним номером 16. Споруда (обладнання) артезіанської свердловини входить у комплекс для обслуговування будівлі водонапірної станції придбаною Покупцем у продавця згідно договору купівлі продажу від 09.вересня 2010 року та має підземний трубопровід, прокладений для подачі води у водонапірну станцію, (технічний стан трубопроводу невідомий) надалі іменується - об’єкт. Обєкт входить в комплекс споруд для обслуговування водонапірної станції, балансова вартість Об’єкта згідно бухгалтерського обліку рівна нулю, договірна ціна об’єкта становить 1 гривню.

Суд, звертає увагу, що у Положенні (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06 1999 визначено, що баланс підприємства це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.

Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (такої правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова від 12.06.2007 у справі №4/793 у якій зазначено, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).).

Поняття балансова вартість визначена, у формі № 1, затвердженої наказом Міністерствафінансів України від 31 березня 1999 року № 87 (z0396-99 ), та формі № 1-м, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року N 39 ( z0161-00 ) наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу. При цьому, залишкова вартість є балансовою.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зважаючи на те, що позивач не надав суду належних правовстановлюючих документів на «Об’єкт» згідно вище зазначеного договору купівлі – продажу тобто (споруду) обладнання), та беручи до уваги те, що в нього відсутнє будь-яке речове право на земельну ділянку на якій він розміщений, право на яку він захищає, у зв’язку з чим в нього не може виникнути право на негаторний позов щодо захисту неіснуючого у нього права, а також суд звертає увагу, що право (повного господарського відання) у нього на «Об’єкт» виникло у 2010 році, а у відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у 2008 році тобто порушити його відповідачі не могли, а посилання позивача на те, що він набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння та користування майном. Однак, придбавши «Об’єкт», в стані, відповідно до якого суміжні ділянки вже були приватизовані іншими фізичними особами, позивач не міг мати обґрунтованих сподівань на набуття майна в користування.

Крім того, позивач, як у позовній заяві так і в судовому засіданні зазначав, що підставою звернення до суду стало те, що ОСОБА_3 міська рада Київської області неодноразово відмовлялась надати в оренду земельну ділянку на якій розміщений «Об’єкт» не зазначивши, при цьому, яким чином порушують його права фізичні особи - власники суміжних земельних ділянок.

Статтею 93 Водного кодексу України встановлено, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму (частина перша). Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з державними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології (частина друга). Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось сторонами, що зона санітарної охорони навколо «Об’єкту» не встановлювалась.

За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в статті 324 Цивільного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представлять відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (стаття 145 Конституції України).

Таким чином, виходячи з вище викладеного, суд, приходить до висновку, що органи місцевого самоврядування в даному випадку ОСОБА_3 міська рада Київської області може бути належним позивачем по даній справі, оскільки приватна юридична не є уповноваженим органом у сфері контролю за дотриманням норм земельного та водного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи N 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права та його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та відповідно, відбулося порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Таким чином, дослідивши надані сторонами доказами на обґрунтування та заперечення позовних вимог, докази на підтвердження своєї позиції, оцінивши їх належність, допустимість і достовірність, суд дійшов до висновку про те, що заявлений позов є необґрунтованим, позивач не може бути належним позивачем, права позивача не порушені, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.13, Конституції України, ст.ст. 10, 33, 60, Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 15 Закону України про охорону навколишнього середовища" ст.ст. 324, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 218, 224 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» до ОСОБА_3 міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Грона» про визнання недійсним та скасування рішень ОСОБА_3 міської ради Київської області та державних актів на право власності на земельні ділянки –відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :