Вирок № 71791276, 24.01.2018, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях,32, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 1/356/1/18

Справа № 1001/329/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Голік Г.К.

з участю секретаря Бейгул Л.М.

з участю прокурора Тарасюк Н.С.,Карпович Д.В.,Козленко А.В.

підсудного ОСОБА_1

захисника Педик І.В.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця села Лермонтово,Серишівського району,Амірської області,освіта середня,жителя АДРЕСА_1,раніше не судимий,

обвинувачується за ч.2 ст.365,ч.1 ст.366 КК України

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується тому,що 14 березня 2006 року близько 19 години , працюючи на посаді помічника дільничного інспектора міліції Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області,прибув на територію ферми ТОВ «Світанок» в селі Червоному Яготинського району. Приводом для цього стало телефонне повідомлення йому від керівника підприємства про перебування на фермі ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння і його конфлікту із бійкою зі сторожами.

Увійшовши до приміщення ферми,ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 вийти із ним на подвір'я,коли той вже ні з ким не конфліктував і його поведінка не являла небезпеки. Вийшовши з приміщення ,ОСОБА_1, без попередження і з'ясування обставин,наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя,заподіявши перелом нижньої щелепи , який віднесений до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Про застосування щодо ОСОБА_3 заходів фізичного впливу із заподіянням йому тілесних ушкоджень,ОСОБА_1,рапортом не довів до відома начальника для сповіщення прокуророві,а сфальсифікував матеріали перевірки за фактом отримання ОСОБА_3 ушкоджень начебто в результаті падіння з воза.17 березня 2006 року в період з 9 до 13 години у приміщенні Яготинського райвідділу міліції ОСОБА_1 виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за цим фактом,на підставі п.2 ст.6 КПК України,зазначивши у ній завідомо неправдиві дані про таке падіння. Ця постанова, як офіційний документ , стала підставою для припинення,передбаченої ст.97 КПК України,перевірки повідомлення з лікарні про госпіталізацію ОСОБА_3

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового слідства як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, та супроводжувались насильством, а також службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Складання і видача завідомо неправдивих документів і йому пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів ,передбачених ч.2 ст.365 та ч.1 ст.366 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що 14 березня 2006 року в вечірній час він повертався додому з м. Яготин в с. Лозовий Яр Яготинського району на автомобілі , яким він керував по дорученню, по дорозі забрав ОСОБА_5 і ОСОБА_6, йому на мобільний зателефонував директор товариства «Світанок» ОСОБА_7 і попросив під»їхати в с. Червоне Яготинського району на ферму ТОВ «Світанок». Під'їхавши туди він зайшов в сарай де зустрів сторожів ОСОБА_8 та ОСОБА_9,які повідомили що на територію ферми прийшов ОСОБА_3 і вчинив там сварку,конфлікту між ОСОБА_3 та сторожами він не бачив. Після цього він покликав ОСОБА_3 і оскільки в приміщені сараю працювали доїльні апарати, тобто стояв шум, він запропонував вийти йому на подвір'я. Вийшовши на подвір'я він запитав, що відбувається, відповіді ОСОБА_3 він не зрозумів ,оскільки останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, він повідомив його ,щоб останній зранку наступного дня з'явився в контору даного господарства, де в присутності директора будемо все з'ясовувати. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_3 він не бачив, так як був вечірній час ,але останній був в стані алкогольного сп'яніння. З сараю вийшла дружина ОСОБА_3. і почала кричати на ОСОБА_5, що саме кричала вона він не пам'ятаю. Він розвіз по домівках ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і сам поїхав додому. Зранку він з'явився до Яготинського РВ ГУ МВС України де йому були вручені матеріали перевірки стосовно ОСОБА_3 , які були розписані начальником на нього, щоб він прийняв рішення, тому що це його територія, як дільничного інспектора, цих документів йому було достатньо, для того, щоб прийняти рішення. На підставі даних матеріалів він виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ,ніякої перевірки він не проводив. На наступний день він ОСОБА_3 не бачив. Ніяких тілесних ушкоджень він не наносив, оскільки причини не було, він вважає,що ОСОБА_3 його обмовив, по скільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і ще тому, що він приймав участь у розкритті тяжкого кримінального злочину, який скоїв рідний брат ОСОБА_3 Мати ОСОБА_3 погрожувала, що обов'язково йому помститься.

Суд, дослідивши та перевіривши в повному обсязі докази обвинувачення,показання свідків дані ними на досудовому слідстві та в судовому засіданні,оцінивши їх з точки зору допустимості, належності та достовірності,проаналізувавши і співставивши їх ,в тому числі і з показаннями підсудного ,заслухавши прокурора ,дослідивши матеріали справи,прийшов до висновку,що в діях ОСОБА_1 відсутня подія злочину, тому підсудний підлягає виправданню з наступних підстав.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному висновку.

Так, висновки органу досудового слідства про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.365,ч.1 ст.366 КК України фактично ґрунтуються на показаннях свідків : ОСОБА_11,ОСОБА_10,ОСОБА_7,ОСОБА_9,ОСОБА_8, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_4;протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_1; актом судово-медичного дослідження №54; висновком судово-медичної експертизи; протоколом допиту на очній ставці від 27 травня 2006 року;постановою про відмову в порушенні кримінальної справи.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив,що він ходив допомогати дружині на ферму. В той день на вечірню дойку він пішов з дружиною в станні алкогольного сп»яніння. Відбувся конфлікт зі сторожами. Хвилин через 10-15 приїхав дільничний інспектор ,зайшов до сараю погукав його і вони вийшли на двір. Вийшовши із сараю ліворуч від дверей ,він стояв біля стінки,ОСОБА_1 стояв напроти нього .Запитавши що він тут робить наніс удар лівою рукою в щелепу. Після чого він попросив відвести його в лікарню ,нащо отримав відмову. Після повернення додому ,найняли автомобіль і його відвезли в лікарню м.Яготин. Лікарь порадив звернутися в лікарню м.Києва. Ввечері приїхав ОСОБА_1 дав йому 500 гривень і він поїхав у лікарню в м.Київ.

Свідок: ОСОБА_12 суду показав:, що в вечері він приїхав на ферму, побачив п'яного ОСОБА_3, запитав,що він тут робить і вимагав щоб він пішов додому. Він пішов в інший сарай і працював там з доярками , коли повернувся йому сказали ,що ОСОБА_3 побився з сторожами, чи сторожа з ним не пам'ятає. Потім хтось зателефонував директору, йому сказали,щоб він зателефонував дільничному інспектору, але в нього не було телефону. Потім ОСОБА_3 пішов в сарай до дружини, згодом приїхав ОСОБА_1 . ОСОБА_3 стояв на проході в сараї, ОСОБА_1 запитав , де ОСОБА_3, відповів, що біля дружини . Потім ОСОБА_1. та ОСОБА_3 вийшли на подвір'я, що там було він не знає, він не виходив за ними,він особисто не бачив ,що ОСОБА_3 з кимось сварився. У ОСОБА_3тілесних ушкоджень він не бачив. Він конфліктував з сторожами, потім повернувся до дружини. ОСОБА_16 підтримав покази дані ним на досудовому слідстві та оголошенні в судовому засіданні.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_12 суд встановив,що близько 18 години він приїхав на ферм там був ОСОБА_3 в стані алкогольного сп»яніння.Він вимагав ,що останній ішов додому.Він пішов у другий сарай ,а коли повернувся до сараю де був ОСОБА_3 ,до нього підійшли сторожі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і повідомили,що ОСОБА_3 вчинив із ними бійку та душив їх, вони також повідомили керівника підприємства ,і викликали дільничного інспектора ,який приїхав приблизно через 20хвилин.Перед приїздом ОСОБА_1 він говорив з ОСОБА_3,робив йому зауваження. Коли приїхав ОСОБА_1,останній вивів ОСОБА_3 на вулицю,і що там відбувалося він не бачив. Сам ОСОБА_3 після того говорив ,що в нього зломані зуби чи щось таке і пальцями мацав свої зуби у роті, а також вмивався. Дільничний ОСОБА_1 зразу поїхав,а за ним і він ,а ОСОБА_3 залишився на фермі. (т.1 а.с.41)

Свідок: ОСОБА_17 показав,що з березня 1998 року по 01.03.2013 року він працював слідчим Яготинської прокуратури. Пояснення свідків - це документ згідно ст. 97,98 КПК України в ред. 1960 року відбирались на стадії дослідчої перевірки , і мають значення на стадії дослідчої перевірки, для того, щоб знати чи порушувати кримінальну справу,чи направити матеріали за належністю, чи відмовити. Після того як була порушена кримінальна справа всі особи які надавали пояснення, які приймали ці пояснення чи відбирали вони всі допитані в кримінальній справі, і джерелом доказів показання є їх пояснення, якщо він не відбирав ці пояснення, він не може відповісти яким чином вони надійшли до нього, тому що це на стадії розслідування не мало ніякого значення, вони б мали значення якби він прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальній справі, тоді б він обґрунтовував це, і ці покази не були причиною порушення кримінальної справи, бо наскільки він пам'ятає, приводом порушення кримінальної справи була заява матері потерпілого чи самого потерпілого, а підставою порушення кримінальної справи наявність даних щодо перелому щелепи, і цих підстав вистачило для порушення кримінальної справи і початку розслідування, а чому слідчий прокуратури ,бо йшлось питання про працівника міліції, як представника влади - так як це посадовий злочин, розслідувала прокуратура, якби прийняли рішення що участь посадової особи або представника влади не підтвердилось, то в такому випадку злочин би перекваліфікували на ст. 122 КК України і справа була б направлена до слідчого відділення для розслідування злочину за підслідністю, як фактової кримінальної справи. Пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_8, були в нього на першому етапі коли розпочалась ця перевірка , яким чином вони були отримані він сказати не може, він думає ,що ці пояснення надійшли йому з усіма іншими матеріалами від прокурора,але це немає ніякого значення, так як він запланував допити всіх цих осіб, і допитав їх , і відповідь на це запитання виходить за межі доказування у даній кримінальній справі. Якщо в матеріалах справи відсутній протокол огляду місця подій, то значить огляд не проводився.

Свідок: ОСОБА_5 суду показав:,що в той день він був в м. Яготині, збирався їхати додому і зустрів ОСОБА_1 ,який погодився підвезти його додому. По дорозі заїхали до знайомої і забрали її в с.Черняхівка Яготинського району. Не доїжджаючи до с. Лозовий ОСОБА_11 у ОСОБА_1 зателефонував телефон , ОСОБА_1 повідомив, що потрібно з'їздити в с. Червоне на десять хвилин і потім повернемося додому. Приїхали в с. Червоне, він залишився в машині з знайомою, а ОСОБА_1 пішов до сараю , пробув він там хвилин п'ять, знайома в нього запитала чого вони сюди приїхали, він відповів що і сам не знає, в цей час вийшов ОСОБА_1 з сараю з ОСОБА_3 пішли в ліво і стали під стіною , він вийшов запитати в них що трапилось, коли він вийшов з машини ОСОБА_3 стояв під стіною, а ОСОБА_1 навпроти нього, він підійшов до них і запитав в ОСОБА_3 ,що трапилось, чого викликали міліції, він йому щось хотів сказати , але він його не зрозумів. В цей час до нього підійшла якась жінка, вже згодом він дізнався, що це ОСОБА_3 дружина і запитала в нього навіщо він його побив, він відповів,що нікого не чіпав , вона почала кричати на ОСОБА_1, навіщо він побив ОСОБА_3, почався крив, ґвалт, вийшли з сараю працівники ферми , до нього підійшов якийсь хлопець ,він в нього запитав, що трапилось, він відповів, що ОСОБА_3 прийшов на ферму і з кимось посварився,когось побили, чого і викликали міліцію. Він не чув, що ОСОБА_1та ОСОБА_3спілкуються на підвищених тонах та не бачив ,що ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_3 Конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 він не бачив. Він бачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йшли, повернули вліво,коли вийшли з сараю відійшли на метрів 3-4 м від сараю. На протязі цього часу хто заходив,хто виходив він не пам'ятає, але там стояв молоковоз і можливо хтось і виходив. Молоковоз стояв десь паралельно автомобілю.

Свідок ОСОБА_7 суду показав:,що від тих показів які він давав раніше не відмовляється, їх підтримує, просто за десять років він вже все забув. Із оголошених в судовому засіданні показів вбачається,що 14 березня 2006 року близько 19 години він перебував у м. Києві,йому на мобільний телефон зателефонував сторож ОСОБА_9 і повідомив,що на територію ферми знаходиться ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння і конфліктує з ними та вчиняє бійку. Він сказав ОСОБА_9 ,щоб він викликав зоотехніка ОСОБА_16,щоб той розібрався у ситуації,а сам зателефонував ОСОБА_1,останній сказав ,що під'їде на місце. Йому розповіли ,що причиною конфлікту між сторожами та ОСОБА_3 стало те,що були випадки викрадення солярки з тракторів , які обслуговували ферму і зберігалися прямо у приміщенні сараю. У сторожів була версія про причетність до крадіжок солярки саме ОСОБА_3.(т.1 а.с.36).

Свідок: ОСОБА_9 суду показав: ,що від тих показів які він давав раніше не відмовляється, їх підтримує. Із оголошених в судовому засіданні показів,вбачається,що 14 березня 2006 року близько 18-19 години він знаходився на фермі разом із ОСОБА_8. На ферму прийшов ОСОБА_3 ,який перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 тоді ще не було він прийшов пізніше. ОСОБА_3 підійшов до нього у приміщені побутової кімнати сараю і став лаяти нецензурними словами та висловлювати погрози розправою за те,що начебто вони сторожі розповсюджують чутки про те,що він крав солярку із тракторів. Саме біля входу у побутову кімнату ОСОБА_3 став хватати ОСОБА_8 за одяг , і став його душити. Намагаючись захистити напарника та відтягти ОСОБА_3 від нього,він двічі вдарив його кулаком в обличчя. Він бив його кулаком правої руки в обличчя, але чи в праву його частину чи в ліву сказати не може,тому що не пам'ятає. Від його ударів ОСОБА_3 впав на підлогу,потім піднявся і вийшов. Дільничний ОСОБА_1 приїхав приблизно через 15 хвилин після того. Які події відбувалися за участю дільничного інспектора він не бачив. Він не знає, чи бив дільничний ОСОБА_3, а він йому наносив удари,тому може припустити,що і від його ударів в нього могла зламатися щелепа,але його дії були спрямовані тільки на самозахист і на захист його напарника.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8 встановлено,14 березня 2006 року близько 18-19 години він знаходився на фермі разом із напарником ОСОБА_9. Коли він підходив до сараю ферми чув крики. Потім вияснилося ,що це лаявся ОСОБА_3 ,який був у стані сп'яніння. Він зайшов у приміщення в сараї ,залишив пакет з їжею і почав виходити. У дверях він зіткнувся з ОСОБА_3 ,який зразу вхопив його руками за горло і нічого не кажучи став душити. В цей час як він його душив підбігли доярки та його напарник ОСОБА_9, які стали відтягувати від нього ОСОБА_3,а напарник став наносити ОСОБА_3, удари кулаком в обличчя. ОСОБА_3 впав на підлогу,потім піднявся і став пропонувати вийти на вулицю поговорити, але вони відійшли від нього і він зателефонував директору ОСОБА_7 і так вони викликали дільничного інспектора міліції , який приїхав приблизно через 10 хвилин. Коли приїхав дільничний інспектор він зразу пішов з того місця, і що відбувалося далі він не бачив. Він не бачив чи бив дільничний ОСОБА_3,але може припустити,що в нього могла зламатися щелепа тоді,коли ОСОБА_9наносив йому удари,щоб його захистити,коли той його душив. Він повністю підтверджує ,що ОСОБА_9 наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаками в обличчя,три чи чотири удари,після чого ОСОБА_3 впав на підлогу(т.1а.с.39-40)

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав ,що в 2006 році в березні місяці він конфліктував з ОСОБА_3., він перебував в селі Червоне працював сторожем на фермі,відбувся конфлікт. Він пробував його душити,йому допоміг напарник ОСОБА_9 . Він був знайомий з ОСОБА_3. Були працівники ферми :дружина ОСОБА_3,всі доярки на місці. ОСОБА_3 не працював на фермі. Не пам'ятає з приводу чого конфлікт, конфлікт виник в кімнаті сторожів. ОСОБА_3 його чуть не задушив, пробував сам оборонятися не міг не можна було розвернутися, ударів ОСОБА_3 не наносив,ОСОБА_9 був у сусідній коморі. ОСОБА_9 відтягував ,наносив удари ОСОБА_3. Чи були тілесні пошкодження не пам'ятає. ОСОБА_3 падав в кінці. ОСОБА_3 залишився в середині ,а вони пішли телефонувати директору. Біля сараю зустріли дільничного інспектора, розказали всі обставини. Коли ОСОБА_1 зайшов у сарай, вони перебували в іншому сараї. ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп'яніння. Щодо нанесення ОСОБА_3 тілесних пошкоджень, звертався до правоохоронних органів,відповіді до цього часу немає.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13 суд встановив,що 14.03.2006 року пізно увечері він знаходився у приміщенні райвідділу,працював із службовими документами. Близько 23 години черговий райвідділу ОСОБА_18повідомив йому,що в травматологічне відділення доставлений ОСОБА_3 і необхідно виїхати для перевірки. На його запитання про обставини травмування,він повідомив,що його на фермі побив дільничний інспектор ОСОБА_1,зламав йому щелепу. Він не відбирав у нього пояснень , тому що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, і сам цього не заперечував. За вказівкою чергового разом із дільничним ОСОБА_19 їздили в село Червоне,де зустрілися із сторожами ОСОБА_9. та ОСОБА_8, які розповіли ,що вони викликали на ферму ОСОБА_1, тому,що ОСОБА_3був там у стані сп'яніння і вчинив бійку. Накидався на сторожа та душив його. Другий сторож захищав напарника,наносячи удари в обличчя ОСОБА_3. Факт побиття ОСОБА_3 ОСОБА_1 не підтвердили. (т.а.с42)

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 суд встановив,що із ОСОБА_3 вона перебуває в дружніх стосунках, оскільки дружить з його дружиною. Їхні чоловіки часто приходили до них на ферм у,щоб допомогти виконувати важку роботу. Через це у них із завідуючою ферми стали виникати конфлікти,оскільки сторожі ферми стали розповсюджувати чутки про те,що їх чоловіки займаються на фермі розкраданням солярки. Вони розповіли про це своїм ОСОБА_3 14 .03.2006 року увечері прийшов на ферму,він став конфліктувати зі сторожами, при ній не було бійки між ними .Вона працювала і не слідкувала за ними, але чула як вони лаялись із ОСОБА_3 Вона для того,щоб між ними попередити бійку намагалася забрати ОСОБА_3 та умовити йти додому. Через деякий час у приміщення сараю зайшов дільничний ОСОБА_1 разом із сторожем ОСОБА_9,який скаржився йому на поведінку ОСОБА_3ОСОБА_8 покликав ОСОБА_3 і вони пішли на подвір'я. Через деякий час вона чула крики дружини ОСОБА_3,вона лаяла ОСОБА_1 за те , що він побив ОСОБА_3 .Після того ,ОСОБА_1 в сарай більше не заходив, і вона його не бачила. Всі події вона могла спостерігати тільки під час роботи, тому не могла детально спостерігати всіх подробить. Коли вона йшла додому ,бачила,як під сараєм сидів ОСОБА_3 і на обличчі в нього була кров і він спльовував кров з рота. Він говорив ,що йому боляче.(т.1 а.с.44)

Із оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_6, суд встановив,що того вечора до неї приїхав знайомий ОСОБА_5,прізвища якого вона не знає і запросив її до себе до дому в село ОСОБА_20 Разом з ним був ОСОБА_1., який керував автомобілем,раніше вона його ніколи не бачила. Коли вони в» їхали в село ,ОСОБА_21 хтось зателефонував , після чого поїхали на ферму. Вона сиділа в машині і не виходила. Через пару хвилин з приміщення сараю вийшов ОСОБА_1 разом із незнайомим чоловіком ,який тримався за обличчя,вони знаходилися приблизно три-чотири метри від капота автомобіля. Вони стояли біля будівлі сараю і спілкувалися приблизно хвилину. Олександр сказав,що вийде до них ,щоб попросити підкурити. Вона побачила ,як незнайомий чоловік відійшов від ОСОБА_1,в цей момент з сараю вийшли якісь жінки і стали кричати і лаятись на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_5.(т.1 а.с.47-48).

Із оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_10, суд встановив,що 14.03.2006 року близько 19 години він знаходився на роботі на фермі і займався своїми функціональними справами. Того вечора прийшов на ферму ОСОБА_3 і було видно ,що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Він бачив ,що в нього виник конфлікт із сторожами ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Причина конфлікту стало зникнення чи крадіжка солярки. В ходів конфлікту був присутній зоотехнік ОСОБА_16, який намагався заспокоїти ОСОБА_3. Останній не реагував на зауваження. В той момент як ОСОБА_8. вийшов з побутової кімнати, ОСОБА_3 вхопив його за одяг, а в цей момент до нього підбіг ОСОБА_9. і вдарив ОСОБА_3 кулаком по обличчю. ОСОБА_3 не встояв на ногах і вони разом впали. Там була дружина ОСОБА_3 ,вона підбігла їх розбороняти,з нею була доярка ОСОБА_15Після того , як його вдарив ОСОБА_9,ОСОБА_3 піднявся і ходив лаявся. Потім він працював і бачив, як приблизно через 10 хвилин приїхав на молоковозі ОСОБА_14, зразу за ним приїхав автомобілем ОСОБА_1 і з ним в машині був один незнайомий йому чоловік. Далі він тільки бачив, як ОСОБА_1 зайшов у приміщення ферми ,і що далі відбувалося він не бачив, а через декілька хвилин у приміщенні до нього підійшов ОСОБА_3 і в нього з рота йшла кров, і він вмивався та просив плоскогубці ,оскільки у нього щось хитається у роті і він хотів би це вирвати.(т.1 а.с.34-35)

Аналізуючи вищезазначені показання свідків : ОСОБА_12, ОСОБА_5 : ОСОБА_17 ,ОСОБА_7 ОСОБА_9 ОСОБА_8дані ними в судовому засіданні та оголошенні в судовому засіданні ,покази свідків ОСОБА_8 ,ОСОБА_13 ОСОБА_15ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ОСОБА_12,ОСОБА_7оголошені в судовому засіданні ,суд приходить до висновку ,що вказані особи не бачили ,не були безпосередніми очевидцями того ,що ОСОБА_22 наносив тілесні пошкодження ОСОБА_3.

Разом з тим свідки ОСОБА_5ОСОБА_6 були безпосередніми очевидцями розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_3,оскільки перебували на відстані три-чотири метра від місця де відбувалася розмова. І факт нанесення ОСОБА_1 ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не підтвердили.

Свідки : ОСОБА_14 ОСОБА_11 , ОСОБА_4 відмовилися від давання показів в порядку ст.63 Конституції України.

Жодного доказу, який свідчив би про нанесення підсудним удару кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_3 ,заподіявши перелом нижньої щелепи не надано стороною обвинувачення , в судовому засіданні не встановлено.

На користь тверджень підсудного про те,що він не наносив тілесних пошкоджень ОСОБА_3 , свідчать покази свідків : ОСОБА_9 дані ним в судовому засіданні та оголошені в судовому засіданні ,»намагаючись захистити напарника та відтягти ОСОБА_3 від нього,він двічі вдарив його кулаком в обличчя….він йому наносив удари,тому може припустити,що і від його ударів в нього могла зламатися щелепа,але його дії були спрямовані тільки на самозахист і на захист його напарника» ; покази свідка ОСОБА_8 оголошенні в судовому засіданні, в той час як він його душив підбігли доярки та його напарник ОСОБА_9» які стали відтягувати від нього ОСОБА_3,а напарник став наносити ОСОБА_3, удари кулаком в обличчя …. він повністю підтверджує ,що ОСОБА_9 наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаками в обличчя,три чи чотири удари,після чого ОСОБА_3 впав на підлогу»: покази свідка ОСОБА_10 оголошені в судовому засіданні,» .. в той момент як ОСОБА_8 вийшов з побутової кімнати, ОСОБА_3 вхопив його за одяг, а в цей момент до нього підбіг ОСОБА_9 і вдарив ОСОБА_3 кулаком по обличчю. ОСОБА_3 не встояв на ногах і вони разом впали», які є послідовними , логічними, і не викликають сумнів, щодо їх достовірності.

Досудовим слідство не перевірена можливість заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 ОСОБА_9,що підтверджується показами самого ОСОБА_9 , показами свідків ОСОБА_8,ОСОБА_10 даними ним на досудовому слідстві в суді та оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження №54 ОСОБА_3 ,яке проведено судово-медичним експертом ОСОБА_23 , при обстежені на біологічній оболонці правого ока в ділянці внутрішнього кута виявлений яскраво-червоного кольору крововилив. Щелепи зафіксовані шинами ОСОБА_26. На представлених рентгенограмах нижньої щелепи від 16 та 17.03.2006 року визначається перелом нижньої щелепи зправа між 6-5-м зубами. Вищеописані ушкодження характерні для дії тупих предметів,по давності можуть відповідати вказаному терміну,несупроводжувались небезпечними для життя явищами на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості(а.с.12 т.1).

Відповідно до висновку експерта №43/д від 03.05.2006 року мед документації ОСОБА_3 ,яка проведена судово-медичним експертом ОСОБА_23, у ОСОБА_3 виявлений перелом нижньої щелепи справа. Ушкодження за давністю може відповідати 14.03.2006 року,характерне для дії тупого предмету з обмеженою поверхнею,не супроводжувалось небезпечними для життя явищами на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Ушкодження могло виникнути від удару тупим предметом. Виникнення такого перелому від падіння з висоти власного зросту малоймовірно. Судово-медичних даних про взаємне розташування потерпілого та нападаючого під час отримання травми немає. В меддокументації даних про алкогольне сп'яніння потерпілого на момент травм немає(а.с.52 т.1)

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка експерт ОСОБА_23 суду пояснив ,що свій висновок він підтверджує,при проведенні експертизи він використовував всі документи,які були йому надані, а саме акт обстеження ,амбулаторну картку . Історії хвороби ОСОБА_3 в нього не було. Після складання акту №54 ,при проведенні СМЕ №43/д інші документи не досліджувалися,крім тих, які зазначені в акті ,якби досліджувались це було б зазначено,або було б посилання. В ОСОБА_3 щелепи були зафіксовані шинами ОСОБА_26 .

Висновок експерта №43/д від 03.05.2006,суперечить виписці історії хвороби №226 Київської обласної клінічної лікарні від 22.06.2007 року відповідно до якої в ОСОБА_3- перелом нижньої челюсті зліва.(а.с.22 т.2) При поступленні ,був побитий невідомими 24.03.2016 року близько 18-30. Відповідно до рентгенограми нижньої челюсті ,перелом н/челюсті в області 5 зуба, лівого суставного відростка.

Суд оцінюючи дані документи в якості доказів ,приходить до висновку, що вони не можуть бути належними та допустимими доказами, по скільки судово-медичний експерт ОСОБА_23 на момент проведення судово-медичного дослідження та складання акту №54 від 24.03.2006 року,висновку експерта №43/д від 03.05.2006 року не був атестованим та включеним до державного Реєстру атестованих судових експертів. Відповідно до ст.9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів,ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили експертизу,можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Досліджений в судовому засіданні протокол допиту на очній ставці від 27 травня 2006 року проведений між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 ,в ході якого потерпілий повністю підтримав свої показання про спричинення йому травм ОСОБА_1, ОСОБА_1 в свою через повністю заперечив проти виникнення конфлікту між ним та ОСОБА_3,що в свою чергу не є належним та допустимим доказом нанесення одного удару ОСОБА_1 ОСОБА_3 оскільки він ґрунтується лише на показах потерпілого(а.с.64-67 т.1)

Постановою Березанського міського суду Київської області від 19.01.2017 року під час судового розгляду справи в порядку ст.315-1 КПК України (ред.1960 ),було доручено органу, який проводив слідчі дії ,провести відтворення обстановки і обставин події яка відбулася 14 березня 2006 року близько 19 години на території ферми ТОВ «Світанок» в селі Червоному Яготинського району,Київської області за участю підсудного ОСОБА_1,потерпілого ОСОБА_3, свідків:ОСОБА_10,ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_24 ,ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15,ОСОБА_5,ОСОБА_6.

Із наданих в судовому засіданні стороною обвинувачення та досліджених в судовому засіданні протоколів відтворення обставин та обстановки події від 29 березня 2017 року за участю свідків:ОСОБА_9,ОСОБА_15,ОСОБА_7,ОСОБА_10 суд приходить до висновку ,що вказані особи безпосередньо та особисто не бачили ,що ОСОБА_22 наносив тілесні пошкодження ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_14 на підставі 63 Конституції України відмовився від проведення відтворення обстановки та обставин події.

Із наданого в судовому засіданні стороною обвинувачення та дослідженого в судовому засіданні протоколу відтворення обстановки та обставин події від 18 березня 2017 року за участю потерпілого ОСОБА_3 вбачається,що відтворення обстановки та обставин події 18 березня 2017 року проведено без дотримання вимог ст.194 КПК України(ред..1960)

Як вбачається з вказаного протоколу потерпілий ОСОБА_3 розповідав даючи відповіді на запитання прокурора,а не відтворював обстановку і умови події ,яка сталася14 березня 2006 року.

В протоколі відтворення обстановки та обставин події фактично були зафіксовані показання потерпілого ОСОБА_3, а дії ,обстановка та обставини події , як це передбачено ст.194 КПК України,потерпілим відтворені не були.

Отже, відтворення обстановки та обставин події був проведений без дотримання вимог КПК України, а в протоколі всупереч ст.194 КПК України,відображені відомості,що не відповідають дійсним умовам та ходу процесуальної дії, в зв'язку з чим викладені в протоколі дані отримані з порушенням процесуального порядку та не можуть встановлювати фактичні обставини вчинення злочину,тому вказаний протокол суд оцінює критично і до уваги не бере.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23 березня 2017 року наданого в судовому засіданні стороною обвинувачення від 23 березня 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1,останній відтворив обстановку та обставини подій ,що відбувалися 14 березня 2016 року. Із якого вбачається ,що ОСОБА_1 не наносив тілесних пошкоджень ОСОБА_3

Постановою Березанського міського суду Київської області від 27.07.2017 року було призначено повторну судово-медичну експертизу.

Відповідно до висновку експерта №127/Е від 19.09.2017 року,вбачається ,що згідно наданої медичної документації та заключення консультанта рентгенолога КОБ СМЕ у гр.ОСОБА_3 мали місце пошкодження у вигляді двійного перелому нижньої щелепи в ділянці суставного виростку зліва і між 5-м і 6-м зубами справа.

Дані пошкодження утворились від дії тупого(их) предмет(ів) по давності можуть відповідати травмі отриманій 14.03.2006 року, і відносяться до категорії середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень,що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на термін більше 21-го дня.

Дане тілесне пошкодження не могло виникнути від падіння ОСОБА_3 з воза, як він вказував при першочергових поясненнях.

Виходячи з локалізації тілесного пошкодження, яке мало місце у потерпілого ОСОБА_3, можна сказати про те,що йому було нанесено не менше одного удару в ділянку обличчя(тупим предметом, можливо кулаком).

Враховуючи те,що потерпілий ОСОБА_3 на момент отримання тілесних пошкоджень перебував в стані алкогольного сп'яніння,то після отримання їх він міг спілкуватися з оточуючими та не відчувати болю.

В наданій медичній документації (історії хвороби №101430/226КОКЛ) вказано про те,що у гр. ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5 мало місце пошкодження слизової оболонки в ділянці 5,6-го зубів,що могло приводити до кровотечі.

Як встановлено в судовому засіданні з показів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_12дільничний інспектор приїхав через 10-20 хвилин після закінчення конфлікту ,який виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 та з врахуванням висновку експерта №127/Е від 19.09.2017 року, ОСОБА_3,після отримання тілесних пошкоджень міг спілкуватися з оточуючими та не відчувати болю,що підтверджується показами свідка ОСОБА_12 «Перед приїздом ОСОБА_1 він говорив з ОСОБА_3,робив йому зауваження».

Відповідно до висновку експерта №127/Е від 19.09.2017 року у ОСОБА_3 мало місце пошкодження слизистої оболонки в ділянці 5,6 зубів,що могло приводити до кровотечі,що підтверджується показами свідків :ОСОБА_15,ОСОБА_12ОСОБА_25

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно - небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв в практиці Європейського суду з прав людини,зокрема рішення від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось,що суд при оцінці доказів, як правило,застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом»,про те,така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих,чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумцій факту.

Відповідно до витягу з наказу №158 від 30.12.2000 року,рядового міліції ОСОБА_1,який прибув після закінчення училища професійної підготовки працівників міліції ГУ - на посаду помічника дільничного інспектора міліції Яготинського районного відділу з 20 грудня 2000 року(а.с. 82 т.1).

Відповідно до пункту 1.6,6.18,6.18.1,6.18.,6.18.3,6.18.4 Положення «Про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України ,затвердженого наказом МВС України 20.10.2003 №1212,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за №1031/8352,до особового складу служби дільничних інспекторів міліції належать начальники управлінь(відділів,відділень), їх заступники,старші інспектори (інспектори) з роботи з населенням, старші дільничні, дільничні інспектори міліції та їх помічники, які перебувають на відповідних штатних посадах та мають спеціальні звання.З метою посилення охорони громадського порядку та громадської безпеки за місцем проживання громадян, створення резерву на посади дільничних інспекторів міліції в штат служби дільничних інспекторів міліції вводяться посади помічника дільничного інспектора міліції. Помічнику дільничного інспектора міліції присвоюється спеціальне звання молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ.Призначення на посаду помічника дільничного інспектора міліції та звільнення з неї здійснюються начальником міськ-, райоргану згідно з номенклатурою посад, що визначається наказом ГУМВС, УМВС України в області. Чисельність помічників дільничних інспекторівміліції визначається з розрахунку:у сільських населених пунктах з кількістю населення три і більше тисячі- одна-дві посади, а в населених пунктах з кількістю населення до трьох тисяч і складною оперативною обстановкою - одна посада цих працівників.Наказом начальника міськ ,райоргану помічник дільничного інспектора міліції закріплюється за конкретним дільничним (старшим дільничним)інспектором міліції.Свою службову діяльність він здійснює під безпосереднім керівництвом дільничного (старшого дільничного)інспектора міліції, за яким закріплений.На помічника дільничного інспектора міліції в повному поширюються права й обов'язки , передбачені Положенням.

Із досліджених в судовому засіданні функціональних обов'язків дільничного інспектора міліції, вбачається, що ОСОБА_1 з ними ознайомлений(а.с. 84-90 т.1)

ОСОБА_1, як помічник дільничного інспектора міліції Яготинського районного відділу мав право виносити згідно його функціональних обов'язків процесуальні документи . Дані, які він вносив в постанову, брав з матеріалів перевірки, які йому надав начальник Яготинського РВ ГУ України в Київській області. 17.03.2006 року Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.03.2006 року винесене в.о. ДІС Яготинського РВ ГУ ОСОБА_1 погоджена начальником ВДІМ Яготинського РВ ГУ України в Київській області та затверджена начальником Яготинського РВ ГУ затвердив начальник міліції (т.1 а.с. 18).

Відповідно до роз'яснень ,що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року »Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі,що згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.365 КК України перевищення влади або службових повноважень є умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам,інтересам окремих громадян,державним чи громадським інтересам,інтересам юридичних осіб.

За частиною 2 ст.365 КК настає відповідальність за перевищення влади, що супроводжувалося:а)насильством або погрозою його застосування ;б)застосуванням зброї чи спеціальних засобів;в)болісними і такими,що ображають особисту гідність потерпілого,діями.

Отже ,за ч.2 ст.365 КК відповідальність настає за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч.1 ст.365 КК України, і хоча б однієї з кваліфікуючих ознак,передбачених ч.2 цієї статті,але за відсутності катування.

Крім того ,до набрання чинності Закону України від 13 травня 2014 року »Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України»,що стосується і службових злочинів,завдання істотної шкоди чи тяжких наслідків до 04 червня 2014 року визначалося з урахуванням як майнової, так і немайнової шкоди,а з 4 червня 2014 року такі наслідки повинні носити лише матеріальний характер. Оскільки нематеріальні наслідки законодавством, згідно з пунктами 3.4 примітки до ст.364 КК України,вже не передбачені для визначення істотної шкоди чи тяжких наслідків, то відповідно діяння, які раніше були кваліфіковані, як злочини за нематеріальними наслідками, підлягають новій правовій оцінці, тобто вони фактично декриміналізовані.

Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність ,що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином покращує положення особи, має зворотну дію в часі, тобто розповсюджується на осіб, які скоїли відповідні діяння до набрання чинності даного Закону, в тому числі на осіб які відбувають покарання, або відбули покарання, але мають судимість.

А тому, слідуючи вимогам закону, при кваліфікації зловживання владою або службовим становищем необхідно керуватися лише майновим характером істотної шкоди й тяжких наслідків, що безпосередньо вказаний у примітці до ст.364 КК України, та розуміти виключно, як заподіяння особі відповідної матеріальної шкоди.

Законодавець визначив,що перевищення влади або службових повноважень,є злочин з матеріальним складом,звідки випливає,що для визнання його закінченим,обов'язковим є настання суспільно небезпечних наслідків від злочинного діяння службової особи.

Цими наслідками,відповідно до статті 365 КК України,визнається істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян,державним чи громадським інтересам юридичних осіб. Разом з тим ,кримінальний закон не визначає конкретних випадків,за яких шкода в нематеріальному вираженні має визнаватись істотною.

Таким чином визначення «істотності « шкоди покладено зокрема на органи досудового розслідування.

Серед обставин ,які підлягають доказуванню ,п.4ч.1 ст.64 КПК України(ред.1960), характер і розмір шкоди,завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Істотна шкода інкримінується обвинуваченому лише за наявності причинного зв'язку між злочинним діянням та настанням зазначених наслідків,що обвинуваченням теж повинно бути доведено.

Відповідно до роз'яснень,що містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини.

Оскільки згідно положень кримінально процесуального закону, суд зобов'язаний обґрунтовувати вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до вмотивованого висновку,що в рамках даної кримінальної справи відносно ОСОБА_1 не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували пред'явлене йому обвинувачення, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинуваченої у вчинені злочинів, суд вважає що обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.365 ,ч.1 ст.366КК України.

на підставі викладеного,керуючись ст.ст.323,324,327 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 у пред'явленому обвинувачені за ч.2 ст.365, ч.1ст.366 КК України визнати не винним і виправдати за недоведеністю його вини у вчинені злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженого -протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Г. К. Голік