Постанова № 71791196, 22.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/592/17 Головуючий у 1-й інст. Міхненко С. Д.

Категорія 6 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Галацевич О.М.,

Борисюка Р.М.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №283/592/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Малинська міська рада, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації, відділ містобудування та земельних відносин Малинської міської ради) про зобов'язання знесення самочинного будівництва

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2017 року, ухвалене під головуванням судді Міхненка С.Д. у м.Малині,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила зобов'язати ОСОБА_3 знести самочинну прибудову «а2» та сарай «Б», які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1. В обґрунтування позову зазначила, що є власницею 6/20 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ідеальних часток ОСОБА_3 впритул до вікон її частини будинку самочинно звела прибудову та сарай, чим порушила її права як співвласника.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2017 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що довела обґрунтованість позову, прибудови є самочинними і порушують її права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено що житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності: ОСОБА_2 - 3/10 ідеальних часток, ОСОБА_3 - 3/10, ОСОБА_4 - 2/10, ОСОБА_5 - 2/10. В натурі будинок не поділений. Земельна ділянка площею 0,0808га перебуває у спільній частковій власності зазначених осіб у таких саме частках, в натурі не поділена.

Висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10.10.2017 року встановлено, що прибудови «а1», «а2» до АДРЕСА_1, веранда «а3» та сарай «Б» є самочинним будівництвом (зведені без дозволів, погоджень та проектної документації). Прибудова «а2», сарай «Б» виконані з порушенням державних будівельних норм, зокрема прибудова «а2» затіняє віконний проріз приміщення кімнати №2-2., відстань від даного вікна до сараю «Б» не відповідає санітарним нормам (а.с.62-91).

Як роз'яснено у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-180 цс14, у поєднанні ст.376 ЦК України з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за вимогами про знесення самочинного будівництва можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України 2005 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що перебудова прибудови «а2» та сараю «Б» відповідно до норм та правил неможлива або відповідачка відмовилась від такої перебудови у випадку її можливості. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389- 391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: