Вирок № 71790646, 24.01.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15386/17

Категорія 18

1-кп/295/244/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( на підставі угоди )

24.01.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Гулак Н.А.

секретар судового засідання Дзюбенко С.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальне провадження № 12017060020006354 від 05.12.2017 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Тбілісі Грузія, громадянина України, проживаючої АДРЕСА_1, зареєстрованої АДРЕСА_2, офіційно не працюючої, неодруженої, судимої:

- 04.12.2017 Коростишівським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу у сумі 850 грн.,

по обвинуваченню за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Занічковської Н.В.,

представника потерпілої сторони ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 по обвинуваченню за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України. В підготовчому засіданні була надана угода про примирення, укладена 21.12.2017 між представником потерпілої сторони та обвинуваченою.

Відповідно до обвинувального акту 29.11.2017 близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_3, перебувала у приміщенні магазину «Продукти-1034» ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Покровська, 135 в м. Житомирі, де на одному із стелажів побачила упаковку кави «Jacobs Monarch», вагою 400 гр., що належить ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».

В цей же день, час, місці, та за вказаних обставин у ОСОБА_3, виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, із вищевказаного магазина.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, із стелажу взяла одну упаковку кави «Jacobs Monarch », розчинної, код 53854, вагою 400 гр., вартістю 242 грн. 42 коп. та поклала її під верхній одяг в який була одягнена. З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3, намагалася вийти з приміщення магазину, перетнувши межі кас, таким чином виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки її протиправні дії були виявлені та припинені охоронцем магазину.

Таким чином, ОСОБА_3 намагалась спричинити ТОВ «АТБ- МАРКЕТ» матеріальну шкоду на загальну суму 242 грн. 42 коп.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до угоди про примирення, обвинувачена визнала свою винуватість за вказаною в обвинувальному акті статті кримінального кодексу, було визначено та узгоджено вид та розмір покарання у вигляді 2 років обмеження волі з застосуванням вимог ст. 75, 756 КК України з іспитовим строком 1 рік, покладенням відповідних обов'язків.

Представник потерпілої сторони, обвинувачена просили затвердити вказану угоду.

Прокурор висловив думку про затвердження угоди, оскільки її умови відповідають вимогам закону.

Суд з'ясував в обвинуваченої чи цілком вона розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має права: на мовчання, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника; право на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачу клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд вважає, що укладена угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, умови угоди не суперечать вимогам кодексу (зокрема в частині кваліфікації дій), умови відповідають інтересам суспільства; не порушують прав, свобод чи інтересів інших громадян або осіб; укладена обвинуваченою добровільно, а тому затверджує угоду про примирення.

Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався. Речові докази - підлягають залишенню в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 374, 394, 473-475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення між представником потерпілої сторони ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1, укладену 21.12.2017 р. по кримінальному провадженню № 12017060020006354 від 05.12.2017 р., по обвинуваченню за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України.

Визнати ОСОБА_1 винуватою за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

Відповідно до статей 75 та 76 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази - диск з відеозаписом з камер спостереження - залишити в матеріалах справи.

Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Житомирської області:

обвинуваченою виключно з підстав - призначення покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди,

представником потерпілої сторони, виключно з підстав - призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди,

прокурором виключно з підстав: затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

СУДДЯ: Н. А. Гулак