Постанова № 71789356, 24.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 537/2999/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2017, суддя Зоріна Діана Олександрівна, повний текст складено 28.11.17 по справі № 537/2999/17

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Кременчуцького об’єднаного Управління пенсійного фонду України у Полтавській області щодо не призначення їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та скасувати рішення №392 від 14 липня 2017 року; зобов’язати Кременчуцьке об’єднане Управління пенсійного фонду України у Полтавській області провести перерахунок та призначити з 06 липня 2017 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до положень частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2017 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначеного в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно пенсійного посвідчення №2150716340 серії ААЄ №178782, виданого 08 квітня 2011 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсія за вислугу років.

06 липня 2017 року позивач звернулась до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Рішенням Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №392 від 14 липня 2017 року позивачу було відмовлено в переведенні пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Вказане рішення обґрунтоване тим, що при обчисленні пенсії ОСОБА_1 застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік на рівні 1 650 грн. 43 коп., який був при первинному призначенні пенсії. При переході на інший вид пенсії її розмір зменшується. Так, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 становив 1748 грн. 68 коп., а після переходу на пенсію за віком її розмір буде становити 1510 грн. 08 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем безпідставно застосовано положення частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року, та застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2010 рік в той час, коли в даному випадку підлягають застосуванню положення частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року, відповідно до яких розмір пенсії за віком повинен визначатися із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 ст. 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись із заявою про призначення пенсії, позивач не просила призначити їй пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки, просила призначити пенсію за віком (а не перевести з одного виду пенсії на інший).

На підставі того, що позивач не надавала згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, у відповідача не було підстав застосовувати показник середньої заробітної плати за 2010 рік.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Колегія суддів зазначає, що саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, від 09 червня 2015 року у справі № 21-550а14 та від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України, де суд вказав, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Таким чином, оскільки позивачу призначено інший вид пенсії, тому має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення .

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2017р. по справі № 537/2999/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4