Постанова № 71789250, 15.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Савченко А.Г.

15 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 554/9026/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (головуючий-суддя І інстанції Савченко А.Г.) на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.12.2017р. (повний текст рішення складено 01.12.2017 р.) по справі №554/9026/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив:

- визнати протиправним рішення №468 від 05.09.2017 року відповідача про відмову перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області №06-29/369/52/17 від 28.08.2017 року;

- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного позивачу після виходу у відставку, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме: 26.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 21 червня 1982 року він працював на посаді судді, з якої був звільнений 25 грудня 2014 року з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у відставку. 28.08.2017 року Апеляційним судом Полтавської області видано позивачу довідку №06-29/369/52/17 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якою було включено, зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки, проте рішенням відповідача від 05.09.2017 року № 468, відмовлено у проведенні перерахунку. Не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 01.12.2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу.

Скасовано рішення Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 5 вересня 2017 року за № 468, як незаконне.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 1 вересня 2017 року відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/369/52/17 від 18 серпня 2017 року, без обмеження максимального розміру довічного утримання.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судовий збір в розмірі 640 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Зазначив, що оскільки згідно наданих позивачем документів неможливо провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, оскільки не передбачено включення 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», то правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Також вказує на пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач з 21 червня 1982 року працював на посаді судді, з якої був звільнений 25 грудня 2014 року з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у відставку.

28.08.2017 року Апеляційним судом Полтавської області видано позивачу довідку №06-29/369/52/17 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якою було включено, зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки, проте рішенням відповідача від 05.09.2017 року № 468, відмовлено у проведенні перерахунку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач має встановлене законом право на отримання щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, то дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є протиправними, а рішення від 5 вересня 2017 року за № 468 є незаконним та підлягає скасуванню. Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 1 вересня 2017 року відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/369/52/17 від 18 серпня 2017 року, без обмеження максимального розміру довічного утримання.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України № 1402-VII), який набрав чинності 30.09.2016 року, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Частиною третьою статті 141 Закону України № 2453-VI (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1; судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям Конституційного Суду України, які вперше призначені на посаду судді, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 5,5 відсотка за кожен рік роботи.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Відповідно до ст. 134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Пунктом 2.3.3 Інструкції №5 «Зі статистики заробітної плати», матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

На підставі ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України;

суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Сторонами не заперечується та вбачається із наданих до справи документів, те що з даного виду суддівської винагороди відраховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що отримувана позивачем сума виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічні висновки були висловлені у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а 13.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи, державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12, «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов’язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв’язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Разом з тим, оскільки відповідачем не застосовані обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, то у суду відсутні підстави вважати, що виконуючи дане судове рішення відповідач умисно не врахує висновки Конституційного Суду України. Відтак, у суду відсутні підстави для захисту заздалегідь непорушеного права позивача і в задоволені вимог в зазначеній частині слід відмовити.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позовні вимоги в частині зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження максимального розміру довічного грошового утримання є передчасними, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про правомірність відмови позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, колегія суддів колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Посилання заявника апеляційної скарги на пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду колегія суддів вважає помилковими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із даним позовом 16.11.2017 року, а позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання задоволені з 1 вересня 2017 року, тобто в межах встановленого КАС України строку звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 01.12.2017р. по справі №554/9026/17 не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.12.2017р. по справі №554/9026/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження максимального розміру довічного грошового утримання.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

В іншій частині постанову Октябрського районного суду м.Полтава від 01.12.2017р. по справі №554/9026/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 25.01.2018.