Постанова № 71788866, 24.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12460/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Черняк В.В.,

час ухвалення рішення - 20.11.2017 року, 15:08 год.,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням у грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань які виплачувались у період з серпня 2011 року по серпень 2013 року та виплатити різницю недоплаченої пенсії.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії з сум грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які виплачувались у період з серпня 2011 по серпень 2013 року. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 14 вересня 2017 року, врахувавши при обчисленні грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - матеріальну допомогу (оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань) у розмірах, зазначених у довідці Управління Служби безпеки України у Волинській області від 04 серпня 2017 року № 54/17/ч-147-23.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу в заявлених позовних вимогах повністю.

Свої вимоги мотивує тим, що вказані позивачем допомоги не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) виплатами та не можуть враховуватись при обчисленні розміру пенсії. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач з 02.08.2013 року був звільнений з військової служби за станом здоров'я та з 20.08.2013 року виключений зі списків особового складу (а.с. 11).

У вересні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із включенням до грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія, сум матеріальних допомог, з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 13-15).

Листом № 548/Ч-01 від 26.09.2017 року відповідач повідомив позивача про відсутність законодавчих підстав для проведення перерахунку пенсії (а.с. 16-17).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262) (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011).

Законом № 2011 також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1 Закону).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

В наданій позивачем довідці зазначено, що у 2011-2013 роках йому виплачувались матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань. На всі виплати нараховано і сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 12).

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Пенсія позивачу була призначена у 2013 році, проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували виплату йому матеріальних допомог. Зокрема, в доданих грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії (а.с. 20-23) не вказано, що позивачу виплачувались допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань. Таким чином, порушення прав позивача відбулось після відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно нових представлених документів, а тому вірним є висновок суду першої інстанції щодо необхідності проведення перерахунку пенсії позивача з часу звернення за таким перерахунком.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2017 року у справі № 161/16189/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула