Постанова № 71788848, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/9258/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря Смидюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року у справі № 445/965/17 (суддя Пилипяк П.В., м. Золочів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 26.06.2017року звернувся в суд з позовом до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання незаконними дії Золочівського об'єднаного управління ПФУ Львівської області, нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зарахування йому безперервного педагогічного стажу з 15.08.1980 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що, маючи 42 роки страхового стажу, з них 36 років 9 місяців педагогічного, всупереч вимогам пункту 7-1 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не зарахував йому до страхового стажу період роботи на виборній посаді, позбавивши його тим самим права на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з'ясування обставин , що мають значення для справи, просить зазначену постанову скасувати, і ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів від 23.11.2011 № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» не передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду роботи за сумісництвом та роботу на виборчій посаді голови виконкому сільської ради народних депутатів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з 25 січня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж роботи для обчислення пенсії становить 42 роки.

Позивач звернувся до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області з заявою про виплату грошової допомоги, згідно пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, однак листом від 27.03.2017 року за вих.№1761/04-40 відповідачем було відмовлено з тих підстав, що стаж роботи на посадах і в організаціях, визначених Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право призначення пенсії за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року (далі - Перелік №909 від 04.11.1993 року), становить 32 роки 10 місяців 16 днів. При цьому, як слідує з даного листа-відмови, до вказаного спеціального стажу відповідачем не зараховано роботу понад 3 роки на виборній посаді - голови виконкому Білокамінської сільської Ради народних депутатів (з 22.04.1986р. по 06.10.1989р.); вказана посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні грошової допомоги, передбаченої п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки стаж роботи позивача на виборній посаді - голови виконкому Білокамінської сільської Ради народних депутатів необхідно зараховувати до спеціального пільгового стажу, тому позивач має достатньо страхового стажу (понад 35 років) на таких посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, та який визначає право позивача на отримання грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Вона є і основним документом, що підтверджує стаж роботи, про що вказано у п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191 затверджено «Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати».

Відповідно до абз. 2 п. 2 цього Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Як встановлено судом, позивач був обраний головою виконкому Білокамінської сільської Ради народних депутатів 22.04.1986 року і перебував на цій посаді 3 роки 5 місяців 14 днів.

Згідно пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

До Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, включено, зокрема, такі заклади освіти, як загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи.

Зазначений Перелік дійсно не містить посилання на виборні посади в органах місцевого самоврядування, стаж роботи у яких має бути врахований для призначення пенсії за вислугу років. Однак, з метою забезпечення охорони трудових прав осіб, які займають виборні посади, законодавець дане питання врегулював у спеціальному законодавстві, що регламентує діяльність органу місцевого самоврядування.

У пункті 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, статтею 42 Закону Верховної Ради УРСР від 13.12.1979 року № 5439-IX "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про селищну Раду депутатів трудящих Української РСР"", чинного у період зайняття позивачем виборної посади у Білокамінській сільській раді народних депутатів та який втратив чинність згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 08.12.1990 року №534-ХІІ, було визначено, що виконавчим і розпорядчим органом селищної Ради народних депутатів є виконавчий комітет, який обирається нею з числа депутатів у складі: голови, заступника голови, секретаря і 2 - 6 членів виконавчого комітету.

Отже, голова виконавчого комітету селищної Ради народних депутатів до 08.12.1990 року обирався з числа депутатів даної ради.

Відповідно до ч.3 ст.88 цього ж Закону, час роботи депутата на виборній посаді в органі Ради зараховується до трудового стажу за тією спеціальністю, за якою депутат працював до обрання на виборну посаду в органі Ради.

Крім цього, Закон України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» від 04.02.1994 року №3949-ХІІ також передбачав, що час роботи депутата на виборній посаді у Раді зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в Раді. За депутатом зберігаються усі права і пільги, якими користуються працівники відповідного підприємства, установи, організації.

Також містить аналогічні положення Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-ІV у пункті 4 статті 33, який регламентує, що час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.

Таким чином, позивач до обрання на виборну посаду голови виконкому сільської ради працював на посаді вчителя фізики Білокамінської СШ, яка передбачена Переліком № 909 від 04.11.1993 року, тому період роботи на виборній посаді голови виконкому сільської Ради народних депутатів з 22.04.1986 року по 06.10.1989 року підлягає зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу роботи.

Вказаний висновок також ґрунтується на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішенні Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що стаж позивача, що дає право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є достатнім, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями: ч. 3 243, 241, 308, 310, 315, 316 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області - залишити без задоволення.

Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року у справі № 445/965/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 24 січня 2018 року.