Постанова № 71788829, 22.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12240/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Глушка І.В.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сліворського О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року (головуючий суддя Подлісна І.М.) ухвалена у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль о 11 год. 14 хв. повний текст складено 10.11.2017 року у справі №819/1368/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 21.08.2017 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.05.2017 № 1337 про оголошення догани старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.05.2017 № 1353 про оголошення суворої догани старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.07.2017 № 2052 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 180 о/с від 28.07.2017 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію», поновити його на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 28.07.2017, допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача утримані кошти за надмірно нараховану чергову щорічну відпустку за 2017 рік кількістю 15 діб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, а саме службове розслідування проведено без врахування всіх обставин справи, оскільки ОСОБА_4 дає покази про не вживання алкогольних напоїв, що підтверджується протоколом №272 медичного освідчення, крім того відповідачем не доведено факту вживання алкогольних напоїв, натомість позивачем спростовується вказані обставини, також підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності щодо відсутності на службі не було предметом службового розслідування, що є порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України затвердженої наказом МВС України №230 від 12.03.2013 року.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, також подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 07.11.2015, згідно наказу ГУНП в області № 38 о/с від 07.11.2015, був прийнятий на службу в поліцію.

16.07.2017 о 03:20 год. до відповідального по забезпеченню публічної безпеки та правопорядку Загальнонаціональної прощі приуроченої 150 річчю коронації Зарваницької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, 125 - літтю з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та молитві за мир та цілісність України, яка проходила у с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області підполковника поліції ОСОБА_6 надійшла інформація від активістів Тернопільського осередку всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С.Бандери про те, що працівники поліції під час забезпечення публічної безпеки та правопорядку на співочому полі с. Зарваниця перебувають при виконанні своїх службових обов'язків по охороні громадського порядку з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Головне управління Національної поліції в Тернопільській області видало наказ від 17.07.2017 № 1948 «Про призначення службового розслідування», яким призначено службове розслідування за фактом зазначеної інформації.

За підсумками службового розслідування складено висновок від 28.07.2017, у якому встановлено, що близько 03:10 год. активістами Тернопільського осередку всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С.Бандери, за лаштунками сцени співучого поля було виявлено працівників поліції, в тому числі і позивача, які під час несення служби, перебуваючи біля автомобіля «Рено Кенго» н.з. НОМЕР_1, який належить старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7, вживали алкогольні вироби. Під час спілкування з даного приводу із поліцейськими, то від них було чути різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Крім того, оглядом багажного відділення автомобіля «Рено Кенго» н.з. НОМЕР_2 було виявлено залишки їжі та пластикову пляшку з написом «Вишнівецька» ємкістю 1.5 л. із залишками алкоголю, яку в подальшому було вилучено.

Після чого, працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Тернопільській області поліцейських, в тому числі і позивача, було доставлено в приміщення Тернопільського обласного наркологічного диспансеру, де їм було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення степені алкогольного сп'яніння. Старші лейтенанти поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на дану пропозицію відповіли категоричною відмовою.

Дані відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння працівниками лікувального закладу були зафіксовані у відповідному журналі ТОНД за №№ 655 та 656.

Водночас, опитаний з даного приводу підполковник поліції ОСОБА_6, який був очевидцем даних подій, підтвердив зазначені факти.

Таким чином встановлено, що серед інших, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 допустив факт розпивання спиртних напоїв під час несення служби та забезпечення охорони громадського порядку під час проходження Загальнонаціональної прощі, та відмовився від виконання законних вимог керівництва щодо проходження медичного освідчення для встановлення степені алкогольного сп'яніння, чим свідомо проігнорував вимоги керівництва МВС України, Національної поліції України та ГУНП в Тернопільській області щодо необхідності неухильного дотримання службової дисципліни, а також порушив вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, оскільки будучи працівником поліції зобов'язаний був дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги статутів ОВС і наказів начальників та бути прикладом у дотриманні законності та службової дисципліни.

Крім того, в ході зазначеного службового розслідування встановлено, що 28.07.2017 до начальника Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_8 надійшов рапорт старшого інспектора - чергового СРПП № 1 цього ж відділення майора поліції ОСОБА_9 про те, що ним о 09:00 год. зафіксовано відсутність на службі без поважних причин оперуповноваженого СКП Тернопільського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, про що складено комісійний акт вих. № 4892/115/7/01/17 від 28.07.2017.

Водночас було встановлено, що позивач являється систематичним порушником службової дисципліни так, як впродовж 2017 року тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових повноважень, а саме: - наказом ГУНП в області від 26.01.2017 № 215 за порушення службової дисципліни старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 оголошено зауваження; - наказом ГУНП в області від 17.05.2017 № 1337 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП в області» за порушення вимог наказу МВС України від 11.09.2001 № 785 «Про затвердження Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України» старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 оголошено догану; - наказом ГУНП в області від 18.05.2017 № 1353 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання своїх службових обов'язків, що виразилось в порушені пункту 4 частини першої статті 9-1, пункту 2 частини першої статті 9-2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», при здійсненні провадження в оперативно-розшукових справах від 09.09.2016 та від 23.01.2015, 27.02.2017 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 оголошено сувору догану.

За результатами службового розслідування відповідач видав наказ від 28.07.2017 № 2052 «Про порушення службової дисципліни, допущені окремими працівниками поліції області, та покарання винних», яким позивача звільнено зі служби за грубе порушення службової дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та невиходу на службу без поважних причин.

На підставі якого, відповідач видав наказ № 180 о/с від 28.07.2017, яким позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 Закону № 580-VIII.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року.

Згідно із частиною 2 статті 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції.

Зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті визначено як підставу звільнення, реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, до прийняття Дисциплінарного статуту Національної поліції України використовуються норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Закон № 3460-IV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 2 Закону № 3460-IV визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 3460-IV за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3460-IV службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Закону № 3460-IV визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

У постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа №21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа №21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.04.2016 № 326, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №778/28908 затверджено Правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС.

За змістом пункту 2 ці Правила як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівників МВС принципи етики, якими є: служіння державі і суспільству; гідна поведінка; доброчесність; лояльність; політична нейтральність; прозорість і підзвітність; сумлінність.

Зокрема, за своє суттю гідна поведінка - це повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, (далі - Інструкція), згідно до пункту 2.1 якої підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України - тут і далі) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 5.4 Інструкції якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Приписами підпункту 6.3.6 пункту 6.3 Інструкції № 230 визначено, що до прав особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування належить оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування, у строки та в порядку, що визначені законодавством України.

Судом встановлено, в тому числі з висновку службового розслідування від 28.07.2017, що позивач, впродовж 2017 року тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових повноважень, про що свідчать зазначені накази ГУНП в області від 26.01.2017 № 215, від 17.05.2017 № 1337 та № 1353 від 18.05.2017.

Твердження позивача про те, що наказами від 17.05.2017 № 1337 та від 18.05.2017 № 1353 його було притягнуто до дисциплінарного стягнення за одне і те саме правопорушення є хибним, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді догани позивачу надано за порушення вимог наказу МВС України від 11.09.2001 № 785, яким регламентується порядок функціонування дактилоскопічного обліку, а сувору догану надано за порушення вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» при ведені оперативно-розшукових справ і відповідний факт порушення Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», позивач визнав сам, що підтверджується його поясненнями.

Водночас, як випливає з висновку службового розслідування від 28.07.2017, що о 09:00 год. до 12:30 год. зафіксовано відсутність на службі без поважних причин оперуповноваженого СКП Тернопільського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, про що складено комісійний акт вих. № 4892/115/7/01/17 від 28.07.2017, чим порушив службову дисципліну.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що відсутність останнього на службі пов'язане із вказівкою начальника СКП ОСОБА_10, оскільки при перевірці даної інформації, зазначені факти не знайшли свого підтвердження та відповідно до пояснень капітана поліції ОСОБА_10 жодних вказівок на проведення будь-яких оперативних заходів 28.07.2017 ним позивачу не надавались.

Також висновки службового розслідування від 28.07.2017, позивачем не оскаржені.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач - ОСОБА_4 являється систематичним порушником службової дисципліни відповідно до статті 14 Закону № 3460-IV так, як впродовж 2017 року тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни та неналежного виконання своїх посадових повноважень, а тому відповідно до статті 14 Закону № 3460-IV на останнього повинно накладатися більш суворе дисциплінарне стягнення, ніж попереднє у разі повторного порушення службової дисципліни.

Щодо посилань апелянта на протокол №272 медичного освідчення, такий проведений о 16:00 год. 16.07.2017 року та спростовується актом відмови від медичного огляду о 05:15 год. 16.07.2017 року одразу після виявлення підозри на вживання алкоголю за участі працівників поліції, а тому на думку суду є неналежним доказом та спростовується проведеним службовим розслідуванням та зібраними доказами щодо позивача про його систематичне порушення дисципліни.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається, відповідачем згідно з вимогами чинного законодавства проведено службове розслідування, таке не оскаржено, за наслідками проведення якого встановлено факти грубого порушення позивачем дисципліни, на ОСОБА_4 було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з поліції, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцію Кодексу.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року у справі № 819/1368/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

І.В. Глушко

Повний текст постанови складено 24.01.2018 року