Постанова № 71788805, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/10215/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, головуючий суддя Осташ А.В., ухвалена о 11:46:02 год. у м. Тернопіль, повний текст рішення складено 19.09.2017 року, у справі №819/1304/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Литячівська сільська рада Заліщицького району Тернопільської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області) в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області викладені в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17 щодо відмови у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області; зобов»язати Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області повторно розглянути її клопотання та прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області. Однак, у листі відповідача отримала відмову, оскільки земельна ділянка на яку претендує позивач, згідно інформації відділу Держгеокадастру у Заліщицькому районі, віднесена до земель загального користування, а у відповідності до ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України, землі загального користування комунальної (державної) власності не можуть передаватися у приватну власність. Також вона 01.06.2017 року повторно звернулась із заявою до відповідача, однак, за результатом розгляду клопотання відповідач відмовив їй, оскільки зазначена до відведення земельна ділянка відсутня в переліку земельних ділянок, який формується відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (далі - Стратегія).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області викладені в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області та зобов»язано Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що відмова відповідача, яка викладена у листі від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17, обґрунтована належністю спірної земельної ділянки до земель загального користування, які в силу приписів статей 83, 84 Земельного кодексу України не можуть передаватися у приватну власність. Така відмова ґрунтувалася на інформації Відділу Держгеокадастру у Заліщицькому районі Тернопільської області щодо віднесення вказаної ділянки до земель загального користування, а виявлення технічної помилки у вказаній інформації щодо належності земельної ділянки до земель запасу (угіддя-пасовища) мало місце у червні 2017 року - після прийняття рішення про відмову в наданні відповідного дозволу.

Повторна відмова, яка викладена в листі від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17, обґрунтована відсутністю ділянки вказаної позивачем у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонуються для передачі у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у ІІІ кварталі 2017 року на території Тернопільської області, який сформовано та опубліковано на офіційному веб-сайті відповідача на виконання постанови КМ України №413 від 07.06.2017 року «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та схорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, яка набрала чинності 17.06.2017 року.

У запереченні на апеляційну скаргу від 10.11.2017 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить залишити постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у даній справі без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на цю постанову - без задоволення, з мотивів викладених у своєму запереченні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру України у Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області. До заяви нею були подані копії паспорта, ідентифікаційного коду та викопіювання із публічної кадастрової карти України.

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач рішенням, яке викладено в листі від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, згідно інформації відділу Держгеокадастру у Заліщицькому районі, віднесена до земель загального користування, а у відповідності до статтей 83,84 Земельного кодексу України землі загального користування комунальної (державної) власності не можуть передаватися у приватну власність (а.с. 17).

Позивач 01.06.2017 року повторно звернувся із заявою до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, державної власності, що розташована на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області (а.с. 21-23).

Листом від 04.07.2017 року за №Б-5479/0-2004/6-17 ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області знову було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на те, що бажана до відведення земельна ділянка відсутня в переліку земельних ділянок, який формується відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (а.с. 24).

Не погодившись із вказаними відмовами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень відповідача, викладених в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17, суд першої інстанції виходив з того, що такі рішення Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області не відповідають нормам чинного законодавства, прийняті з порушенням встановлених правил та процедури, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування таких рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої сьомої ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об»єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Як видно з матеріалів справи позивачу листом від 19.05.2017 року №Б-3825/0-1276/6-17 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв»язку з тим, що згідно інформації відділу Держгеокадастру у Заліщицькому районі така віднесена до земель загального користування, а у відповідності до статтей 83, 84 Земельного кодексу України землі загального користування комунальної (державної) власності не можуть передаватися у приватну власність.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявний лист Заліщицького відділу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 02.06.2017 року №0-19-0.25-241/105-17, яким стверджується те, що земельна ділянка із кадастровим номером 6122085600:01:001:0975, площею 6.4249 га являється землями запасу, а не землями загального користування (а.с. 18).

Крім цього, з листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 14.06.2017 року №29-19-0.91-4979/2-17 видно, що земельна ділянка із кадастровим номером 6122085600:01:001:0975 площею 6.4249 га, із якого пропонується виділення земельної ділянки позивачу, відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності - сільськогосподарські угіддя - пасовища. Віднесення земельної ділянки із кадастровим номером 6122085600:01:001:0975 площею 6.4249 га до земель загального користування відбулось внаслідок технічної помилки (а.с. 51-52).

Також з матеріалів справи видно, що позивачу листом від 04.07.2017 року за №Б-5479/0-2004/6-17 ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області повторно було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на те, що бажана до відведення земельна ділянка відсутня в переліку земельних ділянок, який формується відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Щодо посилання відповідача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413, то таке є безпідставним, оскільки вона не визначає додаткових підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а затверджена з іншою метою - створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і про те, що на момент звернення позивача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 не була прийнята та не набула чинності.

Таким чином, вірний є висновок Тернопільського окружного суду про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, викладених в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов»язання відповідача повторно розглянути її клопотання та прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення вказаної вище земельної ділянки у власність, то така задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача, колегія суддів враховує роз»яснення, які наведені в п. 10.3 постанови Пленуму ВАС України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно яких у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов»язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов»язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд може ухвалити постанову про зобов»язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб»єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за необхідне зобов»язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

При повторному розгляду заяв, відповідачем в обов»язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення.

Наведений висновок також відповідає вимогам ч. 4 ст. 245 КАС України, відповідно до яких, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов»язати відповідача - суб»єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб»єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб»єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов»язує суб»єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів прийшла до переконливого висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, які викладені в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17, про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області та зобов»язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області, у решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що у порядку частин 1, 3 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області судові витрати в розмірі 1280 грн. сплаченого судового збору.

Згідно вимог частини 2 ст. 139 КАС України сплачений апеллянтом - Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду в повному обсязі, оскільки її висновки в частині повного задоволення позову не у повній мірі відповідають вимогам закону, а також виходячи із процесуальної неможливості усунути такі недоліки судового рішення шляхом його часткового скасування або зміни.

Керуючись ст. 139, ч. 3 ст.ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Литячівська сільська рада Заліщицького району Тернопільської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов»язання вчинити дії задовольнитиити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, які викладені в листах від 19.05.2017 року №Б-3925/0-1276/6-17 та від 04.07.2017 року №Б-5479/0-2004/6-17, про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

Зобов»язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (юридична адреса: 46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8; код ЄДРПОУ 39766192) судові витрати в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 25.01.2018 року.