Постанова № 71788481, 24.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Справа № 826/10755/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2016 р. № 100270004/2016/000036/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2016 р. № 100270004/2016/00050;

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 р. № 100270004/2016/000038/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 р. № 100270004/2016/00052;

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 р. № 100270004/2016/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 р. № 100270004/2016/00057.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що подані позивачем документи для митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових заявленої ним митної вартості.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін та наголошує, що для здійснення митного оформлення товару ним були подані контролюючому органу всі визначені законодавством документи, підтверджуючі заявлену митну вартість імпортованого товару і відповідачем було безпідставно скориговано заявлену ним митну вартість за резервним методом.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.03.2015 р. між ТОВ «Астеліт», правонаступником якого є позивач, та компанією Хуавей Інтернейшнл ПТІ ЛТД (Сінгапур) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки №АТМ15FSU249/00F8041500000E, відповідно до якого постачальник в порядку та на умовах договору зобов'язується поставити та передати у власність покупця для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень за цінами, наведеними у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 зазначеного договору технічні специфікації передбачені додатком №4 до договору, а перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки товару вказуються в окремих замовленнях на постачання - документах, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною договору.

За умовами п.2.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Додатковою угодою від 15.02.2016 р. №3/1 до договору, сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема:

- п.3.1 викладено в наступній редакції: «Ціни визначені в додатку №1 «Прайс лист» (Перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку №1 до договору, може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно»

- п.3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «Сторони застосовують ціни, визначені в додатку №1 «Прайс лист» до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення, при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене».

Додатковою угодою від 15.03.2016 р. №4 до договору сторони домовилися, що у зв'язку із замовленнями покупцем (позивачем) більш ніж на 30 мільйонів доларів США постачальник відповідно до п.3.1 договору надає покупцю знижки стосовно цін та кількості товару у розмірі, визначеному у цій додатковій угоді.

Крім того, у вказаній додатковій угоді сторони домовилися внести зміни у Додаток 1 «Прайс лист» до договору та доповнити його цінами і обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №16/4530057467 до договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 викладено у новій редакції, відповідно до якої покупець замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва, 70).

На підставі вищезазначеного зовнішньоекономічного договору від 19.03.2015 р. №АТМ15FSU249/00F8041500000E позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України товар, а саме: базові станції, у розібраному стані: BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 with hout Power System, consists of: базова станція BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 без системи живлення - 1 шт. в розібраному стані; антенні підсилювачі для мобільного зв'язку, торговельна марка Huawei, виробник Huawei Technologies Co., Ltd., країна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем подано відповідачу електронні митні декларації:

1) від 06.06.2016 р. № 10027004/2016/305832, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 9747,42 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ5USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664094 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.77031761 від 04.06.2016 року; СМR №64094 від 01.06.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC41Q від 11.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05994 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1462 від 26.05.2016 року;

2) від 09.06.2016 р. № 100270004/2016/305986, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 5269,52 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664100 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.79095045 від 08.06.2016 року; СМR №4097 від 31.05.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC30Q від 18.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05998 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1472 від 27.05.2016 року;

3) від 09.06.2016 р. № 100270004/2016/305984, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 14768,89 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 року до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016 року; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015 року; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014 року; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014 року; інвойс НWESCBIA160405664091 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №UХ.79095046 від 07.06.2016 року; СМR №4091 від 31.05.2016 року; пакувальний лист №0008041500070NІHC39Q від 12.05.2016 року; сертифікат про походження №16С4403В5001/05996 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1449 від 25.05.2016 року.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаними митними деклараціями відповідач, посилаючись на ст.53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено.

У зв'язку з цим, відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст. 53 МК України запропонував позивачу протягом 10-ти календарних днів надати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На виконання вимог митного органу позивачем надані наступні документи:

1) по митній декларації від 06.06.2016 р. № 10027004/2016/305832: лист-виписку з бухгалтерської документації №2197 від 07.06.2016 року; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2198 від 07.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2199 від 07.06.2016 року; лист інформаційний №2245 від 08.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81100022919E82 від 02.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012919E41 від 02.06.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

2) по митній декларації від 09.06.2016 р. № 100270004/2016/305986: лист-виписку з бухгалтерської документації №2293 від 13.06.2016 року; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2294 від 13.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2292 від 13.06.2016 року; лист інформаційний №2308 від 13.06.2016 року; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012906748 від 31.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

3) по митній декларації від 09.06.2016 р. № 100270004/2016/305984: лист-виписку з бухгалтерської документації від 13.06.2016 року №2303; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2302 від 13.06.2016 року; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2304 від 13.06.2016 року; лист інформаційний №2306 від 13.06.2016 року; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016 року; експортну декларацію країни відправлення №16HU811010129007В6 від 31.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016 року; лист-роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.

15.06.2016 р. та 21.06.2016 р. відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№ 100270004/2016/000036/2, 100270004/2016/000038/2, 100270004/2016/000043/2, які обґрунтовані тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Крім того, відповідачем складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№100270004/2016/00050, 100270004/2016/00052, 100270004/2016/00057.

Вважаючи протиправними зазначені рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митних декларцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що документами, поданими позивачем митному органу під час проходження митного контролю, підтверджується заявлена митна вартість товару, а відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей та правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень і карток відмови.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Митного кодексу України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-VI (далі - Конвенція).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, 2 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У ч.2, 3, 5 ст.53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п.3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп.4.5.10 п.4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5, 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

Судова колегія також зазначає й на те, що в інвойсах, додатковій угоді до договору поставки, прайс-листі виробника, додатковій угоді до замовлення на постачання чітко визначено найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість, ціну, складові елементи обладнання із виокремленням щодо кожного елемента складової: кількості, ціни, знижки та ціни з урахуванням знижки.

Таким чином, документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено обґрунтування скоригованої ціни товару, а натомість митний орган посилається на наявність спеціальної ціни, встановленої позивачу його контрагентом на імпортовані товари, не зазначаючи при цьому жодних доказів, які підтверджують неправомірність її встановлення або фіктивність, та не враховуючи приписів ст.ст.189, 190 ГК України щодо договірного порядку встановлення цін суб'єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги висновки, висловлені Європейським судом з прав людини у рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження апелянтом не було надано належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів неможливості застосування всіх методів коригування митної вартості товарів, що передують резервному методу, при прийнятті спірних рішень.

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у відповідача було витребувано вказані докази, однак ухвала суду не виконана і, окрім цього, у судове засідання представник відповідача не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи в порядку ст. 268 КАС України, з урахування категорії даної справи, особливості провадження по якій передбачені ст. 286 КАС України.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень від 15.06.2016 р. та 21.06.2016 р. про коригування митної вартості товарів №№ 100270004/2016/000036/2, 100270004/2016/000038/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№100270004/2016/00050, 100270004/2016/00052, 100270004/2016/00057.

Доводи апелянта про те, що позивачем не було надано документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок, та документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на вищевикладене.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не надав суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Київської міської митниці Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: