Постанова № 71788317, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 740/3628/17 Головуючий суддя суду 1 інстанції - Пантелієнко В.Г.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.11.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в зарахуванні при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, стажу на посаді водія міського пасажирського транспорту з 10.07.1986 по 28.02.2001;

- зобов'язати Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити пенсію відповідно до п. «з» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врахувавши пільговий стаж його роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту за період з 10.07.1986 по 28.02.2001, з 31.07.2017.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.11.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2017 позивач досяг 55-річного віку.

Відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_3 10.07.1986 прийнятий в Ніжинське АТП 24011 водієм 1 класу в автоколону № 1 по місту; 01.11.1987 встановлений 2 клас водія автомобілів; 20.04.1989 присвоєна кваліфікація водія автомобілів 1 класу; 28.02.2001 звільнений з роботи.

31.07.2017 позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

18.08.2017 Ніжинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку з посиланнями на те, що Комісією з підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийнято рішення № 71 від 14.08.2017 про відмову в підтвердженні позивачу пільгового стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту з 10.07.1986 по 28.02.2001. Спеціального стажу позивача для призначення пенсії на пільгових умовах не вистачає.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відмова Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах є неправомірною, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач під час виникнення спірних правовідносин та прийнятті рішення щодо відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу діяв у межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства України, оскільки позивачем не надано відповідачу у повному обсязі всіх необхідних передбачених законом документів, для призначення пільгової пенсії за віком.

Колегія суддів вважає доводи апелянта не обґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовантажних автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в т.ч. на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМ України.

Згідно п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 Порядку 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Колегія суддів зазначає, що архівною довідкою виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 22.06.2017 № К-71-1 підтверджується, що в архівному фонді відкритого акціонерного товариства «Ніжинське АТП 17406» (Ніжинське автотранспортне підприємство 17406; Ніжинське автотранспортне підприємство 24011) у наказах особового складу за 1986-2001 роки ОСОБА_3 значиться: прийнятим на посаду водія автобуса 1 класу для роботи на всіх марках автомобілів з 10.07.1986 (наказ про прийняття № 76-ок від 09.07.1986) і звільненим з цієї ж посади з 28.02.2001 (наказ про звільнення № 8-вк від 28.02.2001).

Таким чином, на час подання до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України заяви (31.07.2017) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3 виповнилось повних 55 років. При цьому, позивач мав загальний стаж роботи понад 37 років та пільговий понад 12 років та 6 місяців.

Тобто, наявні всі правові підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 31.07.2017 року, тобто дня звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України безпідставно відмовило у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 31.07.2017.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 23.01.2018.