Постанова № 71788312, 23.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року справа №812/500/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Ястребової Л.В.,

суддів Компанієць І.Д., Сухарька М.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача Лисенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. у справі № 812/500/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Межрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС щодо надання висновку про розмір суми бюджетного відшкодування та пені за травень 2013 року, зобов'язання СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС надати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 2 302 231,00 грн. та пені в сумі 1 233 705,63 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року, зобов'язання здійснення бюджетного відшкодування в сумі 2 302 231,00 грн. та пені в сумі 1 233 705,63 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року, зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області здійснити перерахунок бюджетного відшкодування в сумі 2 302 231,00 грн. та пені в сумі 1 233 705,63 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року (т.1, а.с. 5-8).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, серед іншого, залучено до справи у якості відповідача Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (т. 1, а.с. 163-164).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року замінено неналежного відповідача у справі - Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (т. 1, а.с. 185-186).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування приватному акціонерному товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 2302231 (два мільйони триста дві тисячі двісті тридцять одну) гривню.

В решті задоволення позовних вимог відмовлено (т. 3, а.с. 35-42).

Вважаючи, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінки всім наявним доводам, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом неправомірно зобов'язано внести суми бюджетного відшкодування, які подано у травні 2013 року саме до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а не тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, як того вимагає законодавство. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2011 року № 1797-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до Кодексу, зокрема, в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість, де запроваджено, серед іншого, тимчасовий реєстр заяв, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПК України, вказуючи, при цьому, що зазначена позивачем у заяві сума бюджетного відшкодування за травень 2013 року (узгоджена внаслідок набрання чинності судовим рішенням 13.11.2016 року) має вноситись саме до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Серед іншого, апелянт зазначає, що Офісом ВПП ДФС у Донецькій області подано касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі № 812/910/15, звертаючи увагу суду на ту обставину, що судове оскарження по вищевказаній справі не закінчено, а тому, висновок суду першої інстанції є передчасним (т. 3, а.с. 50-51).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Колегія суддів, вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зареєстровано 16.12.2002 року Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи - 32292929, місцезнаходження юридичної особи: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд 371, офіс 1А, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію - 1 381 105 0012 000009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805, а також відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1, а.с. 13,14).

До вересня 2016 року ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" перебувало на обліку в СДПІ у м. Луганську, як платник податків.

Розпорядженням Державної фіскальної служби України від 18.09.2016 № 47-р. Щодо переведення платників податків платника СДПІ у м. Луганську пат "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"з 16.09.2016 переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, яке, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинило свою діяльність (записи від 12.05.2017 року та 16.05.2017 року відповідно).

На даний час ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України, який є суб'єктом владних повноважень та здійснює владні управлінські функції, у т.ч. щодо повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

18 червня 2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9035712474 разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2013 року, в якій, зазначено, зокрема, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 2 933 052 грн. (т.1, а.с.14-15, 20-21).

12 липня 2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок також з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2013 року, в якій зменшено розмір бюджетного відшкодування з 2 933 052 грн. до 2 480 419 грн. (т. 1, а.с. 27-29,32-33).

У період з 12.08.2013 року по 23.08.2013 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.3, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань, зокрема, правомірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року (податкова декларація від 18.06.2013 року № 9035712474).

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено Акт від 23.08.2013 № 27/17-202/32292929, яким встановлено, серед іншого, що на порушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 2 480 419 грн. (т. 1, а.с. 79-99).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, а також на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, ст. 20, п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України контролюючим органом 06.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000171702, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 2 480 419 грн внаслідок чого до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 1 240 209,50 грн., разом - 3 720 628,50 грн. До вказаного ППР відповідачем додано розрахунок суми визначеного податкового зобов'язання та штрафних санкцій (т. 2, а.с. 98-99).

Зазначене податкове повідомлення-рішення також оскаржено позивачем у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 по адміністративній справі №812/910/15 визнано протиправними та скасовано винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС податкове повідомлення-рішення №0000171702 від 06.09.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 3 720628 (три мільйони сімсот двадцять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 50 коп.(т.1 а.с. 47-54).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції залишено без змін (т. 1, а.с. 220-222).

Судове рішення по даній справі набрало законної сили 13 листопада 2017 року.

27 вересня 2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано остаточний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2013 року, в якій зменшено розмір бюджетного відшкодування з 2 480 419 грн. до 2 302 231,00 грн. (т. 1, а.с.34-36, 37 звр).

Як встановлено судом першої інстанції, уточнюючий розрахунок у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за травень 2013 року, в якому визначена сума бюджетного відшкодування у розмірі 2302231,00 грн. не перевірявся контролюючим органом, тому що заявлена до бюджетного відшкодування сума була самостійно зменшена позивачем.

Колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, підтвердження права на бюджетне відшкодування за травень 2013 року ґрунтується на судовому рішенні, що набрало законної сили (13.11.2016 року).

Разом з тим, в порушення п'ятиденного строку, що настав за днем отримання відповідного судового рішення, встановленого ст. 200 Податкового кодексу України контролюючим органом не було складено і не скеровано до Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за травень 2013 року.

Вважаючи, що процедура повернення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету податковим органом не була започаткована і відновлена, а відповідна сума бюджетного відшкодування на рахунок позивача не надходила, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" суми податку на додану вартість за травень 2013 року в сумі 2 302 231,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), сума податку яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як визначено в п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із пунктом 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України , у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За змістом цієї норми вбачається, що законодавець пов'язує початок перебігу п'ятиденного строку для подання висновку саме з днем отримання рішення, яке прийнято за результати апеляційного перегляду.

Колегія суддів зазначає, що рішення по адміністративній справі № 812/910/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування отримано контролюючим органом 11 листопада 2016 року, то останній, протягом п'яти робочих днів повинен був скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок, тобто, останнім днем для подання відповідно висновку згідно вимог чинного законодавства було 17 листопада 2016 року.

Разом з тим, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів контролюючим органом подано не було.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не було здійснено у зв'язку з тим, що судове оскарження по адміністративній справі № 812/910/15 не закінчено, тому як Офіс ВПП ДФС подав касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року та 02.11.2016 року

Колегія суддів зазначений довід апелянта до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.254 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі,, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, враховуючи, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2015 року по адміністративній справі № 812/910/15 набрала законної сили 13 листопада 2016 року, вона є обов'язковою для виконання, однак фактично, ані під розгляду даної справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду вищевказане судове рішення не виконано та ПДВ з бюджету позивачу відшкодовано не було.

21.12.2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до ПК України щодо покрашення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності 01.01.2017 року.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень,внесених Законом N 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 189 «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» встановлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №26 Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок №26).

Згідно п.3 Порядку №26 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

За приписами п.4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру певні дані, зокрема, - дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; -дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; -дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; -дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п.6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Вказаним законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в чинній редакції), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

При цьому відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в чинній редакції), заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Пункт 200.15 статті 200 ПК України передбачає, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного уцьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

Вказаною постановою передбачено, що до набрання чинності відповідним Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Згідно п.4 Порядку № 26, орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані : дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Пунктом шостим Порядку № 26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, слід зазначити, що з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Як вже неодноразово зазначалось, судове рішення у справі № 812/910/16 виконано не було, тобто, всупереч законодавчих вимог не було складено ані висновок про суму бюджетного відшкодування для його надання органу Держказначейства (до 01.04.2017 р.), ані внесені дані до Реєстру щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (з 01.04.2017 р.).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 23 січня 2018 року.

Керуючись ст. 315, 316, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. у справі № 812/500/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. І.Д. Компанієць

М.Г. Сухарьок