
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року справа №227/2997/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Геращенка І.В. при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника відповідача - Кононенко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 227/2997/17 (головуючий І інстанції Кошля А.О.), складену в повному обсязі 06 листопада 2017 року в м. Добропіллі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі-відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 124-ДК/0088По/08/01/-17 від 30.08.2017 року.
В обґрунтування зазначеного позову позивач зазначав, що 23.08.2017 року відповідачем складено акт перевірки в якому зазначено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку за межами населених пунктів Ганнівської с/р площею 2,5 га, яка відноситься до земель державної форми власності. 30 серпня 2017 року державним інспектором прийнята постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення № 124-ДК/0088По/08/01/-17 та складений розрахунок шкоди. Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення складена безпідставно, ґрунтується на хибних висновках перевірки, без наведення належних доказів про заняття самовільно земельної ділянки.
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 227/2997/17 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною та скасувано постанову Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про накладення адміністративного стягнення від 30.08.2017 року № 124-ДК/0088По/08/01-17. В іншій частині вимог відмовлено. (арк.справи 112-114)
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З письмових матеріалів справи вбачається, що згідно акту № 124-ДК/158/АП/09/01/-17 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 11.07.2017 року ТОВ «Агродобробут» фактично використовує земельну ділянку державної власності, із земель сільськогосподарського призначення, площею 2,5 га, яка знаходиться за межами населених пунктів поблизу с. Рубіжне Добропільського району Донецької області на території Ганнівської сільської ради, що є порушенням Земельного кодексу України. 11.07.2017 року також було складено акт обстеження земельної ділянки № 124-ДК/169/АО/10/01/-17. (арк. справи 87-90)
23 серпня 2017 року державним інспектором Соломко О.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 124-ДК/0095П/07/01/-17 згідно якого ОСОБА_2 (голова ТОВ «Агродобробут») вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст.53-1 КУпАП. (арк. справи 32-34)
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З протоколу від 23 серпня 2017 року вбачається, що в ньому відсутній підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності, або відомості про відмову від відпису, відсутні пояснення такої особи. Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що протокол складався без присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Також в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-30 год. 30 серпня 2017 року у приміщенні відділу Добропільського р-н ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.
Позивач зазначив в позові, що копію протоколу отримав поштою тільки 07.09.2017 року, тобто після провнедення розгляду справи про адміністративне правопорушення .
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 124-ДК/0088По/08/01/-17 від 30.08.2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності заст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Провідним спеціалістом Соломко О.О. складений розрахунок шкоди, заподіяної Державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області, який склав 3995,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також колегія суддів зазначає, що даних про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи відповідачем не надано.
23 серпня 2017 року державним інспектором - провідним спеціалістом Відділу контролю за виконанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та мм. Краматорську і Дружківці управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Соломко О.О. складено Припис, за яким ОСОБА_2 зобов'язано у 30-денний термін усунути встановлені порушення вимог Земельного законодавства. Про виконання припису повідомити до 22.09.2017 року.
Відомостей про отримання ОСОБА_2 даного приписку, в графі «Відмітка про вручення (надсилання) припису:», не міститься.
Позивач долучив до матеріалів справи письмові докази, з яких вбачається, що до притягнення його до адміністративної відповідальності за даним фактом проводилось досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051660000051 від 16.03.2017 року за ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.
05.07.2017 року слідчим суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області задоволено клопотання слідчого на проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства в кримінальному провадженні № 42017051660000051.
Однак, постановою від 31 липня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051660000051 від 16.03.2017 року, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за ст. 197-1 ч. 1 КК України.
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо накладення на позивача адміністративного стягнення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Відповідно до ст. 2 Закону України №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно статті 10 Закону України №963-IV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до вимог п. «б» частини 1 ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 53-1 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
За приписами ст. 1 Закону України №963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, складеними державним інспектором Соломко О.О., не підтверджено, яким саме чином встановлено, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку, оскільки під час виїзду здійснювався огляд місця події, який зафіксовано актом обстеження земельної ділянки від 11.07.2017 року, в якому зазначено лише розташування, розмір земельної ділянки та встановлено тип пшениці. Тобто відсутні документальні докази самовільного зайняття вказаної ділянки ТОВ «Агродобробут».
Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ч.1 , 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, у зв'язку з чим вимоги позивача про скасування постанови № 124-ДК/0088По/08/01/-17 від 30.08.2017 року про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене вище, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 271, 272, 286, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 227/2997/17- залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2017 року у справі № 227/2997/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Л.А.Василенко
І.В.Геращенко
Судове рішення № 71788276, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/2997/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: