Рішення № 71787775, 25.01.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/921/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути кошти з відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755", яке має податковий борг з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 631799,83 грн, з яких 11866,00 грн до Державного бюджету України та 619933,83 грн до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 631799,83 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

16.01.2018 р. позивачем подано до суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання призначене на 16.01.2018 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, явку представників не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.01.2018 р. (а.с. 70).

Відповідно до ч. 8 та 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи приписи ст. 126, 194 та ст. 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання про розгляд справи за його участі, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" (58007, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, будинок 62, ідентифікаційний код юридичної особи 05482386) зареєстроване як юридична особа 31.03.1992 р. та взяте на облік, як платник податків (а.с. 44-48).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу наступні декларації з податку на додану вартість:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 р. від 19.01.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 978,00 грн (а.с. 16);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 р. від 20.02.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 688,00 грн (а.с. 17);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 р. від 20.02.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 994,00 грн(а.с. 18);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 р. від 20.04.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1227,00 грн(а.с.19);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. від 19.05.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 414,00 грн (а.с. 20);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 р. від 16.06.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 953,00 грн (а.с. 21);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 р. від 12.08.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1491,00 грн (а.с. 22);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 р. від 16.09.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 643,00 грн (а.с. 23);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 р. від 19.10.2015 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 665,00 грн (а.с. 24);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 р. від 16.08.2016 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 513,00 грн (а.с. 25);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 р. від 19.09.2016 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 122,00 грн (а.с. 26);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 р. від 17.10.2016 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 753,00 грн (а.с. 27);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 р. від 15.11.2016 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1,00 грн (а.с. 28);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 р. від 17.07.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 1500,00 грн (а.с. 29) ;

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 р. від 15.08.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 430,00 грн (а.с. 30);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 19.09.2017 р., в якій самостійно нараховано штрафну санкцію, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 62,00 грн (а.с. 31);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 р. від 15.09.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 92,00 грн (а.с. 32);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 р. від 17.10.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 340,00 грн (а.с. 33).

Судом встановлено та підтверджується із матеріалів справи, що відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання з плати податку на додану вартість за грудень 2014 р. у сумі 978,00 грн, за січень - вересень 2015 р. у сумі 7075,00 грн (688,00 грн + 994,00 грн + 1227,00 грн + 414,00 грн + 953,00 грн + 1491,00 грн + 643,00 грн + 665,00 грн), за липень - жовтень 2016 р. у сумі 1389,00 грн (513,00 грн + 122,00 грн + 753,00 грн + 1,00 грн), за липень та жовтень 2017 р. у сумі 2424,00 грн (1500,00 грн + 430,00 грн + 62,00 грн + 92,00 грн + 340,00 грн) не сплатив, у зв'язку з чим утворився борг на суму 11866,00 грн (978,00 грн + 7075,00 грн + 1389,00 грн + 2424,00 грн).

Судом також встановлено та видно з матеріалів справи, що відповідачем подано до Чернівецької ОДПІ наступні податкові декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):

- звітну податкову декларацію за 2014 рік. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даній декларації за земельні ділянки склала 135978,97 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад щомісячно по 11331,58 грн, за грудень - 11331,59 грн (а.с. 34-35);

- нову звітну податкову декларацію за 2015 р. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даній декларації за земельні ділянки склала 170175,13 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад щомісячно по 14181,29 грн, за грудень - 14180,94 грн (а.с. 36-37);

- звітну податкову декларацію за 2016 р. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даній декларації за земельні ділянки склала 237936,41 грн з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад щомісячно по 19828,03 грн, за грудень - 19828,08 грн (а.с. 38-39);

- звітну податкову декларацію з плати за землю за 2017 р. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даній декларації за земельні ділянки склала 252212,10 грн з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад щомісячно по 21017,68 грн, за грудень - 21017,62 грн (а.с. 40-41).

Судом встановлено та підтверджується матеріалів справи, що відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання з плати за землю за листопад - грудень 2014 р. у сумі 22663,17 грн, за січень - грудень 2015 р. у сумі 170175,13 грн, за січень - грудень 2016 р. у сумі 237936,41 грн, за січень - вересень 2017 р. у сумі 189159,12 грн не сплатив, у зв'язку з чим утворився борг на загальну суму 619933,83 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 631799,83 грн, в т.ч. з податку на додану вартість у сумі 11866,00 грн та податку з плати за землю з юридичних осіб у сумі 619933,83 грн.

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкові вимоги форми "Ю 1" № 1/114 від 05.10.2001 р. на суму 62529,41 грн та "Ю 2" № 2/1110 від 16.11.2001 р. на суму 62529,41 грн.

Вищевказані податкові вимоги отримані уповноваженими особами відповідача, а саме в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 15.10.2001 р. та головним бухгалтером ОСОБА_2 10.01.2002 р., що підтверджується їх підписами в податкових вимогах (а.с. 12, 13).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, відповідачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 205, 241 та 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, будинок 62, ідентифікаційний код юридичної особи 05482386), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 631799,83 грн, з яких 11866,00 грн до Державного бюджету України та 619933,83 грн до місцевого бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог п.п. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Левицький В.К.