Ухвала суду № 71787376, 25.01.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2018 року м. Рівне №817/206/18

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Нор У.М., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1 до Голови зборів виборців Бобрика Олександра Онуфрійовича Ініціативної групи для збору підписів виборців провизнання недійсним рішення зборів,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Голови зборів виборців Бобрика Олександра Онуфрійовича та Ініціативної групи для збору підписів виборців, у якій просить суд:

визнати недійсним протокол зборів виборців по багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Володимирецької районної ради Рівненської області про відкликання за народною ініціативою депутата Володимирецької районної ради по територіальному виборчому окрузі №30 ОСОБА_1 від 15.12.2017;

повідомити та зобов'язати територіальну виборчу комісію не вчиняти будь-яких дій щодо завершення процедури відкликання депутата ОСОБА_1 до прийняття рішення по даній справі.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що збори виборців по багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Володимирецької районної ради Рівненської області були проведені з порушенням вимог статті 38 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Протокол зборів, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, оформлений з порушенням вимог вказаного Закону. Відсутній додаток до протоколу з переліком учасників ініціативної групи, не затверджена форма ініціативного листа про відкликання депутата місцевої ради, відсутні заяви про згоду кожної особи на включення її до ініціативної групи та на входження до її складу, а також відсутня письмова згода визначеної особи бути офіційним представником ініціативної групи.

Крім того, як на підставу звернення до суду із вказаним позовом позивач додатково зазначив те, що на даний час відсутні будь-які підстави щодо відкликання його як депутата Володимирецької районної ради визначені статтею 37 вказаного вище Закону.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 4 КАС України, адміністративною справою є - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.

Вказані положення КАС України, в повній мірі кореспондуються з положенням статті 124 Конституції України відповідно, до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених вище положень КАС України та Конституції України, участь особи у публічно-правових відносинах не є достатньою підставою для поширення юрисдикції адміністративного суду на вказані відносини.

Необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень.

Саме за захистом порушеного права особа вправі звернутись до суду.

В свою чергу, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, а відповідно до частини першої статі 4 КАС України публічно правовим є спір, у якому:

- хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень.

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Особою, що здійснює публічно-владні управлінські функції, в розумінні адміністративного права, є суб'єкт владних повноважень або особа, яка проходить публічну службу.

Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, в тому числі служба в органах місцевого самоврядування.

Разом з тим, посадовою особою органу місцевого самоврядування, відповідно до статті 2 закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Депутат місцевої ради відповідно до статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Таким чином, депутат місцевої ради (за виключенням обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі) не є посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що особи, до яких ним пред'явлено позов, теж не є суб'єктами владних повноважень і не здійснюють публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Також, вказані правовідносини не пов'язані із наданням адміністративних послуг.

Більше того, зазначені у позовній заяві сторони (депутат місцевої ради, голова зборів виборців та ініціативна група для збору підписів виборців) у відповідності до статті 12 Закону України «Про місцеві вибори» не є суб'єктами виборчого процесу.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеві вибори» виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку передбаченому цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зі змісту позовної заяви не можливо встановити за захистом якого порушеного права звернувся позивач до суду із вказаним позовом та у сфері яких відносин виник вказаний спір і чи носить він публічно-правовий характер.

Щодо відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суд зазначає наступне.

У частині п'ятій статті 160 КАС України визначено вимоги до змісту позовної заяви, серед яких відповідно до пункту другого цієї норми у позовній заяві зазначається, поміж іншого, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).

В порушення зазначених положень статті 160 КАС України у позовній заяві не вказано таких реквізитів позивача та відповідачів по справі.

Окрім того, відповідно до пункту дев'ятого частини п'ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; а згідно пунктів четвертого та п'ятого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

У поданій позовній заяві в порушення пункту дев'ятого частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено, яке саме право позивача було порушене оскаржуваним рішенням, а саме - протоколом зборів виборців по багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Володимирецької районної ради Рівненської області, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, тобто які фактичні наслідки було спричинено оскаржуваним рішенням та який вплив чи дію вони потягнули для позивача.

Необхідною умовою для відкриття судом провадження в адміністративній справі є наявність публічно-правового спору, наслідком якого є порушення прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень.

Саме за захистом порушеного права особа вправі звернутись до суду.

Таким чином, у позовній заяві позивачу слід зазначити обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.

Крім цього, зазначаючи у прохальній частині позовної заяви виклад позовних вимог позивачем не вказано до якого відповідача, ним зазначеного, висувається окрема позовна вимога.

Отже, у позовній заяві позивачем порушено вимоги щодо викладу змісту позовних вимог та зазначення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, щодо кожного з відповідачів, встановлені частиною п'ятою статті 160 КАС України.

Крім цього, у позовній заяві у прохальній частині позивач також просить суд повідомити та зобов'язати територіальну виборчу комісію не вчиняти будь-яких дій щодо завершення процедури відкликання депутата ОСОБА_1 до прийняття рішення по даній справі (пункт третій прохальної частини позовної заяви).

У зв'язку з чим суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень частини першої статі 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.

Крім того, відповідно до пункту восьмого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, частиною четвертою статті 161 КАС України позивача зобов'язано додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Порядок подання доказів суду визначений у статті 79 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною четвертою цієї статті КАС України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд звертає увагу, що в силу частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

В свою чергу, вимоги до письмових доказів, що подаються до суду, встановлені у статті 94 КАС України, частиною другою якої передбачено подання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Частиною четвертою цієї ж статті КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, а згідно з частиною п'ятою цієї статті КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються викладені ним позовні вимоги.

Також, відповідно до пункту одинадцятого частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власне письмове підтвердження.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. В свою чергу, частиною другою цієї статті КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи те, що, як вже зазначалось судом, позивач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, до даної позовної заяви слід додати її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи як того вимагає частина перша статті 161 КАС України.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу, згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову у встановленому порядку.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

За правилами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн. згідно із Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (стаття 7).

Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704,80 грн.

За правилами частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи викладене, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви з немайновими вимогами позивачу слід сплатити 704,80 грн. судового збору з розрахунку за кожну вимогу немайнового характеру, який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31211206784002; одержувач УК у м. Рівному/м. Рівне/ 22030101; банк одержувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код МФО банку отримувача 833017; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; призначення платежу "Судовий збір за позовом ______ справа №____, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".

Окрім цього, відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати недійсним протокол зборів виборців по багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Володимирецької районної ради Рівненської області про відкликання за народною ініціативою депутата Володимирецької районної ради по територіальному виборчому окрузі №30 ОСОБА_1 від 15.12.2017, додавши до позовної заяви ксерокопії двох аркушів оспорюваного протоколу, що є порушенням вимог частини сьомої статті 161 КАС України.

Таким чином, суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням викладених висновків, додавши її копії відповідно до кількості учасників справи, а також:

копій доданих до позовної заяви документів (письмових доказів) у відповідності з вимогами статті 94 КАС України відповідно до кількості учасників справи із зазначенням у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

документа про сплату судового збору у сумі 704,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру відповідно до їх кількості;

оригіналу або копії оспорюваного акта або засвідченого витягу з нього.

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови зборів виборців Бобрика Олександра Онуфрійовича, Ініціативної групи для збору підписів виборців про визнання недійсним рішення зборів - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Нор У.М.