Рішення № 71787248, 25.01.2018, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/802/17

Провадження № 2/747/20/18

РІШЕННЯ

іменем України

25.01.2018 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – відділ у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, Талалаївська РДА про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача та третіх осіб про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначає, що 23.10.2016 року померла її мати ОСОБА_4. На випадок своєї смерті спадкодавець не залишила заповіту. До дня смерті вона проживала з дочкою ОСОБА_2 та внуками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері та має право на успадкування того майна, яке залишилось після смерті спадкодавця та на яке відкрилась спадщина. Спадкодавець на момент смерті була власником земельної ділянки площею 3,26 га на території Понорівської сільської ради згідно державного акту серії ІV-ЧН № 034123 від 20.03.2001 року. позивач протягом встановленого строку звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та у Прилуцькій районній державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу. Але позивач не може оформити належним чином свої спадкові права, так як у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу. Про втрату державного акту було поміщено оголошення в газеті «Трибуна хлібороба». Поскільки за життя спадкодавець набула право власності на земельну ділянку і дане право залишається неуспадкованим спадкоємцем, інші спадкоємці не подавали будь-яких заяв про прийняття спадщини, і тому в силу положень ч.1ст. 1272 ЦК України вважаються такими, що не прийняли спадщини, тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3, 26 га на території Понорівської сільської ради згідно державного акту серії ІV- ЧН № 034123 від 20.03.2001 року в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_4, померлої 23 жовтня 2016 року.

В судове засідання по справі, яка визначена судом як малозначна у відповідності до ч.6 ст. 19 ЦПК України, представник позивача за довіреністю у відповідності до ч.2 ст. 60 ЦПК України - ОСОБА_7 не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі і просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 – в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає і не заперечує проти їх задоволення та надала до суду копію заяви до нотаріальної контори про відмову від своєї частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_4

Представники третіх осіб – відділу у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та Талалаївської РДА - в судове засідання не з’явились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 померла 23 жовтня 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ № 279985 (а.с.4). Згідно копії свідоцтва про народження серії V- УР № 1181434 ОСОБА_8 народилась 06 квітня 1966 року, в графі «Мати» зазначено – ОСОБА_4 (а.с.7). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕЛ № 495834 від 30.08.1986 року ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_1 і після укладення шлюбу прізвище дружині присвоєно ОСОБА_1 (а.с.8). Факт наявності у спадкодавця ОСОБА_4 спадкового майна підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЧН № 034123 від 17.01.2001 року, згідно з яким ОСОБА_4 передається у приватну власність земельна ділянка площею 3, 26 га в межах згідно з планом на території Понорівської сільської ради (а.с.5-5зв.). У районні газеті «Трибуна хлібороба» поміщено оголошення про те, що втрачений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЧН № 034123 від 17.01.2001 року на ім’я ОСОБА_4 вважати недійсними (а.с.13). Позивач ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та було відкрито спадкову справу, що о підтверджується копією заяви та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.10-11). Згідно довідки Понорівської сільської ради № 41 від 21.03.2017 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті 23 жовтня 2016 року. разом з нею проживали і були зареєстровані дочка ОСОБА_2 та внуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.9). Листом державного нотаріуса Прилуцької районної ДНК від 23.08.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу (а.с.12). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району від 23.10.2017 року, вартість земельної ділянки площею 3,26 га ріллі на території Понорівської сільської ради становить 117293, 61 грн. (а.с.14).

З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим право установчим документом. Відповідно до п. «г» ст. 81, ч.1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або законом, до складу спадщини входять вся права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, а право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд приходить до висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає також і ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Даний підхід, закріплено також в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Як встановлено в судовому засіданні, за життя спадкодавець ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку, дане право підтверджено належним правовстановлюючим документом, оригінал якого було втрачено з невідомих причин.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. На підставі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Поскільки спадкодавець ОСОБА_4 за життя набула право власності на земельну ділянку, і дане майнове право залишається неуспадкованим спадкоємцем за законом ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову враховуючи положення норм діючого законодавства про спадкування – ЦК України - за яким до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1273, 1297 ЦК України, ст.ст. 19, 60, 76-81, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – відділ у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, Талалаївська РДА про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3, 26 га (кадастровий номер 7425382700:02:001:0064) на території Понорівської сільської ради Талалаївського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту серії ІV-ЧН № 034123 від 20.03.2001 року в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_4, померлої 23 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня отримання сторонами копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко