Рішення № 71787054, 09.01.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/31/18

Єдиний унікальний № 742/2982/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого-судді Циганка М.О.,

за участю секретаря Чміль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31 грудня 2013 року між ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» та ПАТ «Укрпошта» було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №АС/9045267 від 31 грудня 2013 року. 22 березня 2014 року близько 12 год. 50 хв. на а/д Київ-Суми-Юнаківка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, та власником якого є ПАТ «Укрпошта». Відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду від 25 квітня 2014 року встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Шкода» на момент скоєння ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Провідна», 24 лютого 2015 року та 12 січня 2016 року відповідно до платіжних доручень №517 та №22805, ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» було сплачено страхове відшкодування в порядку регресу в загальному розмірі 38 525 грн. 38 коп. На виконання рішення Господарського суду м.Києва від 02 червня 2016 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року, з Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта», 19 травня 2017 року було стягнуто на користь ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в загальному розмірі 44 351 грн. 63 коп. в порядку регресу. Враховуючи, що такі виплати ПАТ «Укрпошта» відбулися з вини водія ОСОБА_1, який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з позивачем, з ним було 04 серпня 2008 року укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, проте останній не повідомив страховика ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про настання дорожньо-транспортної пригоди, позивачем і подано позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної підприємству в розмірі 44 351 грн. 63 коп.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні (а.с.26-30),зокрема вказував, що про дану ДТП він особисто повідомляв посадову особу механіка ЦПЗ №3.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, показання свідків, повно і всебічно з»ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з ПАТ «Укрпошта» в трудових відносинах з 04 серпня 2008 року, що підтверджується копією наказу №417 про прийом на роботу від 04 серпня 2008 року на посаді водія 1 кл. (а.с.62).

22 березня 2014 року близько 12 год. 50 хв. на а/д Київ-Суми-Юнаківка ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2, власником якого є ПАТ «Укрпошта», та здійснюючи поворот праворуч завчасно не зайняв відповідно крайнє положення та при наявності смуги гальмування не перестроївся на цю смугу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, чим порушив п.10.3, 10.4, 10.8 ПДР України (а.с.63, 67).

Вина відповідача у скоєнні даної ДТП підтверджується Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 25 квітня 2014 року у адміністративному провадженні №3/742/429/14 (єдиний унікальний №742/1518/14), якою ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вказана постанова суду набула чинності (а.с.63).

У відповідності до копії рішення господарського суду м.Києва від 02 червня 2016 року у справі №910/5205/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року, вирішено стягнути з Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» 38 525 грн. 38 коп. завданої шкоди та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору. В рішеннях судів зазначено, що між ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» та ПАТ «Укрпошта» було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №АС/9045267 від 31 грудня 2013 року. Відповідно до рахунку-фактури №САСТ-347577 від 27 березня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Шкода», д.н.з. АА 58620Е, становить 42 228 грн. 64 коп. Всупереч вимог діючого законодавства, ні водій транспортного засобу, який був винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, ні ПАТ «Укрпошта» не повідомили ПрАТ «СК «Провідна» про настання страхового випадку. В зв»язку з тим, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Шкода» на момент скоєння ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до платіжних доручень №517 та №22805, 24 лютого 2015 року та 12 січня 2016 року ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» було сплачено страхове відшкодування в порядку регресу на користь ПрАТ «СК «Провідна», в загальному розмірі 38 525 грн. 38 коп. (а.с.7-11).

Відповідно до копій постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби від 28 квітня 2017 року та платіжного доручення №6706 від 19 травня 2017 року, Чернігівською дирекцією ПАТ «Укрпошта» перераховано 44 351 грн. 63 коп. на виконання наказу Господарського суду м.Києва №910/5205/16, виданого 20 червня 2016 року (а.с.12, 61).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 33.1.4 ст.33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про

дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно із ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ч. 1 ст.9 ЦК України положення цього кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Нормою ч. 1 ст. 1191 ЦК України дійсно передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, проте, як вже зазначалось, відповідач на час події ДТП, у результаті якої було завдано матеріальної шкоди, перебував із позивачем у трудових відносинах, з огляду на що, застосуванню підлягає спеціальна норма КЗпП України.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Стаття 135-1 КЗпП України встановлює, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, з метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належить Центру поштового зв»язку №3 Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», між начальником ЦПЗ №3 Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» з однієї сторони і водієм ОСОБА_1, з другої сторони, 04 серпня 2008 року був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого водій ОСОБА_1 взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і зобов»язався: а) дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або з іншої мети матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для відвернення шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію Центра поштового зв»язку №3 про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати, надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей. При цьому, визначено, що у випадку незабезпечення з вини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінносте, визначення розміру шкоди, заподіяної Центру поштового зв»язку №3, її повернення виконується згідно з діючим законодавством.

Проте, посада водія, яку обіймає ОСОБА_1 не міститься у Переліку посад і робіт, займаних або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи використання в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24 (чинного на території України згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-XII). Вищезазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, судом встановлено, що згідно п.2.8 Робочої інструкції водія автотранспортного засобу 1 категорії, затвердженої начальником ЦПЗ №3 ЧД УДППЗ «Укрпошта» 04 січня 2016 року, водій повинен при виникненні несправностей негайно і особисто повідомляти механіка, а при дорожньо-транспортній пригоді ще й чергового ДАІ (а.с.77-78), а як встановлено судом із показань свідка ОСОБА_4 начальника ЦПЗ №3 ПАТ «Укрпошта», відповідач ОСОБА_1 як водій підпорядковувався механіку групи механізації ЦПЗ №3, яким працював ОСОБА_5, і ОСОБА_5 свідку як начальнику 24 березня 2014 у перший робочий день неділі повідомляв про ДТП за участю ОСОБА_1, та запевнивши ОСОБА_4 про те, що автомобіль Укрпошти не пошкоджений, тому і необхідності проводити службове розслідування та повідомляти відповідних службових осіб не потрібно. Крім того працівники ДАІ повідомлені про ДТП також були оскільки складали відповідні матеріали.

Інших обставин, які б на підставі положень ст. 134 КЗпП України давали підстави для висновку про можливість покладення на відповідача (працівника) повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду, при розгляді даної справи не встановлено.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем, що наданий позивачем до суду, не може бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з його вини шкоди; відповідач як водій до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір не відноситься; та Робочою інструкцією водія автотранспортного засобу 1 категорії, яка затверджена начальником ЦПЗ №3 ЧД УДППЗ «Укрпошта» 04 січня 2016 року, на водія покладено обов»язок при виникненні несправностей негайно і особисто повідомляти механіка, а при дорожньо-транспортній пригоді ще й чергового ДАІ, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, –

ухвалив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О.Циганко