Рішення № 71786812, 18.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року справа № 813/3283/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Булавко О.З.

з участю позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Жеребецький Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області, з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2017 року за №0108141307, за №0108241307, за №0108151307.

Позивач в позовній заяві стверджує, що питання припинення зобов'язань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в рамках договірних правовідносин. З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що позивачем отримані додаткові блага, оскільки списанням заборгованості банком за кредитним договором №KF50002 від 12.06.2008 року, відбувалось за рахунок створеного страхового резерву, а отже згідно п.7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву є підставою для припинення зобов'язань за кредитним договором. Крім того, вважає, що контролюючим органом не було застосовано положення п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Також, вважає, що не досліджувалось питання який саме борг було прощено - основний чи проценти.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених міркувань, просять позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що згідно з листом ПАТ «ВіЕс Банк» від 13.09.2016 року за №03-01/15782 фізичній особі ОСОБА_5 прощено (анульовано) борг згідно з договором про погашення заборгованості від 23.03.2015 року за кредитним договором №KF50002 від 12.06.2008 року в розмірі 792913 грн. 94 коп., що становить 34251, 33 дол.США за курсом НБУ на 23.03.2015 року. Суму прощеного (анульованого) боргу ПАТ «ВіЕс Банк» відобразив у поданому до контролюючого органу Податковому розрахунку сум нарахованого доходу за формою №1-ДФ за ознакою доходу « 126» - додаткове благо. Також, ПАТ «ВіЕс Банк» надіслав позивачу лист, в якому повідомив про часткове анулювання його боргу в сумі 34251, 33 дол.США та звернув увагу на необхідність декларування та самостійної сплати податку з таких доходів. Фізична особа ОСОБА_5 податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючих органів за 2015 рік не подавав, доходи отримані у вигляді додаткового блага за 2015 рік не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від доходу у вигляді додаткового блага за 2015 рік не сплачував. А відтак, прийняті податкові повідомлення-рішення є підставними та обґрунтованими.

Представник відповідача проти позову заперечив з вищевикладених підстав, просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа у запереченні на адміністративний позов зазначає, що визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Тому, основна сума кредиту (тіло кредиту), що в подальшому анульована (прощена) банківською установою, вважається доходом платника податків в розумінні вимога податкового законодавства, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року Головним управлінням ДФС у Львівській області було складено акт від 11.08.2017 року за №1248/13-01-13-07/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 року:

- за №0108141307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 197314 грн. 98 коп., в тому числі за основним платежем - 157851 грн. 98 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39463 грн. 00 коп.;

- за №0108241307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 14855 грн. 73 коп., в тому числі за основним платежем - 11884 грн. 58 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2971 грн. 15 коп.;

- за №0108151307, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- абзацу «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 157851 грн. 98 коп.;

- п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.1791.1 ст.179 ПК України (неподання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- підп.1.2, підп.1.3, підп.1.5, підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підп.168.1.1, п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 року за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військовий збір за 2015 року на загальну суму 11884 грн. 58 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Між ПАТ «ВіЕс Банк» (банк) та ОСОБА_5 (позичальник) 23.03.2015 року було укладено договір про погашення заборгованості відповідно до умов якого позичальник бере на себе зобов'язання здійснити погашення заборгованості по кредитному договору №KF50002 від 12.06.2008 року в сумі 35000 дол.США до 23.03.2015 року. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2 даного Договору, у випадку надходження коштів в сумі 35000 дол.США, згідно умов зазначених в п.2.1, за кредитним договором KF50002 від 12.06.2008 року Банк бере на себе зобов'язання звільнити позичальника від обов'язку погашення залишку заборгованості по кредитному договорі №KF50002 від 12.06.2008 року.

Згідно наявних в матеріалів квитанцій від 23.03.2015 року за №864447 та за №864468, позивачем на виконання вищенаведеного договору було сплачено суму в розмірі 35000 дол.США.

Відповідно до визначення підп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу.

Як передбачено абзацом «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіркою було встановлено, що фізичній особі ОСОБА_2 прощено (анульовано) борг згідно з договором про погашення заборгованості від 23.03.2015 року за кредитним договором №KF50002 від 12.06.2008 року в розмірі 792913 грн. 94 коп., що становить 34251, 33 дол.США за курсом НБУ на 23.03.2015 року.

З врахуванням положень п.8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки відповідач зазначає, що позивачу було анульовано (прощено) основну заборгованість по кредиту, при визначенні об'єкта оподаткування слід виходити з прощеної суми визначеної за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2014 року.

Проте, всупереч вимогам вищенаведеної норми, контролюючим органом при визначенні позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу за курсом НБУ станом на 23.03.2015 року, що в свою чергу, призвело до завищення податкових зобов'язань з вказаних обов'язкових платежів.

Крім того, як вбачається з п.1.1. Договору про погашення заборгованості від 23.03.2015 року заборгованість по кредитному договору станом на 23.03.2015 року становить 69 251,33 Дол.США та складається із: 65865,64 дол.США - заборгованість; 3385,69 дол.США - відсотки.

При цьому, перевіряючими не досліджувалося та не було встановлено статусу усієї суми за кредитом (69251,33 дол.США), оскільки вказана сума включає в себе, як основну суму кредиту так і відсотки за користування кредитом, що, відповідно, зумовлює застосування різних правил оподаткування складових згаданої суми.

Як передбачено п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом належним чином не обґрунтовано свої висновки про необхідність сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, які сплачуються за результатами річного декларування, в розмірі 157851 грн. 98 коп. та грошового зобов'язання з військового збору в розмірі в розмірі 14855 грн. 73 коп. саме у таких розмірах.

В той же час, слід звернути увагу на те, що відповідно до конституційного принципу розподілу влад суд не наділений повноваженнями підміняти контролюючий орган - визначати об'єкт оподаткування та нараховувати суми грошових зобов'язань, які підлягають сплаті до державного бюджету, у спірних правовідносинах.

А тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору як за основним платежем, так і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення рішення від 05.09.2017 року за №0008971700/144, яким на платника податків накладено штраф за неподання декларації з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, за 2015 рік в розмірі 170 грн. 00 коп., то таке прийнято правомірно, оскільки позивач зобов'язаний був подати таку декларацію після виникнення обставин, передбачених абзацом «д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.09.2017 року за №1108141307 та за №0108241307, а тому в цій частині позов належить задовольнити. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити в корить позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Львівській області, від 05.09.2017 року за №0108141307 та за №0108241307.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 35, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), що проживає за адресою АДРЕСА_1 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 56 коп. сплаченого судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19 січня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк