Рішення № 71786507, 17.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року справа № 813/3714/17

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шийовича С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №17/13-01 від 30.06.2016 про нарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" на суму 25000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення №17/13-01 від 30.06.2016, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в розмірі 25000,00грн. Позивач зазначає, що транспортного податку немає у переліку загальнодержавних податків, а тому, він відноситься до місцевих податків. Позивач вважає, що ухвала Львівської міської ради №121 від 14.01.2016 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 19.01.2015 №4263 «Про затвердження положення про транспортний податок»» не може визначати розмір транспортного податку на 2016 рік.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 вказаної статті є об'єктами оподаткування. Перелік таких транспортних засобів відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, визначений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. 01.01.2016 набрав чинності Закону України №909-VІІІ від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпеченості збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким внесено зміни у ст. 267 Податкового кодексу України. Згідно з положенням п.п. 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового звітного року. Тобто з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники автомобілів, вартість яких перевищує 1200000грн. Відповідно до розрахунку Міністерства економічного розвитку і торгівлі автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його вартість перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2016. Вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення №17/13-01 від 30.06.2016 є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що у власності ОСОБА_3 перебуває легковий автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, об'єм двигуна 4806 куб. см., 2014 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1.

30.06.2016 ГУ ДФС у Львівській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення №17/13-01, яким позивачу визначило суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб в розмірі 25000,00грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням №17/13-01 від 30.06.2016, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) введено новий податок на майно, що складається, у тому числі - з транспортного податку.

В свою чергу, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016" від 24.12.2015 №909-VІІІ внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

За приписами ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 п.267.2 вказаної статті є об'єктами оподаткування.

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Львівській області №17/13-01 від 30.06.2016, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 у сумі 25000,00грн.

Вказане повідомлення-рішення прийнято відповідачем у зв'язку з тим, що позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України №909-VIII від 24.12.2015) стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика).

Мінекономрозвитку відповідно до вказаної Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики).

Відповідно до пункту 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403.

В пункті 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Згідно з пунктом 13 Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пункту 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

На виконання вимог вказаної Методики, Мінекономрозвитку подало ДФС України інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Тобто, 750 розмірів мінімальної заробітної плати, станом на 01 січня податкового (звітного) року складає - 1200000 грн.

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті (пункту 267.4).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 267.7.1).

Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункту 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України).

Таким чином, із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що у фізичних осіб, що мають власні зареєстровані у встановленому порядку легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виникає обов'язок зі сплати транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль.

Згідно з інформацією з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в розділі "Транспортні засоби: розрахунок вартості", середньоринкова вартість легкового автомобіля марки PORSCHE CAYENNE, 2014 року випуску становить 1868545,13грн.

Таким чином, суд встановив, що належний позивачеві автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4806 куб. см., та вартістю 1868545,13грн.

є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році відповідно до приписів статті 267 ПК України.

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що за державою (в особі органу законодавчої влади) визнається право вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, з метою встановлення правил сплати податків чи інших зборів (в тому числі і підстав для звільнення від їх сплати), а суд не наділений повноваженнями доповнювати діюче законодавче регулювання своїми рішеннями і встановлювати додаткові підстави для звільнення від сплати транспортного податку, з огляду на відсутність таких норм у податковому законі.

Пунктом 4.3 ст.4 Податкового кодексу України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

Суд встановив, що розмір транспортного податку на 2016 рік визначений ухвалою Львівської міської ради №121 від 14.01.2016 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 19.01.2015 №4263 «Про затвердження положення про транспортний податок».

Оцінюючи вказану обставину суд зазначає, що з 2016 року об'єктом оподаткування транспортним податком є автомобілі, що використовувалися до 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, сплата податку щодо яких є обов'язковою відповідно до вимог Податкового кодексу України та справляється незалежно від прийняття відповідною радою рішення про встановлення такого податку (у разі прийняття сільською, селищною або міською радою відповідного рішення - у розмірі визначеному відповідною радою, а у випадку неприйняття такого рішення - виходячи з норм Податкового Кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок).

Крім того, згідно з п.4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до норм Податкового Кодексу України Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Таким чином, транспортний податок незважаючи на те, що він належить до місцевого податку, не є таким, що встановлюється саме місцевим органом самоврядування, оскільки визначений та встановлений Верховною Радою України. Тому, повноваження на встановлення податку з усіма його критеріями та елементами є виключною компетенцією Верховної Ради України.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо застосування до спірних правовідносин приписів п.12.3, п.12.5 ст.12 Податкового кодексу України стосовно прийняття рішення про встановлення місцевого податку, його офіційного оприлюднення відповідним органом місцевого самоврядування, набрання чинності такого рішення, який є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками, не має правового впливу на транспортний податок, з огляду на різне правове навантаження, та регулювання суспільних інтересів в сфері податкового законодавства, у тому числі, за органом, котрий встановлює податок, час введення його в дію, та застосування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. і виніс оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 24.01.2018.

Суддя А.Г.Гулик