Ухвала суду № 71786490, 25.01.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5467/17

н/п 1-кп/766/201/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2018 року

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Рєпіна К.К,

при секретарі – Стрекозовій О.І.,

за участю прокурора – Горелко Д.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015230020002258 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, що існували на момент обрання відносно обвинуваченого запобіжних заходів не зменшились.

Обвинувачений та його захисник просили змінити запобіжний захід на особисте зобов’язання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу встановлені у ч. 1 ст. 194 КПК України і передбачають наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. При цьому, застосування таких заходів завжди має бути пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим цією статтею. Прокурор зобов’язаний довести неможливість застосування інших, більш м’яких видів запобіжних заходів.

Відомостей про те, що з’явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування домашнього арешту відносно обвинуваченого до суду не надійшло.

Крім того, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачений має постійне місце проживання в м.Херсоні.

З огляду на наведене та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд дійшов висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, достатньо змінити обвинуваченому запобіжний захід на особисте зобовязання з покладенням на нього обов'язків відповідно до положень ст. 194 КПК України, тому клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 196, 197, 199, 331, 376 КПК України, суд -

постановив:

Змінити відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов’язання та покласти на нього обов’язки: з’являтись за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; не виїжджати за межі України, у тому числі до тимчасово окупованої території АР Крим. Строк дії вказаного запобіжного заходу та покладених обов’язків визначити до 25.03.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3