
10.2.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
25 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2098/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання відновити виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського ОУПФУ Луганської області про зобов'язання відновити виплату пенсії. Позовні вимоги мотивовано таким.
Позивач зареєстрований у м. Артемівську Перевальського району Луганської області. У 2015 році він був вимушений виїхати до м. Кремінна Кремінського району Луганської області. 23.01.2015 управлінням соціального захисту населення Кремінської РДА позивачеві видано довідку № 0915007258 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з місцем фактичного проживання в АДРЕСА_1.
Однак, з 01.04.2017 відповідач припинив виплату пенсії позивачеві. Як стало відомо із відповіді Рубіжанського ОУПФУ від 05.12.2017 № 11707/03-2 на запит адвоката, виплата пенсії позивачеві призупинена на підставі інформації Держприкордонслужби, наданої на виконання Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365. Список до відповідача надійшов 25.02.2017, згідно з яким позивач перетнув кордон України та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вважається таким, що після 60 днів повернувся до покинутого місця постійного проживання на непідконтрольній Україні території.
Будь-яке письмове рішення стосовно невиплати позивачеві пенсії відповідачем не приймалося.
Позивач вважає припинення відповідачем виплати йому пенсії неправомірним і такими, що порушує його конституційні права. Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити виплату йому пенсії з 01.04.2017.
Ухвалою суду від 29.12.2017 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.01.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він посилається на таке.
Позивача було взято на облік в управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області з січня 2015 року як внутрішньо переміщену особу, яка тимчасово проживає на території Кремінського району. У подальшому на виконання постанови КМУ від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» відбулась реорганізація управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області та утворення нового Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, ід. номер 41245565.
Виплату пенсії позивачу припинено з 01.04.2017 автоматично на підставі інформації Держприкордонслужби, наданої на виконання Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Список надійшов до управління 25.02.2017, згідно з яким позивач перетнув кордон України та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вважається таким, що після 60 днів повернувся до покинутого місця проживання на непідконтрольній Україні території.
Окреме рішення про припинення виплати пенсії позивачу управлінням Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області не приймалося.
Відповідач вважає, що спірні правовідносини неможливо вирішувати лише на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення вказаного Закону мають застосовуватися з урахуванням спеціального законодавства, яке регулює здійснення соціальних виплат особам, які мешкали на території, що не контролюється українською владою.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
На підтвердження факту переміщення до м. Кремінна позивач надав довідку від 23.01.2015 № 0915007258. Адресою фактичного місця проживання вказано: АДРЕСА_1.
При цьому згідно з пунктом 9 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» довідка, видана до 20.06.2016, у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, підлягає перереєстрації до 20 липня 2016 року.
Довідка, зазначена в абзаці шостому цього пункту, не перереєстрована у встановлений строк, не є дійсною, про що вноситься відповідний запис до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З огляду на інформацію Держприкордонслужби відповідач вважає доведеним той факт, що позивач не проживає на території Кремінського району вже доволі тривалий проміжок часу.
Таким чином відповідно до частини третьої статті 12 Закону 1706-VII позивач вважається таким, що повернувся до покинутого місця постійного проживання. Отже, позивач не позбавлена права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території у разі поновлення факту реєстрації як внутрішньо переміщена особа.
Також Рубіжанське ОУПФУ Луганської області забезпечує державну політику у сфері накопичення коштів та виплати пенсій. Випадки безпідставної виплати пенсій можуть призвести до дефіциту бюджетних коштів, що спричиняє значну шкоду державним інтересам. Крім того, зазначені факти можуть стати причиною несвоєчасних виплат пенсії найменш забезпеченій верстві населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. У зв'язку з чим відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 18-23).
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог статей 73-77 КАС України, дійшов такого.
На підставі даних пенсійної справи судом установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2, виданим 03.09.2008 (арк. спр. 46).
Зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (арк. спр. 6-8).
Згідно копії довідки від 23.01.2015 № 0915007258, виданої УПСЗН Кремінської РДА Луганської області, позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (арк. спр. 47). Тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_1. Дата закінчення дії довідки не вказана.
04.11.2014 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Кремінському районі з заявою про запит його пенсійної справи у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання до м. Кремінна, вид пенсії - за віком (арк. спр. 43).
Згідно з розпорядженням УПФУ в Кремінському районі від 08.01.2015 позивачу було проведено перерахунок пенсії за віком, призначеної в минулих роках, у зв'язку з обліком справи, та взято позивача на облік в управлінні (арк. спр. 32).
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, позивачеві з 01.04.2017 було призупинено виплату пенсії.
Доказів про повідомлення позивача про підстави припинення виплати йому пенсії відповідачем до справи не надано.
Як слідує з листа-відповіді Рубіжанського об'єднаного УПФУ Луганської області від 05.12.2017 № 11707/03.2 на адвокатський запит, виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.04.2017 на підставі інформації Держприкордонслужби, наданої на виконання Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Список надійшов до управління 25.02.2017, згідно з яким ОСОБА_1 перетнув кордон України та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вважається таким, що після 60 днів повернувся до покинутого місця проживання на непідконтрольній Україні території (арк. спр. 10-11).
Вирішуючи питання щодо припинення відповідачем виплати пенсії позивачеві, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Судом установлено, що позивачем до УПФУ було надано довідку, згідно з якою його взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, в Управлінні соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, дата закінчення дії довідки не вказана.
Отже, позивач набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується копією довідки, доказів скасування цієї довідки відповідачем до справи не надано.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За статтею 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Так, у частині першій цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, в статті 49 Закону № 1058-IV чітко встановлено, що виплата пенсії припиняється тільки за рішеннями двох суб'єктів - територіального органу ПФУ або суду, та лише з підстав, визначених у цій статті.
За статтею 3 Закону № 1058-IV до суб'єктів системи пенсійного забезпечення в Україні не належить Держприкордонслужба.
Відтак, інформація, яка надійшла від Держприкордонслужби, сама по собі не може бути підставою для припинення виплати пенсій особі.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ані УПФУ в Кремінському районі Луганської області, ані Рубіжанське об'єднане УПФУ Луганської області не приймали жодних рішень про припинення (призначення, поновлення) виплати пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року, що слідує з письмового відзиву відповідача та підтверджується копією пенсійної справи позивача.
Таким чином, суд вважає, що на час припинення відповідачем виплати пенсії позивачу 01.04.2017 були відсутні встановлені статтею 49 Закону № 1058-IV підстави для такого припинення.
Разом з цим Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Згідно з пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати припиняються у разі:
1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;
2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї;
3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;
4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Саме на цей Порядок відповідач посилається в відзиві на позовну заяву, як на підставу призупинення виплати пенсії позивачу, також відповідач зазначив про надходження до управління інформації Держприкордонслужби.
Суд відхиляє ці доводи відповідача щодо підстав призупинення пенсії позивачу, оскільки припинення виплати пенсії позивачу відбулося з підстав, не передбачених у статті 49 Закону № 1058-IV.
Отже, суд дійшов висновку, що на час припинення пенсії позивачу 01.04.2017 не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, тому припинення виплати пенсії позивачу не ґрунтується на законі.
Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення йому виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому зокрема статтею 46 цього Закону.
Відповідно частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Оскільки судом установлено, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачеві, тому слід задовольнити вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 01.04.2017, тобто, без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, в той час як відповідач не довів правомірності своїх дій. За таких обставин позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн (арк. спр. 2). У зв'язку з задоволенням позову судові витрати належать до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання відновити виплату пенсії задовольнити повністю.
Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35а, ід. код 41245565) відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2, місце проживання: АДРЕСА_1) з 01 квітня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35а, ід. код 41245565) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640,00 грн (шістсот сорок грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 25 січня 2018 року.
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 71785933, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/2098/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: