
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про залишення позовної заяви без розгляду)
24 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/2784/17
категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
суддів Попової О.Г., Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протонн-Груп" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову, визнання належним чином поданими та зареєстрованими податкових накладних,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протонн-Груп" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнати ці накладні належним чином поданими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про дату, час і місце судового засідання належним чином. Клопотань про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило.
Представник відповідача в судове засідання з'явилась. Подала до суду заяву про розгляд питання про залишення вказаної позовної заяви без розгляду в письмовому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.
Справа призначалась до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 листопада 2017 року.
В судове засідання 01.11.2017 представник позивача не з'явився, поштова кореспонденція, яка була надіслана йому за адресою, що зазначена ним у позовній заяві, була повернута на адресу суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.142-145).
У зв'язку з вказаним, розгляд справи відкладено на 22.11.2017, про що повідомлено сторін. Проте, розгляд справи 22.11.2017 не відбувся, оскільки були відсутні докази повідомлення належним чином відповідача про дату судового розгляду (не повернулось поштове відправлення) та відкладено розгляд справи на 07.12.2017.
07 грудня 2017 року за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи на 14.12.2017, про що повідомлено сторін належним чином (а.с.168-169).
14 грудня 2017 року представник відповідача заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів. Вказане клопотання задоволено та оголошено перерву до 11.01.2018, про що повідомлено сторін під розписку (а.с.177-178).
Проте в судове засідання 11.01.2018 та подальше 24.01.2018 представник позивача не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення, про що свідчать розписка (а.с.178) та конверт з поштовою кореспонденцією, який повернувся на адресу суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання", телефонограма (а.с.183-186).
Заяви про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило.
Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, в розумінні статті 126 КАС України, позивач вважається таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, при цьому був повідомлений про розгляд справи належним чином та така неявка перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства. (ч.1, 2 ст.45 КАС України).
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позову без розгляду на підставі статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (стаття 240 частина 4 КАС України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 205, 229, 240,243, 248, 256 КАС України,-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протонн-Груп" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову, визнання належним чином поданими та зареєстрованими податкових накладних залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими статтями 295 - 297 КАС України.
Головуючий суддя Л.А.Шуляк
Судді: О.Г.Попова
ОСОБА_2
Судове рішення № 71785538, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/2784/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: