Рішення № 71785498, 15.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 р. Справа№805/3923/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» смт. Зарічне

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування вимоги про сплату боргу від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про поновлення строку для адміністративного оскарження вимоги про сплату (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн. та заборони примусового виконання вимоги від 08.09.017 року №Ю-970-17 У.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 листопада 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» стало відомо про існування вимоги про сплату (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн. Позивач вважає, що Головне управління ДФС у Донецькій області порушило права позивача не надіславши на його адресу таку вимогу в наслідок чого у нього не було можливості скористатись правом позасудового врегулювання спору для оскарження вимоги шляхом подання скарги до органів доходів і зборів вищого рівня. Просив суд поновити для адміністративного оскарження вимоги про сплату (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн. та заборони примусового виконання вимоги від 08.09.017 року №Ю-970-17 У.

08 листопада 2017 року представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд скасувати вимогу про сплату боргу від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн.

12 січня 2018 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 25580292, перебуває на обліку у Слов’янській ОДПІ як платник єдиного внеску.

З квітня 2016 року місцезнаходження ТОВ «АТФ «Зоря» зареєстроване за адресою: 84442, Донецька обл., Лиманський р-н, смт. Зарічне, вул. Шевченка, буд. 2б.

Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку у Краснолиманському відділенні Слов’янської ОДПІ.

08 вересня 2017 року Головним управління ДФС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-970-17, відповідно до якої станом на 02 жовтня 2017 року за позивачем ТОВ «АТФ «Зоря» обліковується заборгованість у сумі 8232303,03 грн.

Спірним питанням даної справи є неузгодженість прийнятої вимоги з огляду на не отримання її у встановленому законом порядку та протиправність з огляду на те, що позивач є звільним від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до п.6 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (надалі – Закон №2464) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до приписів ч. 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Мінфіну України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком фіскального органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з фіскальним органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Таким чином, за приписами Закону № 2464 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платник єдиного внеску, у разі незгоди з розрахунком фіскального органу суми боргу (недоїмки), зобов’язаний узгодити її шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою): юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником – у разі вручення вимоги під підпис.

Як зазначив позивач у позовній заяві, спірну вимогу від 08.09.2017 року № Ю-970-17 У він не отримував у зв’язку з тим, що Головне управління ДФС у Донецькій області направило вимогу не на адресу вул. Шевченка, буд. 2Б, Лиманський район, смт. Зарічне, 84442, а на іншу адресу: вул. Шевченка, буд. 2, Лиманський район, смт. Зарічне.

Згідно повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (8412206598889), спірна вимога дійсно отримана 21 вересня 2017 року за адресою: вул. Шевченка, 2, Лиманський район, смт. Зарічне, 84442.

Судом було зроблено запит на адресу керівника Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» з метою з’ясування, ким саме все ж таки було отримано спірну вимогу.

Так, 12 січня 2018 року за №7/14-59 на адресу суду надійшла відповідь на запит, відповідно до якого зазначено, що за даними системи «Пошук поштових відправлень» вищезазначений лист надійшов до адресного відділення поштового зв'язку (далі ВПЗ) Зарічне 21.09.2017. Згідно пояснювальної записки начальника ВПЗ Зарічне ОСОБА_1, по усній домовленості, поштові відправлення, адресовані ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» доставлялись на домашню адресу співробітника вищезазначеної фірми ОСОБА_2 та вручались членам його сім'ї. Договір на доставку/вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань у ВПЗ відсутній. Відповідно до книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф.8 (далі книга ф.8) та зі слів підмінної листоноши ОСОБА_3, яка на даний момент знаходиться за кордоном, вищезазначений лист вона вручила 21.09.2017 особисто дружині ОСОБА_2

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження надіслання позивачу оскаржуваної вимоги за належною адресою, відповідно недоїмка у сумі 823230,03 грн., зазначена у спірній вимозі за змістом абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є неузгодженою. Таким чином, позивач був позбавлений права оскарження вимоги до фіскального органу у адміністративному порядку, шляхом подання відповідної скарги.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача в обґрунтування нарахованої суми заборгованості станом на 02.10.2017 рік за період з 20.02.2017 року по 21.08.2017 рік у сумі 823230,03 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15.10.2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону №1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Міста ОСОБА_4 (нині ОСОБА_4) та Слов’янськ включені до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (пп. 1 п. 1, пп. 17 п. 1, пп. 23 п. 1 переліку).

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Неможливість виконання позивачем своїх зобов’язань, в тому числі зі сплати податків, при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області, починаючи з 14 квітня 2014 року, засвідчена висновком Донецької торгово-промислової палати від 30 травня 2014 року № ЮД-44/12-12/03.

Висновок Донецької торгово-промислової палати виданий до набрання чинності Законом № 1669. Засвідчуючи настання для ТОВ «АТФ «Зоря» обставин непереборної сили, Донецька торгово-промислова палата діяла на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, в редакції від 12 грудня 2012 року, чинної станом на 30 травня 2014 року.

Посилання податкового органу на не надання сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин відповідачу – податковому органу для зупинення сплати зобов’язань з єдиного внеску є неприйнятним з огляду на безумовне відстрочення сплати, яке передбачено в силу Закону.

Заяву про звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску ТОВ «АТФ «Зоря» не подавало, з огляду на те, що антитерористична операція триває і граничний строк подання такої заяви не сплинув.

Суд зауважує, що правові норми, що містяться у п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не ставлять факт звільнення платника від обов’язку зі сплати єдиного внеску у залежність від часу подання відповідної заяви.

Абз. 2 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлений лише граничний строк подання заяви, а саме - не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, з огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 рок

у до закінчення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 08 вересня 2017 року відповідно до статті 25 Закону №2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Таким чином, спірна вимога від 08.09.2017 року №970-17 У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в суми 823230,03 грн. є протиправною на момент її формування.

Разом з цим, суд зазначає, що приписи Законів №1669 та №2464-VІ не скасовують обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.09.2017 року №970-17 У винесена відповідачем всупереч діючій нормі закону, тому позов підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн. – задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2017 року №Ю-970-17 У на суму 823230,03 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» (84442, Донецька область, Лиманський район, смт. Зарічне, вул. Шевченка, буд. 2 Б, ЄДРПОУ 25580292) судовий збір у розмірі 12348 (дванадцять тисяч триста сорок вісім) гривень 45 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 24 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.