Рішення № 71785486, 22.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 р. Справа№805/3307/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання надати відповідь на звернення,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийнятого за наслідками звернення ОСОБА_1 від 06.09.2017 року за вих. № 5801 від 11.09.2017 року та зобов’язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.09.2017 року з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 вересня 2017 року він звернувся до відповідача з листом про надання йому довідки про те, згідно якого закону ОСОБА_1 призначена пенсія та згідно якого закону дана пенсія йому нараховується. Згідно довідки, яка була дана ОСОБА_1 від 11.09.2017 року № 5801, позивачу була призначена пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». Проте, на думку позивача в даній довідці не сказано, згідно якого закону ОСОБА_1 пенсія нараховується. Позивач вважає, що дана відповідь не відповідає Закону України «Про звернення громадян», так як вказаного у довідці закону не існує, та в даній довідці нічого не сказано про те, згідно якого закону ОСОБА_1 нараховується пенсія.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

18 грудня 2017 року від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому зокрема зазначено, що 11 вересня 2017 року позивач звернувся до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за видачею довідки про факт отримання їм пенсії. Управлінням було надано ОСОБА_1 вищезазначену довідку за вихідним № 5801 від 11.09.2017 року. Тобто позивач з листом від 06.09.2017 року про надання довідки про те, згідно якого закону призначена та нараховується йому пенсія до управління не звертався. Також представник відповідача у своїх запереченнях звертає увагу суду на те, що на адресу управління надійшла копія адміністративного позову без зазначених в додатку документів, а саме, копії довідки відповіді. Тобто управління позбавлено можливості проаналізувати дані докази та надати їм оцінку на предмет їх достовірності та належності. Просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року суд відклав розгляд справи та витребував додаткові докази по справі у сторін.

Листом, яке надійшло на адресу суду 09.01.2017 року позивач вказав на те, що витребуване судом звернення до відповідача він надати не може, так як звернення до відповідача він писав у єдиному екземплярі та надав скановану копію довідки Костянтинівського ОУПФУ від 11.09.2017 року за вих. № 5801.

Представник відповідача у своїй заяві від 22.01.2018 року вказана, що на виконання ухвали суду від 18.12.2017 року про відкладення розгляду справи та витребування доказів Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомляє, що надати до суду заяву ОСОБА_1 від 11.09.2017 року не має можливості, у зв’язку з тим що позивач звернувся до управління в усному порядку про видачу йому довідки про отримання пенсії, а позивачем не надано до суду доказів на підтвердження звернення до управління 06.09.2017 року.

Позивач до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом армії 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1.

Сторонами не заперечується, факт звернення позивачем до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою, у якій, він просив надати довідку про те, згідно якого закону йому призначена та нараховується пенсія. Також сторонами не заперечується факт отримання позивачем довідки № 5801 від 11.09.2017 року на своє звернення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96 регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно преамбули Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 ст. 15 «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 20 «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач звернувся до відповідача із заявою 06.09.2017 року та отримав довідку 11.09.2017 року. З урахуванням вищевикладеного відповідачем не порушені права позивача, щодо своєчасності надання відповіді на його звернення.

Суд вказує на те, що територіальний орган Пенсійного фонду приймає рішення лише у випадках, які визначені у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме при зверненні особи з відповідною заявою. Позивачем не надано доказів, щодо звернення із заявою встановленого зразку до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, а тому суд приходить до висновку, що Довідка № 5801 від 11.09.2017 року є об’єктивною та з вичерпною інформацією, щодо законодавства України на підставі якого ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія.

Крім того, суд звертає увагу позивача на тому, що він просить визнати протиправним та скасувати саме рішення Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України № 5801 від 11.09.2017, проте за таким номером рішення не існує, а є саме довідка, яка видана відповідачу у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян».

Щодо вимог позивача про зобов’язання Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути його звернення від 06.09.2017 року, суд вказує на те, що позивачем не надано інформації, щодо питань та тексту, які були викладені у його зверненні від 06.09.2017 року. Також суд вказує, що відповідачем у своїх запереченнях вказано, що ОСОБА_1 звертався до Костянтинівського ОУПФУ в усній формі, що позивач не спростував та не надав жодного доказу, щодо звернення до відповідача у відповідній формі для отримання саме рішення.

Так, згідно вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на іншій при зверненні особи з відповідною заявою.

Отже, за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1, позивачу надано письмову відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання надати відповідь на звернення є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, 11/2) до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, код ЄДРПОУ 37544278) про зобов’язання надати відповідь на звернення – відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.