Постанова № 71783114, 24.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/152/18

Номер справи місцевого суду: 521/17839/16-ц

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року,

встановила:

У жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно кредитного договору №б/нвід 07.09.2010 року, Банк надав відповідачу кредит в сумі 2850,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки ОСОБА_2 у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, тому утворилась заборгованість в сумі 32271,18 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк». В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законим є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Отже, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Таким чином при вирішенні справи суд повинен був визначити зміст позовних вимог, предмет позову та його підставу з метою з'ясування наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, виявлення заінтересованих осіб у справі, правильного застосування матеріальної форми права до цих правовідносин та застосування необхідного способу захисту порушеного права, а також для визначення й дослідження кола питань і заходів, необхідних для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вказаним нормам закону судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції суд першої інстанції керувався ст. 267 ЦК України, щодо спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є безумовною підставою для відмови у позові.

Проте погодитись з такими висновками районного суду колегія суддів не може, оскільки суд внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права дійшов цього висновку без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування дійсних обставин справи, а надані докази по справі оцінені судом першої інстанції односторонньо.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 2850,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ПАТ КБ «ПриватБанк» перевипустив кредитну карту та відповідач отримав нову кредитну карту НОМЕР_1, термін дії якої було встановлено до 01.12.2015 року.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 станом на 31.08.2016 року має заборгованість в розмірі 32271,18 грн., яка відповідно до розрахунку складається: 2570,37 грн. - заборгованість за кредитом; 24187,90 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина). - 1512,91 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.6-8).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг картка дійсна до останнього календарного дня місяця, указаного на ній. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці. Отже, строк позовної давності ПАТ КБ «ПриватБанк» не пропущено.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до поверхневого вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлене судова колегія вважає, що висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції на підставі ст. 376 ч. 1 п. 1, 3 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір в сумі 2893,80 грн. (а.с.1, 73)

Керуючись ст. ст. 141, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.09.2010 року у розмірі 32271,18 грн., яка складається: 2570,37 грн. - заборгованість за кредитом;24187,90 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;штрафи:500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1512,91 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір в сумі 2893,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 25 січня 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець