Ухвала суду № 71782216, 25.01.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 2-5420/11

Провадження № 6/520/32/18

УХВАЛА

про відмову у видачі дубліката виконавчого листа

та поновленні строку для його пред’явлення до виконання

25.01.2018 року

Київський районний суд м. Одеси, головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю боржника - ОСОБА_1,

представника боржника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред’явлення по цивільній справі № 2-5420/11 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

02.03.2017 року представник заявника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для його пред’явлення по цивільній справі № 2-5420/11 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси (суддя Калашникова О.І.) від 02.06.2017 року заяву ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було задоволено. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» дублікати виконавчих листів № 2-5420/11 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1 722 016, 51 гривень (або 215 981 дол. США), в сумі 910 гривень, та поновлено строк для пред’явлення виконавчих листів до виконання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку та просив вищевказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Ухвалою колегії судді судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 31.08.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 червня 2017 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду вказана цивільна справа розподілена судді Калашниковій О.І., яка з підстав ч. 1 ст. 21 ЦПК України заявила собі самовідвід, та ухвалою від 26.09.2017 року задовольнила його.

Згідно повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 27.09.2017 року прийняла справу до свого провадження.

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 08.11.2017 року було витребувано від Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції інформацію щодо надходження та перебування на виконанні виконавчих листів № 2-5420/11, які було видано Київським районним судом м. Одеси 15.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторінг Україна» грошової суми у розмірі 1 722 091, 51 гривень та 910 гривень.

У судове засідання з’явився боржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, які у задоволені даної заяви просили відмовити, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність поданої заяви.

Інші сторони по справі у судове засідання не з’явились, про час дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, клопотань та заяв про відкладання розгляду справи до суду не надали.

Судом врахована та обставина, що 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446 ЦПК України).

Відповідно до п. 17 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-5420/11 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» (м. Київ, вул. Тимошенка 18 офіс 27, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528, п/рах. № 26507002333333) заборгованість за кредитним договором № ML 502/077/2008 від 02.06.2008 року у тому числі: за кредитом в сумі 57907,50 доларів США, що становить згідно курсу НБУ на день проведення розрахунку 24.06.2011 року 461696 грн. 50 коп. із розрахунку 797 грн. 30 коп. за 100 доларів США; по сплаті несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 11763,79 доларів США, що становить згідно курсу НБУ на день проведення розрахунку 24.06.2011 року 93792 грн. 70 коп. із розрахунку 797 грн. 30 коп. за 100 доларів США; по пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 26.11.2010 року до 24.06.2011 року 146309,71 доларів США, що становить згідно курсу НБУ на день проведення розрахунку 24.06.2011 року 1166527 грн. 323 коп. із розрахунку 797 грн. 30 коп. за 100 доларів США; штрафні санкції в сумі 75 грн., а взагалі на суму 215981 доларів США, що за курсом НБУ за станом на 24.06.2011 року складає 1722016 грн. 51 коп. із розрахунку 797 грн. 30 коп. за 100 доларів США та 75 грн. штрафу, а взагалі на суму 1722091 грн. 51 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» судові витрати у вигляді судового збору (державного мита) сплаченого при зверненні до суду з позовною заявою в сумі 1700 грн. - по 850 грн. З кожного та збору на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.,- по 60 грн. з кожного, а всього стягнуто судових витрат на загальну суму 1820 грн. тобто по 910 грн. з кожного.

Вказане рішення в законному порядку оскаржене не було, та після набрання ним законної сили було зведено до примусового виконання.

Звертаючись до суду з даною заявою, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стверджує, що під час поштового перенаправлення з Суворовського ВДВС м.Одеси до ВДВС Здолбунівського рай управління юстиції ВДВ виконавчі листи були втрачені.

З листа начальника Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.09.2014 року за № 36474 вбачається, що в період з 18.11.2013 року по 21.03.2014 року на виконанні Першого Суворовського ВДВС перебували виконавчі листи за №2-5420\11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошових коштів в сумі 1722091,51 грн та 910 грн. Після вчинення ряду виконавчих дій державний виконавець встановив, що боржник ОСОБА_1 05.02.2913 року знятий з реєстраційного обліку за адресою м. Одеса вул. Кримська,16, вибув з м. Одеси і надалі оформив реєстрацію за адресою АДРЕСА_1. Державний виконавець Першого Суворовського ВДВС Одеського міського Управління юстиції 21.03.2014 року виніс постанову про закінчення виконавчих проваджень і направив виконавчі документи до Відділу ДВС Здолбунівського РУЮ для подальшого виконання у відповідності до положень п.10 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною станом на березень 2014 року.

Разом з тим з листа начальника Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області № 16260 від 11.12.2017 року вбачається, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), 09.04.2014 від Першого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції надійшло два виконавчих документа про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг Україна», а саме: виконавчий лист №2-5420/11 від 15.08.2012 Київського районного суду в сумі 1722091,41 грн.; виконавчий лист №2-5420/11 від 15.08.2012 Київського районного суду в сумі 910,00 грн.

У відповідності до п.8 ч.І ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 09.03.2011р.), державним виконавцем винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (інші обставини), у зв’язку із відсутністю належним чином оформлених документів щодо перевірки майнового стану за місцем проживання боржника та оригінали виконавчих документів повернуто до Першого Суворовського ВДВС Одеського міського управління юстиції.

Станом на 11.12.2017 року у Здолбунівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відсутні на виконанні виконавчі документи про стягнення боргу з ОСОБА_1.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження втрати виконавчого листа до поданої заяви надано не було.

Представник заявника, належно повідомлений про час розгляду заяви, до суду не з’явився, своїм правом не скористався і будь-яких додаткових доказів в обґрунтування втрати виконавчого документа не надав.

Згідно частини 1 та 2 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції . Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

У відповідності до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи з цього, не можна визнати поважними, навіть не вказані заявником, який є юридичною особою, причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що вказані обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Таким чином, так як судом не встановлена втрата та поважність причин пропуску строків пред’явлення до виконання виконавчих листів, заявник жодних документів на підтвердження своїх вимог не надав, то у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред’явлення слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 80, 81, 433 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред’явлення по цивільній справі № 2-5420/11 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Куриленко О. М.