Вирок № 71778211, 24.01.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3522/17

Провадження № 2/645/288/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів - Бабкової Т.В., Шарка О.П.,

секретарі судового засідання - Денісенко О.І., Погрібняк А.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Пономаренка А.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої - адвоката Сметаніна Д.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки п. Південний Харківської області, громадянки України, не працюючої, неодруженої, що має неповну середню освіту, неповнолітніх дітей не має, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3, 24 травня 2016 року, приблизно об 19 годині знаходилася у кафе «Шашлична», яке розташоване поблизу будинку № 50 по вул. Амосова в м. Харкові, де зустріла раніше знайомих їй ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з якими стала вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_1 та ОСОБА_4 піти до неї до дому, з метою продовжувати вживати спиртні напої, на що останні погодилися та, придбавши алкоголь, пішли до ОСОБА_3 до дому. Перебуваючи за місце мешкання ОСОБА_3, а саме в квартирі АДРЕСА_1, остання разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжили вживати спиртні напої. Приблизно об 01 години 25 травня 2016 року ОСОБА_4 пішов до дому. ОСОБА_1, через деякий час, також повідомив ОСОБА_3, що має намір піти до дому. В цей момент ОСОБА_3, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_1, схопила ніж, та маючи намір, направлений на заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи, що від її дій може настати смерть потерпілого, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи настання даних наслідків, умисно нанесла ОСОБА_1 один удар ножем у життєво важливий орган - в область грудної клітини, спричинивши останньому згідно висновку судово - медичної експертизи № 2019-С/19 від 14.07.2016 року проникаюче колото - різане поранення грудної клітини з пошкодженням правого передсердя, що ускладнилося виникненням правостороннього гемопневмотораксу, постгеморогічною анемією, що належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ОСОБА_3, виконала всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але смерть ОСОБА_1 не настала з причин, що не залежали від ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 була надана своєчасна медична допомога.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3, вину у вчиненому визнала частково, та пояснила, що 24 травня 2016 року з 13 години почала вживати горілку, після чого пішла гуляти із собакою. Цього ж дня, ввечері вона разом із знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знаходилася в кафе, неподалік будинку № 50 по вул. Амосова в м. Харкові, де вживали спиртні напої, пили горілку, пиво, усі були добре випивши. Після цього, вона запропонувала чоловікам піти продовжувати вживати спиртні напої до неї до дому, на що останні погодилися. На шляху до дому вони ще купили горілки та, перебуваючи за місцем свого мешкання: АДРЕСА_3, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1, ОСОБА_4 продовжили вживати спиртні напої. Вживали спиртні напої довго, та через деякий час, вже вночі, ОСОБА_4 пішов до дому, з нею залишився ОСОБА_1, який згодом повідомив, що також збирається до дому. Потім події, які сталися вона не пам'ятає та як спричинила ножове поранення ОСОБА_1, ОСОБА_3 не пам'ятає, як пояснила остання вона перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння, навіть не пам'ятає, як визивала швидку медичну допомогу ОСОБА_1. ОСОБА_3 також пояснила, що не бажала смерті потерпілому, чому спричинила йому колото - різане поранення грудної клітини, з пошкодження передсердя, пояснити не змогла. Зрозуміла, що сталося, а саме: спричинення ножового поранення потерпілому, тільки тоді, як вже приїхала швидка медична допомога та поліція.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою своєї вини, її вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_3 з 5 класу. 24 травня 2016 року, він з ОСОБА_3 зустрілися в кафе, разом з нею та ОСОБА_4 вживали спиртні напої, після чого пішли, за запрошенням ОСОБА_3 до неї до дому, по дорозі придбавши ще горілки. Прийшовши до ОСОБА_3 до дому, продовжили вживати спиртні напої втрьох, а саме: він, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Через деякий час ОСОБА_4 пішов до дому, вони залишилися у двох. Після чого потерпілий повідомив ОСОБА_5, що бажаєте йди до дому та почав збиратися, тоді як ОСОБА_3 схопила довгий ніж з темною рукояткою та ним нанесла удар в грудну клітину потерпілого, після чого ОСОБА_3 витягнула ніж з тулубу, а ОСОБА_1 присівши навпочіпки, втратив свідомість, потім прийшовши до тями, побачив, що поруч нікого не має, він добрався до кімнати, де знову втратив свідомість. Прийшов до тями тільки тоді, коли приїхала швидка медична допомога та поліція. Потерпілий пояснив, що в той день, коли йому були спричинені обвинуваченою тілесні ушкодження конфліктів з нею не було, він її не ображав. Цивільний позов підтримав, але пояснив, що ОСОБА_3 сплачено йому 900 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, але на час проведення судових дебатів, решта позову не сплачена;

-показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що в травні 2016 року, точної дати він не пам'ятає, зайшов до кафе «Шашлична», що розташоване у них на районі по вул. Амосова у м. Харкові, де побачив ОСОБА_1, з яким він почав вживати спиртні напої, пізніше прийшла ОСОБА_3, та вони у трьох почали вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_3 запропонувала піти до неї до дому та там продовжити вживати спиртні напої, на що вони погодилися. Та вже вдома у ОСОБА_3, на кухні у трьох вживали спиртні напої. З часом свідок пішов до дому, ОСОБА_3 проводила ОСОБА_4 до дверей, та свідок також наголосив, що вони у ОСОБА_3 були втрьох, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_1 та він, коли він пішов, то в квартирі залишилися ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яким чином було спричинено ножове поранення ОСОБА_1 йому не відомо;

-показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що він станом на 2016 рік працював лікарем в Комунальному закладі охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», та він заступив на нічне чергування та близько 01 години ночі 25 травня 2016 року від диспетчера надійшов виклик про те, що чоловіку 45 років, спричинено ножове поранення. Прибувши за місцем виклику за адресою: АДРЕСА_3 вони почали дзвонити в «домофон», але двері ніхто не відчиняв, вони чекали приблизно 10 хвилин, після чого двері під'їзду відчинилися та їм на зустріч вийшла жінка із собакою, як потім з'ясувалося, це була ОСОБА_3, пішла вигулювати собаку, але в той час вони не знали, що саме за адресою мешкання ОСОБА_3 вони приїхали на виклик. Бригада швидкої медичної допомоги піднялася на відповідний поверх та почали дзвонити у двері, але двері ніхто не відчиняв. Через хвилин п'ять повернулася ОСОБА_3, яка відчинила ним двері до квартири і сказала, що у неї чоловік дома в крові. Після того, як вони оглянули потерпілого, то побачили поранення у верхній частині живота, потерпілий був в дуже поганому стані, блідий, мокрий, в квартирі було багато крові, приблизно 1,5 літра. Після чого була викликана реанімаційна бригада додатково із чоловіків, оскільки вони самостійно не могли пересунути потерпілого, та останнього було доставлено до лікарні.

Окрім показів потерпілого та свідків вина обвинувачуваної підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом, а саме:

-фактичними даними, які містять у протоколі огляду місця події від 25 травня 2016 року, відповідно до якого об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_4, при вході обстановка зліва направо на підлозі виявлено плями речовини бурого кольору, на холодильнику виявлені також сліди речовини бурого кольору, на поверхні холодильнику виявлено ніж металевий з чорною пластмасовою рукояткою на лезі якого є плями речовини бурого кольору. В ході проведення огляду місця події якого було виявлено та вилучено 8 ножів металевих, змиви, речовина бурого кольору з підлоги, фрагмент з тканини з речовиною бурого кольору, та ілюстративним матеріалом до нього, де на фотознімках зафіксовано вхід до квартири АДРЕСА_2, коридор у квартирі, ніж, виявлений на холодильнику, що розташований в коридорі, коридор біля дверей ванної та туалетної кімнати, зі слідами речовини бурого кольору на підлозі, загальний вид кімнати № 1, кутовий диван, на якому виявлено біле простирадло зі слідами речовини бурого кольору, сліди речовини бурого кольору на білому простирадлі з дивану в кімнаті № 1, загальний вид кімнати № 2, загальний вид кухні (том 2 а.с. 1-10);

-фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 25 травня 2016 року, відповідно до якого предметом огляду є кімната санітарна, розташована на першому поверсі в корпусі «В» ХОКТЛ за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 266. На тапчані в санкімнаті розміщено полімерний пакет синього кольору, в пакеті виявлено брюки джинсові сині, з ременем чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, фрагмент футболки, шкарпетки чорного кольору, та ілюстративним матеріалом до нього (том 2 а.с.11-15);

-фактичними даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 25 травня 2016 року, об'єктом огляду є квартира АДРЕСА_5 в який знаходиться диван, розкладений зі слідами речовини бурого кольору, в коридорі розміщена шафа - купе, на лівій боковій частині якої маються мазки речовини бурого кольору. В коридорі перед дверима туалетної кімнати містяться нашарування речовини бурого кольору у вигляді калюжі, та поруч з основою плямою група плям речовини бурого кольору. В туалеті на підлозі мається ряд плям речовини бурого кольору у вигляді нашарувань та ілюстративним матеріалом до нього, де на фотознімках зафіксовано кімнату № 1 за вищевказаною адресою та праворуч розташована тумбочка на якій міститься упаковка від гумових рукавичок, залишки шприців, шматки вати з речовиною бурого кольору, лейкопластир, сліди речовини бурого кольору на кутовому дивані, калюжа речовини бурого кольору та плями поряд з дверима на підлозі туалетної кімнати (том 2 а.с. 17-24);

-висновками експертизи № 1474-С/16 від 31 травня 2016 року, відповідно до яких у ОСОБА_7 на момент огляду яких-небудь тілесних ушкоджень встановлено не було (том 2 а.с. 27);

-висновками експертизи № 353-Ис/16 від 25 травня 2016 року, відповідно до яких кров ОСОБА_7, належить до групи А з ізогемагглютиніном анти-В (том 2 а.с. 29);

-висновками експертизи № 372-Ис/16 від 21 червня 2016 року, відповідно до яких на джинсових брюках та ремені потерпілого ОСОБА_1, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютиніном анти-В, властивої йому самому та фото таблицею (том 2 а.с. 35-37);

-висновками експертизи № 373-ИС/16 від 22 червня 2016 року, відповідно до яких на спортивній кофті, вилученій в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, вилучена кров групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається (том 2 а.с. 42,43);

-висновками експертизи № 371-Ис/16 від 21 червня 2016 року, відповідно до яких на джемпері, вилученому в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 є кров людини групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається (том 2 а.с. 45,46);

-висновками експертизи № 374-Ис/16 від 21 червня 2016 року відповідно до яких, на брюках, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, є кров людини групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається (том 2 а.с. 48,49);

-висновками експертизи № 376-Ис/16 від 22 червня 2016 року, відповідно до яких кров ОСОБА_3, належить до групи А з ізогемагглютиніном анти-В. На ковдрі, вилученої під час огляду місця події - службове приміщення КЗОЗ «Харківська обласна травматологічна лікарня» виявлена кров людини групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження від ОСОБА_1 не виключається, оскільки згідно ксерокопії результату дослідження крові № 1690 від 25.05.2016 року КЗОЗ ХОКТБ, група крові його Аβ (ІІ) резус-належність + поз.. Крім того, не можна виключити можливості походження крові в цих об'єктах від ОСОБА_3, при наявності у неї на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечою (том 2 а.с. 31-33);

-висновками експертизи № 375-Ис/16 от 22 червня 2016 року, відповідно до яких кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемагглютиніном анти-В. На фрагменті тканини, вилученої в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, вилучена кров людини групи А з ізогемагглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Крім того, не можна виключити походження крові в цих об'єктах від ОСОБА_3, при наявності у неї на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечою (том 2 а.с. 39,40);

-висновками експертизи № 847-Ц/16 від 08 липня 2016 року, згідно яких, в результаті проведення судово - медичної експертизи кухонного ножа, вилученого при огляді місця події 25.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_3, встановлено наступне: на клинку виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні крові виявлені антиген А, ізогемагглютиніни не виявлені. Таким чином, можна припустити, що дані сліди крові могли статися від будь-якої людини з груповою належністю крові А (ІІ) з ізогемагглютиніном анти-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_1. Але, група крові А (ІІ) з ізогемагглютиніном анти-В властива і ОСОБА_3 та можна припустити походження крові від неї, тільки при наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечою на момент вказаних подій. На рукоятці виявлені слідки крові людини з домішкою потожирових виділень, встановити групову належність яких не виявилося можливим, у зв'язку з невиявлених антигенів А,В,Н при неодноразовому дослідженні (том 2 а.с. 51-56);

-висновками експертизи № 100 МК-С/16 від 12 липня 2016 року, згідно яких на фуфайці мається одне сковзне колото-різане ушкодження, яке розташоване на передній поверхні в середньому відділі, про це свідчить його щілинна форма, рівні, добре зіставні краї, рівний перетин крайових стовпчиків трикотажу, вистояти в просвіт на одному рівні, рівне переривання їх волокон, наявність одного острокутового кінця з надсеченнням кінцевої нитки і другого «П» образного кінця. Вказане колото - різане поранення утворилося в результаті одноразової дії гострого, односторонньогострого, плоского, типу клинка ножа, колюче-ріжучого предмету, з гострим лезом, обухом "П" - образного поперечного перетину з помірними ребрами. Індивідуальні особливості предмета в пошкодженні не відобразилися. Зіставляючи морфологічні ознаки колото - різаного пошкодження на одежі з конструктивними особливостями представленого на експертизу ножа, з урахуванням результатів експериментального дослідження, дані пошкодження могли бути заподіяні ножем, представленим на експертизу (том 2 а.с. 58-60);

-висновками експертизи № 452-Ис/16 від 16 липня 2016 року, згідно яких на футболці, вилученої в приміщенні КЗОЗ ХОКТБ, за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 266, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Крім того, не можна виключати можливість походження крові в цих об'єктах від ОСОБА_3, при наявності у неї на момент вказаних подій тілесних ушкоджень, які супроводжуються зовнішньою кровотечою (том 2 а.с. 62-64);

-висновками експертизи № 894-Ц/16 від 16 липня 2016 року, згідно яких в результаті проведення судово - медичної експертизи піднігтьового вмісту з обох рук ОСОБА_3, сліди крові не виявлені. Що стосується клітинного змісту, то походження його за рахунок власних нігтьових пластин ОСОБА_3 вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чудородного епітелію не отримані (том 2 а.с. 66-69).

Як пояснила в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 станом на 25 травня 2016 року, у неї були відсутні будь - які тілесні ушкодження, що супроводжувалися зовнішньою кровотечою, даний факт підтверджений висновками експертизи № 1474-С/16 від 31 травня 2016 року, відповідно до яких у ОСОБА_3 на момент огляду яких-небудь тілесних ушкоджень встановлено не було.

Також вина ОСОБА_3 підтверджена:

- висновками експертизи № 2019-С/16 від 14 липня 2016 року, відповідно до яких на підставі даних судово - медичної експертизи ОСОБА_1, з урахуванням медичної документації, у нього мало місце проникаюче колото - різане поранення грудної клітини з пошкодженням правого передсердя. Це пошкодження виникло від дії гострого предмету, що має колючі та ріжучі властивості, не виключено, що і від дії ножа довжиною леза 196 мм, рукоятка ножа 138 мм, найбільшою шириною 37 мм, на клинку мається 5 отворів, діаметром 8 мм кожний. По ступеню тяжкості проникаюче колото - різане поранення грудної клітини з пошкодженням правого передсердя, що ускладнилося виникненням правостороннього гемопневмотораксом, постгеморогічною анемією, належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. (том 2 а.с. 88, 89);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 07 липня 2016 року за участю судово - медичного експерта ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_1, в ході проведення якого потерпілий показав та розказав яким чином ОСОБА_3 спричинила йому ножове поранення, так ОСОБА_3, перебуваючи напроти потерпілого, обличчям до нього, тримаючи ніж за рукоятку, гострим лезом направила ніж в область грудної клітини потерпілого, на що ОСОБА_1 звернувся до неї з проханням прибрати ніж від його тулубу, на що ОСОБА_3 не звернула уваги на його прохання, несподівано для нього, продовжуючи тримати ніж в правій руці, відвела руку назад та різким рухом руки, ззаду вперед, нанесла один удар ножем ОСОБА_1, ніж в момент удару рухався паралельно підлозі. Після нанесення удару ОСОБА_3 самостійно витягнула ніж та відійшла від потерпілого, який сповзаючи по стіні, втратив свідомість. Прийшовши до тями, ОСОБА_1 знаходився в положенні сидячи, в квартирі в цей момент ОСОБА_3 не було. Далі, потерпілий дійшов до кімнати та ліг на кутовий диван, намагався викликати швидку медичну допомогу, ілюстративним матеріалом до нього (том 2 а.с. 89-95);

- висновком експертизи № 2155-С/16 від 14 липня 2016 року, згідно якого показання ОСОБА_1, на які він посилається в ході проведення слідчого експерименту відповідають об'єктивним судово - медичним даним в частині механізму отримання ним тілесних ушкоджень (том 2 а.с. 96,97);

- картою виїзду швидкої медичної допомоги 2146 А від 25.05.2016 року згідно з якою зафіксовано виклик швидкої медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_5, з приводу колото-різаної рани грудної клітини (том 2 а.с. 98,99);

- змістом постанови про визнання речовим доказом від 14 липня 2017 року, відповідно до якої визнано електронний носій - диск, із аудиозаписом виклику, який надійшов до служби «103», 25 травня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с. 100,101) ;

- фактичними даними, які містяться на електронному носії - диск, із аудиозаписом виклику, який надійшов до служби «103», 25 травня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3, який був прослуханий в судовому засіданні (том 2 а.с. 102);

- змістом постанови про визнання речовим доказом від 08 липня 2016 року, відповідно до якого визнано електронний носій «DVD-R 4,7 Gb Maximus», що містить відеозапис з нагрудного відеореєстратора патрульного ОСОБА_9, від 25.05.2016 року з місця події за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.с. 103);

- фактичними даними, що містяться на електронному носії «DVD-R 4,7 Gb Maximus», що містить відеозапис з нагрудного відеореєстратора патрульного ОСОБА_9, від 25.05.2016 року з місця події за адресою: АДРЕСА_3, який був оглянутий в судовому засіданні (том 2 а.с. 104);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред'явлення речей для впізнання від 14 липня 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_1, в ході якого останній впізнав ніж, яким 25 травня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 йому були спричинені тілесні ушкодження, даний ніж було упізнано за сукупністю ознак: довжина, ширина леза, колір та матеріал рукоятки, отвори на клинку, та ілюстративним матеріалом до нього (том 2 а.с. 105-108);

- висновком експертизи № 893-Ц/16 від 19 липня 2016 року, згідно яких групова належність крові ОСОБА_1 А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. Групова приналежність крові ОСОБА_3 - А (ІІ) з ігоземаглютиніном анти - В. В результаті проведення судово - медичної експертизи тампону - змиву з підлоги, вилученого 25.05.2016 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5, знайдені сліди крові людини групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. При цитологічному дослідженні встановити статеву приналежність не було можливості, у зв'язку з непридатністю клітинних елементів крові, необхідних для діагностики статі. Вищезазначені сліди крові можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі від громадянина ОСОБА_1. Але, група крові А(ІІ) з ігзогемаглютиніном анти-В властива також ОСОБА_3 і можливо припустити походження крові від неї, тільки при наявності у неї тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечою на час вказаних подій (том 2 а.с.110-115);

- висновками експертизи № 892-Ц/16 від 20 липня 2016 року, відповідно до висновків якої в результаті проведення судово - медичної експертизи десяти недопалків цигарок, вилучених 25.05.2016 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5, знайдені сліди слини. При сероголічному досліджені виявлений антиген А. При цитологічному досліджені встановити статеву приналежність не було можливості, у зв'язку з непридатністю, або відсутністю ядровмісних клітин, необхідних для діагностики статі. Висловитись про категорію видільництва курця не є можливим, у зв'язку з сумнівними результатами в кількісній реакції абсорбції (дві-три ступені поглинання). Можна припустити, що дані цигарки могла палити будь-яка людина із групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, яка є як видільником, так і невидільником групових властивостей ізосерологічної системи АВО, у тому числі і громадянин ОСОБА_1 та громадянка ОСОБА_3 (том 2 а.с. 117-123).

В судовому засіданні, з боку сторони обвинувачення, був допитаний свідок ОСОБА_11, колишній чоловік обвинуваченої, який не був свідком подій, що сталися 25 травня 2016 року та по суті подій спричинення ножового поранення потерпілому ОСОБА_1 не зміг нічого пояснити, тому суд не бере до уваги показання даного свідка.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_3 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченої ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров'я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме враховано спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень (сила удару, його спрямованість, тощо), поведінку винного і потерпілого, яка передувала злочину, природу їх взаємин, причини припинення злочинних дій, поведінку винної особи після злочину.

Проаналізувавши викладені по даному кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, колегія суддів визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченої про часткове визнання у судовому засіданні нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються доказами викладеними у вироку, які об'єктивно узгоджуються з обставинами справи.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не мала умислу на заподіяння смерті ОСОБА_1, суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин, тому що її доводи спростовуються вищезазначеними доказами.

Судова колегія критично ставиться до твердження обвинуваченої, що вона не мала умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки ці показання спростовуються показаннями самого потерпілого, а також сукупністю досліджених письмових доказів, та оглядом речових доказів по кримінальному провадженню.

Так, зі змісту дослідницької частини висновку судово-медичної експертизи № 2019-С/16 від 14 липня 2016 року вбачається, що загальний стан ОСОБА_1 на момент доставлення його до лікарні був тяжкий, в проекції нижньої третини грудини, більше справа на рівні 5-го міжребер'я є рана, розміром 5х1,5см, з рівними краями, помірно кровоточить. Проведена операція - правостороння торакооктомія, ушивання правого передсердя, санація і дренування правої плевральної порожнини по Белау (том 2 а.с. 88).

Після огляду предмету - знаряддя злочину - ножа встановлена довжина леза ножа - 196 мм, рукоятка ножа - 138 мм.

За встановлених судом обставин, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень у потерпілого ОСОБА_1, а саме: ножового поранення в життєво важливий орган - колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням правого передсердя.

Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_8 пояснив, що наявне тілесне ушкодження ОСОБА_1, а саме: проникаюче колото - різане поранення грудної клітини з пошкодженням правого передсердя могло бути спричинено шляхом удару, при цьому глибина занурення клинка ножа складала приблизно 7 см. Також експерт пояснив, що праве пересердя - це камера серця та є його частиною, та, в свою чергу, є життєво важливим органом людини.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не мала наміру на вбивство потерпілого, колегія суддів визнає способом захисту останньої, оскільки вони спростовуються вище переліченими доказами, дослідженими судом, у їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: спосіб, знаряддя злочину, характером і локалізацією поранення, що підтверджено висновками судово-медичних експертиз відносно потерпілого, показаннями експерта ОСОБА_8, з яких встановлено, що останньому було спричинене тілесне ушкодження в життєво-важливий орган.

В ході досудового слідства, так і в судовому засіданні не було встановлено протиправної поведінки потерпілого відносно обвинуваченої.

Судова колегія приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_3 діяла з прямим умислом на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_1.

Виходячи з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», де законодавець зауважив, що судам слід мати на увазі, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання). Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що умислом обвинуваченої ОСОБА_3 охоплювалось спричинення смерті потерпілого, внаслідок її протиправних дій, але свій умисел вона не довела до кінця, що не залежало від її волі.

Крім того, про умисел обвинуваченої на вчинення вбивства свідчить і її поведінка одразу після скоєння злочину, а саме, залишення потерпілого в безпорадному стані з небезпекою для життя після ушкодження життєво важливого органу. Також, ОСОБА_3 після спричинення тілесних ушкоджень, не зважаючи на те, що викликала швидку медичну допомогу, яка приїхавши чекала поки відчинять під'їзд 10 хвили, а потім, коли вона пішла гуляти із собакою на вулицю, ще чекала її декілька хвилин біля квартири, що підтверджено в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6.

При цьому, смерть потерпілого ОСОБА_1 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3, так як потерпілому була своєчасно надана медична допомога.

Позиція сторони захисту щодо неправильності кваліфікації дій обвинуваченої спрямована на уникнення відповідальності за скоєння закінченого замаху на умисне вбивство, за який передбачено більш тяжке покарання, порівняно з санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої, колегія суддів не вбачає.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, колегія суддів визнає часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3, колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судима, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 531 ОСОБА_3 на теперішній час ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона підозрюється, перебувала поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а була в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації при цьому могла усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 2 а.с. 124-126).

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо). Одночасно колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 вчинила особливо тяжкий злочин, вину у фактично вчиненому злочині визнала частково, не погоджуючись із кваліфікацією її дій, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного злочину проти життя та здоров'я особи а також позицію потерпілого, який просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі з його реальним відбуттям, оскільки обґрунтованих підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Таке покарання за глибоким переконанням колегії суддів буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею інших злочинів.

Що стосується цивільних позовів прокурора та потерпілого, судова колегія приходить до наступних висновків.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до обвинуваченої про стягнення з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 6229 грн. 88 коп., та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню частково.

Так, відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, оскільки судом встановлено, що саме обвинуваченою завдано матеріальну шкоду потерпілому, то вона підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В частині стягнення матеріальної шкоди позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджений відповідними чеками про сплату потерпілим медикаментів на лікування на суму 6229 грн. 88 коп.. Проте, як пояснив в судовому засіданні потерпілий, йому ОСОБА_3 було сплачено 900 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, тому цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд задовольняє на суму 5329,88 грн., за вирахуванням 900 грн., сплачених обвинуваченою.

На підставі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням характеру і тривалості страждань, стану здоров'я потерпілого, тяжкості заподіяної травми, наслідків тілесного ушкодження, достовірності вимушених змін в життєвих стосунках потерпілого, а також з урахуванням майнового стану обвинуваченої, керуючись принципами розумності, зваженості і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого моральну шкоду у розмірі 25 000 грн..

Заявлений цивільний позов Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування в хірургічному відділенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з 25.05.2016 року по 17.06.2016 року потерпілого підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 6008, 33 грн., оскільки підтверджений належними та допустимим доказами по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 89, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили, обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту негайно в залі суду.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди - 5329,88 грн., на відшкодування моральної шкоди - 25 000 грн..

Цивільний позов Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації про відшкодування коштів, витрачених на лікування КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» кошти, витрачені на стаціонарне лікування в сумі 6008,33 грн..

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати, після набрання вироком законної сили, з дня її фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харківського науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру витрати на проведення експертизи № 9735 від 16.06.2017 у розмірі 990 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.)

Речовий доказ електронний носій - диск, із аудіо записом виклику, який надійшов до служби «103», 25 травня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3, електронний носій «DVD-R, 4,7 Gb Maximus», що містить відеозапис з нагрудного відоереєстратора патрульного ОСОБА_9 від 25.05.2016 року з місця події, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах справи.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді від 27.05.2016 року на тимчасово вилучене під час огляду місця події та додаткового огляду місця події 25.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_5, а саме: 8 ножів металевих, змив РБК з підлоги, фрагмент тканини з РБК, 10 недопалків цигарок, пляшку полімерну ємкістю 0,5 л з-під напою «Кока-кола» з залишками рідини прозорого кольору, штани чорного кольору, кофту на блискавці чорного кольору, светр сірого кольору та арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події за адресою: м. Харків, Салтівськое шосе, 266, а саме: брюки джинсові синього кольору з ременем чорного кольору з нашаруванням РБК, футболку в полоску з нашарування РБК, ковдру з нашаруванням РБК.

Речові докази - 7 ножів, вилучені під час огляду місця події 25.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_5, передані на відповідальне зберігання до Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, повернути законному володільцю.

Речові докази - ніж, з чорною пластмасовою рукояткою, який є знаряддям злочину, змив РБК з підлоги, фрагмент тканини з РБК, 10 недопалків цигарок, пляшку полімерну ємкістю 0,5 л з-під напою «Кока-кола» з залишками рідини прозорого кольору, штани чорного кольору, кофту на блискавці чорного кольору, светр сірого кольору, передані на відповідальне зберіганні до Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, знищити.

Речові докази - брюки джинсові синього кольору з ременем чорного кольору з нашаруванням РБК, футболку в полоску з нашаруванням РБК, ковдру з нашаруванням РБК передані на відповідальне зберігання до Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, повернути законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Горпинич О.В.

Судді: Бабкова Т.В.

Шарко О.П.