Ухвала суду № 71777278, 24.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

24.01.2018 Справа № 638/19621/17

2-з/638/135/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді СЕМІРЯД І.В.

при секретарі РОМАНОВІЙ О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.

24.01.2018 у судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на автомобіль, який є предметом позову Volkswagen Polo, 2012 року випуску, об’єм двигуна 1598 см. куб., номер НОМЕР_1, зареєстрований 08.02.2013 року за ОСОБА_2

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа, зазначений автомобіль є спільним майном подружжя, а позивачу стало відомо, що відповідач вживає дії щодо продажу майна без її згоди, що підтверджується роздруківкою з сайтів розміщення оголошень. У разі продажу відповідачем зазначеного автомобіля, це спричинить неможливість ефективно захистити майнові права та виконати рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Заяву про забезпечення позову, подану після відкриття провадження по справі, подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Дослідженням змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предмет спору стосується поділу майна подружжя набутого в період шлюбу. Предметом поділу майна подружжя є куплений у шлюбі автомобіль марки Volkswagen Polo, 2012 року випуску, об’єм двигуна 1598 см. куб., номер НОМЕР_1, зареєстрований 08.02.2013 року за ОСОБА_2, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру в Харківській області від 28.11.2017 № 31/20-5081.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, які вона має намір захистити при зверненні до суду.

Оскільки предметом позову є майно, на яке просить позивач накласти арешт, суд вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову є співмірними з ціною позову, та, з урахуванням того, що до вирішення справи по суті необхідно вжити заходи щодо збереження цього майна, тому суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя – задовольнити:

Накласти арешт на автомобіль марки Volkswagen Polo, 2012 року випуску, об’єм двигуна 1598 см. куб., номер НОМЕР_1, зареєстрований 08.02.2013 року за ОСОБА_2, шляхом заборони відчуження автомобіля.

Копію ухвали направити для негайного виконання до Регіонального сервісного центру в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26) та Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 6-й під`їзд, 10 поверх)

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: І.В. Семіряд