Вирок № 71775216, 24.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/893/17

Провадження № 1-кп/192/33/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне кримінальне провадження №12017040570000438, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2017 року відносно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мохратач Мардакертського району Республіки Азербайджан, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1, не працюючого, який має середню освіту, не одруженого, не військовозобов'язаний, раніше судимого:

- 22 червня 2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, ухвалою цього ж суду від 26 липня 2017 року направлений в місця позбавлення волі для відбування призначеного вироком суду покарання строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Гуржій Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - адвоката Марголіна В.Г.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи засудженим 22 червня 2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив повторно нове корисливе кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_2 повторно в ніч з 20 на 21 червня 2017 року (більш точний час та дата не встановлені досудовим розслідуванням), прибув до майстерні Державного професійно-технічного навчального закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей», який розташований на вул.Строменко,буд.4 в смт Солоне, Солонянського району Дніпропетровської області, де діючи умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться таємними для оточуючих, шляхом пошкодження замка вхідних дверей боксу, незаконно проник до майстерні, тобто в інше приміщення, звідки повторно таємно шляхом демонтажу з трактору Т-150Г (інвентарний номер 01500232), викрав майно, що належить Державному професійно-технічному навчальному закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей», а саме: масляний радіатор охолодження трактору Т-150Г вартістю 4500 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_2 завдав Державному професійно-технічному навчальному закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей» матеріальну шкоду на суму 4 500 гривень 00 копійок.

ОСОБА_2 в судових засіданнях свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що в ніч з 20 на 21 червня 2017 року він вийшов з дому приблизно о 4 годині ранку з обігрівачем, який хотів продати своєму знайомому ОСОБА_4, а тому направився до нього додому. Але ОСОБА_4 не було вдома і він (обвинувачений) став чекати його на теплотрасі, біля якої є трансформаторна вишка, та в цей час побачив як під'їхав якийсь автомобіль і люди щось з нього вигрузили на смітник та поїхали. Коли обвинувачений подивився, що саме вони викинули, то знайшов радіатор червоного кольору, який приніс до ОСОБА_4 та згодом хотів продати його, а ОСОБА_4 телефонував своїм знайомим, які б могли купити такий радіатор. Проте через дві години приїхали працівники поліції, але вказаний радіатор він не викрадав. Просив виправдати його, оскільки сторона обвинувачення не довела його вину у вчиненні злочину.

Представник потерпілого - ОСОБА_1, який був допитаний в якості свідка, у судовому засіданні пояснив, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_2, а 21 червня 2017 року приблизно о 08 годині 00 хвилин охоронець ОСОБА_5, який працював з 18 години 00 хвилин 20 червня 2017 року до 06 години 00 хвилин 21 червня 2017 року, доповів, що після 06 години 00 хвилин 21 червня 2017 року він бачив сторонніх осіб біля неробочого трансформатора на території навчального закладу, а 21 червня 2017 року приблизно о 09 годині 00 хвилин майстер виробничого навчання ОСОБА_6 доповів, що з трактора Т-150, який стояв у закритому боксі, демонтований радіатор, вартість якого складає 4500 гривень, а замок на боксі вирваний. Трактор знаходився в неробочому стані, в нього не працював двигун, доступ до нього мали тільки майстри. За стан цього трактора відповідальний майстер ОСОБА_6 Він (ОСОБА_1) звернувся із заявою про крадіжку радіатора до поліції. Радіатор працівники поліції повернули через 2-3 дні та повідомили, що забрали його у ОСОБА_2

Таким чином показаннями вказаного свідка підтверджується той факт, що майстерні ліцею знаходяться неподалік трансформаторної вишки, біля якої перебував ОСОБА_2 в час вчинення крадіжки.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він працює охоронцем в державному професійно-технічному навчальному закладі «Солонянський професійний аграрний ліцей» з 2010 року. Він відпрацював зміну в ніч з 19 на 20 червня 2017 року та після роботи пішов купити собі цигарки. Проходячи повз трансформаторну будку, яка знаходиться на території навчального закладу, він почув шум всередині неї та заглянув через вікно, яке було виставленим, і побачив всередині будки ОСОБА_2, який був у спортивному костюмі, у нього з собою були три вудки та чорний пакет. Він почав його сварити, оскільки в трансформаторі висока напруга та там не можна сидіти, на що ОСОБА_2 пояснив, що просто заглянув до трансформатора з цікавості. Він повів ОСОБА_2 до поліції, але останній по дорозі просив його відпустити, і він його відпустив, оскільки в нього окрім вудок та пакету, нічого підозрілого з собою не було. Про те, що в ніч з 20 на 21 червня 2017 року була здійснена крадіжка радіатора з трактора Т-150, свідок дізнався на наступну зміну. Трансформаторна будка знаходиться майже навпроти закритого боксу, де стояв трактор, на відстані приблизно 15-18 метрів. Зміну на роботі вони передають по журналу. Коли він прийняв зміну, обійшов територію, оглянув всі замки, а коли здавав зміну він також обійшов територію, оглянув замки, які були цілими. В боксі ворота та замок також були не пошкодженими.

Показаннями даного свідка підтверджується факт того, що ОСОБА_2 таємно перебував на території ліцею безпосередньо перед вчинення крадіжки, спостерігав за розташуванням предметів, речей та охоронців, тобто мав умисел на вчинення в подальшому злочинних дій на території ліцею.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він працює майстром професійного навчання в державному професійно-технічному навчальному закладі «Солонянський професійний аграрний ліцей» з 1996 року. 19 червня 2017 року він бачив, що збитий навісний замок на воротах боксу, самостійно приварив дужку до замка та зачинив бокс, а 21 червня 2017 року приїжджала перевірка КРУ та було виявлено, що з трактора, який стояв у боксі, зник масляний радіатор червоного кольору. На тракторі залишилися сліди спилу радіатора ножовкою, а також свідок пояснив, що водний радіатор теж намагалися зняти з трактора, оскільки він також має пошкодження від ножовки, проте він залишився на місці.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 останні два роки та свідку відомо, що обвинувачений мешкає у гуртожитку СПАЛ, що неподалік від самого навчального закладу. 20 червня 2017 року ОСОБА_2 запропонував йому купити в нього газовий конвектор (обігрівач) та свідок попросив на нього подивитися, а 21 червня 2017 року ОСОБА_2 прийшов до нього додому приблизно о 05 годині 00 хвилин, та приніс газовий конвектор і масляний радіатор. Його (ОСОБА_4) співмешканка почала сваритися, що ОСОБА_2 приніс брудні вживані речі, оскільки з радіатора текло мастило, а руки ОСОБА_2 і весь його одяг також були в мастилі. ОСОБА_2 сказав, що конвектор його батьків. Потім він взяв пилку (ножовку) і ключ на 19, десь пішов і швидко повернувся. Свідок зрозумів, що ОСОБА_2 ходив на територію ліцею та щось там намагався демонтувати. Оскільки він сам перебуває на іспитовому терміні, то його співмешканка зателефонувала до поліції, в той час коли ОСОБА_2 пішов з ножовкою на територію ліцею.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що співмешкає разом з ОСОБА_4, а 20 червня 2017 року увечері до них додому прийшов їх знайомий ОСОБА_2, який запропонував купити в нього газовий конвектор (обігрівач) і попросив ключ, щоб відкрутити гайку чи болт, а 21 червня 2017 року рано вранці ОСОБА_2 прийшов до них знову, приніс конвектор чорного кольору та масляний радіатор червоного кольору, які хотів передати через вікно, на що ОСОБА_4 йому відмовив. Тоді ОСОБА_2 зайшов до них додому, і забруднив підлогу, бо з радіатора текло мастило. При цьому він попросив пилку (ножовку), оскільки не міг щось відпиляти. Він самовільно взяв у них пилку та десь пішов, а коли повернувся, то з собою нічого не приніс. ОСОБА_2 був у чорній футболці та бриджах, був весь брудний та пояснив, що речі, які він приніс не нові, а вживані. Конвектор його батьків, а радіатор - з ліцею. Після цього свідок викликала поліцію, а коли прийшли працівники поліції, то ОСОБА_2 був у них вдома та кричав ОСОБА_4, щоб той накрив радіатор рядниною, тобто сховав його від поліції, проте ОСОБА_4 цього не зробив.

Показами даних свідків підтверджується той факт, що обвинувачений взявши ножовку намагався здійснити крадіжку водного радіатора, але це йому не вдалося, тобто ОСОБА_2 перебував в майстернях ліцею, звідки було викрадено масляний радіатор, які знаходяться неподалік житла ОСОБА_4, що свідчить про короткий термін відсутності обвинуваченого 21 червня 2017 року в його житлі. Крім того, обвинувачений сам повідомив про те, що радіатор викрадений з ліцею, а під час появи працівників поліції намагався сховати викрадене майно, тим самим приховати факт вчинення ним злочину.

Суд, оцінивши показання свідків та показання ОСОБА_2 в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Так, вина обвинуваченого, окрім показань свідків, підтверджується:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21 червня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомив про вчинену крадіжку радіатора трактора Т-150Г в ніч з 20 на 21 червня 2017 року;

-витягом з ЄРДР від 21 червня 2017 року та рапортом про прийняття повідомлення від ОСОБА_4 про те, що його знайомий ОСОБА_2 здійснив крадіжку та приніс викрадені речі до нього додому;

-протоколами огляду місця події від 21 червня 2017 року та фото таблицею до них, якими підтверджено, що місцем огляду та вчинення злочину є майстерня Державного професійно-технічного навчального закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей», яка розташована на вул.Строменко, буд.4 в смт Солоне, Солонянського району Дніпропетровської області;

-довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Солонянський професійний аграрний ліцей», якою підтверджено, що на балансі ліцею знаходиться трактор Т-150Г, 1988 року випуску;

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 2069 від 29 червня 2017 року, згідно якого ринкова вартість радіатора охолодження від трактору Т-150Г з урахуванням зносу складає 4 500 гривень;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 21 червня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 був затриманий 21 червня 2017 року та був одягнений в одяг, який забруднений мастилами (футболка, шорти), що свідчить про те, що він здійснив демонтаж масляного радіатора та внаслідок цього забруднився його одяг. Крім того, про забрудненість одягу обвинуваченого мастилами (футболки та шортів) в ніч з 20 на 21 червня 2017 року також підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин злочину, є належними, допустимими та достовірними і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені злочину за пред'явленим обвинуваченням.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який повторно вчинив новий корисливий злочин в період іспитового строку за вчинення злочину проти власності, за місцем мешкання характеризується як раніше судима особа, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставина, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд вважає за необхідне й доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.185 КК України, вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки ОСОБА_2 вже має судимість за вчинення корисливих злочинів, був звільнений від відбування покарання з випробуванням, проте на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин, а тому суд вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції його від суспільства.

При цьому при призначені остаточного покарання за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 положення ч. 1 ст. 71 КК України та до покарання, призначеного за новим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року, а ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року був направлений для відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі. Строк покарання рахується з моменту фактичного виконання ухвали.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 неможливе без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк, достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року (один рік) та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, тобто з 21 червня 2017 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілому.

Головуючий: суддя Н.О.Щербина