Постанова № 71773221, 18.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 910/21644/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Куксова В.В.

при секретарі: Ярмак О.В.

за участю учасників справи:

від позивача: Петренко О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Шкляревська Л.М. - представник за довіреністю, Хукаленко О.В. - представник за довіреністю

від третьої особи: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 15.05.2017р. (повне рішення складено 22.05.2017)

у справі № 910/21644/16 ( суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Завод малогабаритних конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Іноземне підприємство "Кока кола Беверіджис Україна Лімітед"

про стягнення 14 366, 77 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Завод малогабаритних конструкцій"

про стягнення 24 274, 25 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Завод Малогабаритних Конструкцій" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ -Р.Х." про стягнення 14 366, 77 грн., з яких: 8 977, 34 грн. сума попередньої оплати, штраф у розмірі 5 389, 43 грн., а також про стягнення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з будівельних робіт № С-0807-16 від 07.07.2016 в частині надання послуг з будівельних робіт відповідно до графіку, в результаті чого позивачем нараховано штраф у зазначеному вище розмірі.

25.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостач-Р.Х" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Завод Малогабаритних Конструкцій" про стягнення 18 871,49 грн. суми осново боргу, 435,15 грн. три проценти річних, 2 151,84 грн. інфляційних нарахувань та 2 815,77 грн. пені за договором про надання послуг з будівельних робіт № С-0807-16 від 08.07.2016.

Зустрічний позов ТОВ "Будпостач-Р.Х" обґрунтовує тим, що на виконання умов п. 4.1. договору замовник дійсно здійснив попередню оплату у розмірі 8 977,34 грн., яка виконавцем відповідно до умов укладеного договору була витрачена на закупівлю матеріалів та передплату робіт, що підтверджується видатковими накладними № Ц-000034215 від 15.07.2016 та № РН-139 від 12.07.2016 однак інші виконані роботи з боку замовника залишилися неоплаченими.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним в повному обсязі були виконані роботи, передбачені умовами договору, 17.01.2017 на адресу замовника були надіслані акти виконаних робіт на суму 18 871,7459 грн. Однак зазначені акти замовником не були повернуті та оплачені не були.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2017р. у справі № 910/21644/16 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову повністю, господарський суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з тим, що прострочення виконання зобов'язань виконавцем було наслідком невиконання свого обов'язку замовником, то до спірних відносин не можливо застосувати статті 849 та 651 Цивільного кодексу України, а отже і підстави для стягнення 8 977,34 грн. суми попередньої оплати та 5 389,43 грн. штрафу відсутні.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову господарський суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази повного і належного виконання ТОВ "Будпостач-Р.Х" своїх зобов'язань за договором № С-0807-16 про надання послуг з будівництва від 08.07.2016, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Завод малогабаритних конструкцій" вартості виконаних робіт на суму 18 871,49 грн., а також 2 151,84 грн. інфляційних нарахувань, 2 640,82 грн. три відсотки річних та 2 851,77 грн. пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х" звернулась до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення частково скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 525, 526, 837 ЦК України, ст.4 прим.2, ст.4 прим.7 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що дотримуючись зобов»язань за договором представниками відповідача було розпочато роботи відповідно до додатку № 2 до договору С-0807-16, що підтверджується відповідними допусками на територію ІН «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» за № № 202, 203, 207 та відповідними штампами на копії паспорта (документи наявні у матеріалах справи). Апелянт зазначає, що вказані допуски засвідчують перебування представників виконавця на території замовника з 08 до 18 липня 2016 року, що дало їм можливість виконати всі етапи роботи що передують бетонуванню, яке не входило в обов'язки ТОВ «БУДПОСТАЧ-Р-Х».

Апелянт звертає увагу суду на те, що 18 липня 2016 року виконання робіт було зупинене співробітником ІП «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед», який аргументував таке необхідністю перевірки міцності асфальтового покриття та вимагав призупинити виконання робіт. Зазначений факт судом першої інстанції зафіксовано, що фактично доводить відсутність вини ТОВ «БУДПОСТАЧ-Р-Х». Крім того, поясненнями надані представником третьої сторони підтверджують факт виконання робіт підприємством до стадії бетонування, яке й не входило в предмет договору № С -0807-16.

Апелянт зазначає, що 02 серпня 2016 року представник виконавця Хукаленко О.В. звернувся до поліції, оскільки був позбавлений можливості як продовжити виконання робіт, так і забрати належну йому арматуру, що залишилась на території замовника. Зазначені факти, що зафіксовані у заяві та висновку Броварського ВП ГУ НП в Київській області свідчать про виконання ТОВ «БУДПОСТАЧ-Р.Х» взятих на себе за договором зобов'язань.

На думку апелянта висновок суду про те, що роботи перед замовником були завершені іншою юридичною особою (ТОВ «Будівельна компанія «Кортекс») є недоведеними. Судом першої інстанції не було встановлено, які саме роботи виконувались вказаною юридичною особою. Також не було враховано свідчення та фотодокази третьої особи, з яких очевидно, що робота вже була виконана ТОВ «БУДПОСТАЧ-Р.Х» на дату переписки між позивачем за первісним позовом та III «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» щодо бетонування і призупинення робіт до здійснення розрахунків міцності покриття.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів 17.01.2018 подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника Іноземного підприємства "Кока кола Беверіджис Україна Лімітед" .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про задоволення клопотання третьої особи про розгляд справи у відсутності її повноважного представника.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Завод малогабаритних конструкцій" під час розгляду справи було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи листа ТОВ «БК «Кортес» вих..№ 02/11 від 09.11.2017 про недійсність довідки, виданої 08.11.2017, що була подана 09.11.2017 ТОВ «Будпостач -Р.Х» до матеріалів справи № 910/21644/16 та залучена до матеріалів справи.

Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Завод малогабаритних конструкцій" заявлено клопотання про стягнення витрат, які товариство понесло у зв»язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до ч.1,3 ст.123 ГПК України.

Вислухавши думку представника ТОВ «Будпостач «Р.Х», який заперечує проти задоволення заявлених клопотань, колегія порадившись на місці ухвалила приєднати до матеріалів справи лист ТОВ «БК «Кортес» вих..№ 02/11 від 09.11.2017 про недійсність довідки, виданої 08.11.2017, що була подана 09.11.2017 ТОВ «Будпостач -Р.Х» до матеріалів справи № 910/21644/16 для оцінки його під час винесення постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

08.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Завод малогабаритних конструкцій" (замовник за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпостач-Р.Х." (виконавець за умовами договору) було укладено договір № С-0807-16 про надання послуг по роботах з будівництва, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався по завданню (проекту) замовника (додаток № 1.1., № 1.2. доданого договору) надати послуги по будівельним роботам згідно Графіка робіт, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 2) на об'єкті Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" за адресою: Україна, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербургського шосе, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно п. 1.2. укладеного договору витратні матеріали, запасні частини, придбаваються виконавцем і включаються у вартість виконаних робіт.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що роботи згідно даного договору повинні виконуватися з якістю високого рівня, що відповідає високим технічним стандартам. Виконавець надає замовнику необхідні сертифікати, технічні паспорти чи інші документи, котрі підтверджують якість на всі виконані в процесі виконання робіт матеріали, вироби, конструкції чи обладнання.

Строк виконання робіт повинен відповідати графіку робіт і складає 15 календарних днів ( відповідно до п.3.1. договору).

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що закінчення всіх робіт по цьому договору підтверджується актом здачі-приймання робіт.

Відповідно до п 3.3 договору виконавець зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення кожного етапу робіт, згідно графіку робіт (додаток № 2) надати замовнику підписаний акт приймання-передачі робіт (послуг) в двох екземплярах і рахунок-фактуру для оплати.

Умовами п. 4.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт (послуг), з урахуванням матеріалів, визначається вартістю робіт згідно підписаних актів і складає 26 947,15 грн в т.ч. ПДВ. Вартість робіт (послуг) може змінити після завершення всього об'єму робіт у вигляді додаткових затрат чи складності робіт, що виражається в підписаній обома сторонами додатковій угоді до даного договору.

Згідно п. 4.2. договору оплата здійснюється на основі наданого виконавцем рахунку шляхом перерахунку замовником грошових коштів у розмірі - 8 977,34 грн на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 9 договору. Остаточний розрахунок у розмір 18 871,49 грн здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця, згідно графіку робіт (додаток № 2) після виконання пункту 5.1.4 даного договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що на виконання умов п. 4.2 договору та на підставі рахунку-фактури № СФ-07-07/16 від 07.07.2016 позивачем 12.07.2016 було перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 8 977,34 грн. в якості суми попередньої оплати за матеріали, що підтверджується платіжним дорученням № 2536 від 12.07.2016. Однак у визначені договором та додатками до договору строки, відповідач роботу не виконав, будь-які акти приймання-здачі робіт (послуг) та рахунки-фактури з боку виконавця на адресу позивача не надходили.

27.09.2016 замовником на адресу виконавця було надіслано лист № 2709-16 з проханням надати відповідні пояснення щодо причин невиконання договірних зобов'язань, однак відповіді на зазначений лист від виконавця не надходило.

Позивачем за первісним позовом зазначено, що керуючись приписами ст. 849 та 651 Цивільного кодексу України позивач 25.10.2015 направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору з вимогою щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 8 977,34 грн. та сплати штрафу у розмірі 5 389,34 грн. Разом з тим, виконавцем сума попередньої оплати повернута не була, штраф не сплачено, будь-якої інформації з даного приводу надано не було.

Враховуючи вищезазначене, позивач за первісним позовом просить господарський суд стягнути з відповідача 8 977,34 грн. суми попередньої оплати та 5 389,43 грн. штрафу.

Відповідач проти задоволення первісного позову заперечує повністю та зазначає, що невиконання робіт відповідно до умов укладеного договору сталося в результаті зупинення співробітниками ІП "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед" проведення будівельних робіт. Після недопуску на об'єкт будівництва відповідач не мав змоги продовжити виконання наступних етапів робіт. З огляду на наведене, відповідач за первісним позовом вважає, що з його боку відсутнє прострочення виконання зобов'язань за договором та/чи відмова від їх виконання.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач-Р.Х" ґрунтуються на наступному.

Відповідно до умов п. 4.1. 4.2 та 5.2.2. на замовника покладено обов'язок щодо своєчасного розрахунку за виконанні роботи.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що на виконання умов п. 4.1. договору замовник дійсно здійснив попередню оплату у розмірі 8 977,34 грн., яка виконавцем відповідно до умов укладеного договору була витрачена на закупівлю матеріалів та передплату робіт, що підтверджується видатковими накладними № Ц-000034215 від 15.07.2016 та № РН-139 від 12.07.2016, однак інші роботи, які ним були виконані зі сторони замовника залишилися неоплаченими.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним в повному обсязі були виконані роботи передбачені умовами договору, проте, саме замовник відмовився від прийняття виконаних робіт та їх оплати.

За твердженнями виконавця, ним 17.01.2017 на адресу замовника були надіслані акти виконаних робіт на суму 18 871,7459 грн., однак замовник зазначені акти не повернув та не оплатив.

Враховуючи вищенаведені доводи, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 18 871,49 грн. основного боргу, 2 151,84 грн. інфляційних нарахувань, 2 640,82 грн. три відсотки річних та 2 851,77 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконаннями умов договору № С-0807-16 від 08.07.2016 щодо оплати вартості виконаних робіт.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до вимог ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За умовами п. 3.1. договору строк виконання робіт повинен відповідати графіку робіт і складає 15 календарних днів.

Відповідно до додатку № 2 до договору № С-0807-16 від 08.07.2016 роботи мали розпочатися з 11.07.2016 та завершитися 27.07.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х" були розпочаті роботи, передбачені умовами укладеного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи допусками на територію ІП "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед" за № 202, 203 та 207, які підтверджують перебування виконавця на території третьої особи, зокрема, 13.07.2016, 17.07.2013 та 18.07.2016.

З письмових пояснень третьої особи вбачається, що 18.07.2016 виконання робіт було зупинено співробітником ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" для перевірки міцності асфальтового покриття. В подальшому виконавцем не проводилися будівельні роботи з огляду на відсутність у останнього допуску на об'єкт будівництва.

В розділі 5 договору № С-0807-16 про надання послуг з будівельних робіт від 08.07.2016 визначено обов'язки кожної зі сторін. Зокрема, відповідно до умов п. 5.2. договору замовник зобов'язаний забезпечити доступ виконавця до місця проведення робіт.

Таким чином, саме на замовника покладається обов'язок із забезпечення доступу до об'єкту на якому мали проводитися будівельні роботи.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, боржник не буде вважатися таким, що прострочив, якщо він невчасно виконав свій обов'язок внаслідок прострочення кредитора. Якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання (наприклад, надати транспорт для вивезення товару зі складу продавця або передати технічне завдання для початку конструкторських робіт), невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені коментованою статтею.

Згідно з ч.ч. 1-2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Апеляційним судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що підставою для зупинення виконання робіт за договором стало недопущення працівниками ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" на територію виконуваних робіт працівників ТОВ "Будпостач-Р.Х." для проведення подальших робіт, у зв'язку з відсутності чіткої інформації щодо виконання бетонування та його наслідків. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б вказували на вирішення конфліктної ситуації сторонами. Також матеріали справи не містять доказів в підтвердження пред'явлення замовником виконавцю претензій щодо припинення робіт, та невиходу останнього на будівельний майданчик.

Враховуючи, що саме на замовника покладено обов'язок із забезпечення доступу на об'єкт виконання будівельних робіт, суд приходить до висновку про те, що невиконання ТОВ "Будпостач-Р.Х." своїх обов'язків за договором було наслідком неналежного виконання замовником обов'язку із забезпечення доступу на об'єкт виконання будівельних робіт, що в свою чергу є підставою для звільнення виконавця від відповідальності.

У зв'язку із тим, що прострочення виконання зобов'язань виконавцем було наслідком невиконання свого обов'язку замовником, до спірних відносин не можливо застосувати статті 849 та 651 Цивільного кодексу України, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 8 977, 34 грн. суми попередньої оплати та 5 389,43 грн. штрафу.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "Будпостач - Р.Х" зазначено, що роботи, передбачені умовами договору, виконано у повному обсязі, проте ТОВ "НВО "Завод малогабаритних конструкцій" від прийняття робіт відмовився без зазначення поважних причин, не здійснив розрахунки за договором, у зв'язку із чим сума основного боргу ТОВ "НВО "Завод малогабаритних конструкцій" перед ТОВ "Будпостач-Р.Х." становить 18 871,49 грн.

ТОВ "Будпостач - Р.Х" стверджує, що ним 17.01.2017 на адресу замовника були надіслані акти виконаних робіт на суму 18 871,49 грн., проте останні замовником повернуті та оплачені не були.

У зв'язку з неналежним виконаннями умов договору № С-0807-16 від 08.07.2016 щодо оплати вартості виконаних робіт, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 18 871,49 грн. основного боргу, 2 151,84 грн. інфляційних нарахувань, 2 640,82 грн. три відсотки річних та 2 851,77 грн. пені.

Відповідно до п.3.2 договору про надання послуг з будівельних робіт № С-0807-16 від 07.07.2016 завершення всіх робіт по даному договору підтверджується підписанням актів здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.3.3 договору виконавець зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів після завершення кожного етапу робіт, згідно графіку робіт (Додаток № 2), надати замовнику підписаний виконавцем акт приймання-здавання робіт (послуг) в двох екземплярах і рахунок-фактуру на оплату.

За умовами п. 3.4 договору у випадку погодження з якістю та об'ємом виконаних робіт замовник зобов'язаний підписати акт приймання-здавання робіт (послуг) і передати один екземпляр виконавцю не пізніше 3 (трьох) робочих днів після його отримання від виконавця, а у випадку виявлення недоліків надати письмову вимогу виконавцю про усунення виявлених недоліків.

Підписані сторонами акти приймання-здавання робіт (послуг) являються невід'ємною частиною даного договору і свідчать про те, що сторони не мають претензій одна до одної по виконанню зобов'язань, передбачених даним договором ( п.3.6. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється на основі наданого виконавцем рахунку шляхом перерахунку замовником грошових коштів у розмірі - 8 977,34 грн. на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 9 договору. Остаточний розрахунок у розмір 18 871,49 грн. здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця, згідно графіку робіт (Додаток № 2) після виконання пункту 5.1.4 даного договору.

Пунктом 5.1.4 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику фотозвіти по закінченню кожного етапу робіт.

Враховуючи вищевикладені умови договору, підставою для здійснення розрахунків між сторонами по договору № С-0807-16 від 08.07.2016 є надання виконавцем фотозвітів виконаних робіт по закінченню кожного етапу робіт, а також підписані акти виконаних робіт.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні підписані між сторонами акти виконаних робіт, а також докази в підтвердження направлення виконавцем на адресу замовника фотозвітів проведених робіт.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що 17.01.2017 на адресу замовника було направлено виконавцем акти виконаних робіт, в підтвердження чого надано експрес-накладну ТОВ "Нова пошта". Разом з тим, зазначена експрес-накладна не є належними доказом в підтвердження направлення на адресу замовника актів виконаних робіт, так як відправником та отримувачем відповідно зазначені фізичні особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а не сторони договору № С-08007-16 про надання послуг з будівництва від 08.07.2016. Крім того, в зазначеному поштовому відправленні відсутня інформація про направлення на адресу замовника актів виконаних робіт, які виконавцем були додані до зустрічної позовної заяви. Крім того, суд враховує той факт, що виконавцем лист направлено 17.01.2017, тобто зі спливом піврічного строку з дати, в яку мали бути виконані роботи.

Твердження позивача за зустрічним позовом про повне виконання ним робіт, передбачених умовами договору спростовується наявними в матеріалах справи документами, та поясненнями третьої особи та самого виконавця, з яких вбачається, що виконавець не був допущений на будівельний майданчик для виконання робіт, обумовлених договором про виконання будівельних робіт.

Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що роботи передбачені умовами договору були завершені (проведені) іншою юридичною особою - ТОВ "Будівельна компанія "Кортекс".

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повного і належного виконання ТОВ "Будпостач-Р.Х" своїх зобов'язань за договором № С-0807-16 про надання послуг з будівництва від 08.07.2016, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про стягнення з ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Завод малогабаритних конструкцій" вартості виконаних робіт на суму 18 871,49 грн., а також 2 151,84 грн. інфляційних нарахувань, 2 640,82 грн., трьох відсотків річних та 2 851,77 грн. пені.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено суду факту порушення або його прав або охоронюваних законом інтересів, а отже місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними належними доказами по справі та не спростовують викладених в судовому рішенні обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об"єднання "Завод малогабаритних конструкцій" про стягнення судових витрат залишити без задоволення, оскільки явка сторін в судове засідання не була визнана судом обов»язковою, крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат у даному випадку неможливий, оскільки позивач за первісним позовом є відповідачем за зустрічним. Крім того, зазначені витрати не є судовими судовими в розумінні ГПК України.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2017р. у справі № 910/21644/16 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач - Р.Х" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2017р. у справі № 910/21644/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2017р. у справі № 910/21644/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/21644/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Куксов