Постанова № 71773090, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/15972/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача не з'явився

від відповідача Гронь М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 по справі №910/15972/17 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлант сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання відповідача передати оригінали кредитних договорів № 4У13653И від 09.10.13, № 4У13654И від 11.10.13, № 4У14131И від 17.02.14, №4У15056И від 17.02.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 по справі №910/15972/177 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що ані умовами договору поруки, ані чинним законодавством України не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника. Крім того, позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю " Айлант сервіс " звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що належним чином виконав зобов'язання за договором поруки № 4У13653И/П від 26.11.2016, а саме обов'язок боржника (ТОВ "Українська кабельна мережа") перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк " Приватбанк" за кредитними договорами № 4У13653И від 09.10.13, № 4У13654И від 11.10.13, № 4У14131И від 17.02.14, №4У15056И від 17.02.2015 шляхом погашення заборгованості в сумі 584509884,37 грн, згідно з платіжними дорученнями №№ 20, 21, 22, та 23 від 17.11.2016. Відтак, відповідач зобов'язаний передати позивачу документи, що підтверджують право вимоги та які засвідчують обов'язок боржника (ТОВ "Українська кабельна мережа") по сплаті боргу, а також документи, якими забезпечувались відповідні кредитні договори.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А., апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 22.01.2018.

В судове засідання 22.01.2018 з'явився представник відповідача. Представник позивача судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача колегія суддів встановила наступне.

16 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айлант сервіс" (надалі - позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк (надалі - відповідач, кредитор) укладено договір поруки №4У13653И/П (надалі - Договір).

Предметом Договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Українська кабельна мережа" (надалі - боржник) своїх зобов'язань за кредитними договорами № 4У13653И від 09.10.13р., № 4У13654И від 11.10.13р., № 4У14131И від 17.02.14р., №4У15056И від 17.02.2015р (далі - кредитні договори) (п.1. договору).

Відповідно до п. 2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за Кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Згідно з пунктами 4, 5 та 6 Договору поруки, у випадку невиконання боржником обов'язку п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. У випадку невиконання боржником п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору.

У випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього Договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право, в рахунок погашення боргу за Кредитним договором, здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів, згідно з умовами цього пункту, оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору (п. 7 Договору поруки).

Згідно з п. 8 договору поруки, до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 9 договору поруки, у випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.

Пунктом 10 договору поруки визначено, що кредитор зобов'язаний, у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором, передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 11 договору поруки).

Договір укладено/підписано з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Пприватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі укладеної сторонами угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 09.09.2016.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 556 ЦУ України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, позивач повинен довести обставини щодо виконання замість боржника зобов'язання за кредитним договором, погашення всієї заборгованості, зокрема зі сплати кредиту та відсотків, по кредитному договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно з платіжними дорученнями №№ 20, 21, 22, та 23 від 17.11.2016, перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 584509884,37 грн.

Статтею 599 ЦК України, передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що заборгованість ТОВ "Українська кабельна мережа" за кредитними договорами № 4У13653И від 09.10.13р., № 4У13654И від 11.10.13р., № 4У14131И від 17.02.14р., №4У15056И від 17.02.2015 становила 584509884,37 грн.

Таким чином, позивачем не доведено, що за рахунок коштів в сумі 584509884,37 грн в повному обсязі погашено заборгованість боржника за зазначеними кредитними договорами.

Так, часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 по справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 по справі № 6-932цс15.

Як зазначає апелянт, обов'язок відповідача надати позивачу документи, що підтверджують право вимоги до третьої особи виникає з положень ст. 556 ЦК України та Договору поруки (п. 10 Договору).

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що положення ст. 556 ЦК України є загальними та не конкретизують спосіб, порядок надання документів та їх форму.

При цьому в п. 10 Договору поруки сторонами погоджено надання саме належним чином посвідчених копій документів. Обов'язок надання оригіналів документів Договором поруки на відповідача не покладений.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Виконання поручителем свого обов'язку перед кредитором за боржника наділяє його правами вимоги до останнього. Дане право є майновим правом, яке може бути захищено способами, визначеними ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України (редакція до 15.12.2017). Для підтвердження цього права закон покладає на кредитора обов'язок вручення поручителю документів, які підтверджують обов'язок боржника (ч. 1 ст. 556 України).

Право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого (ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України) не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи вищевикладене, мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними. Результатом їх застосування є отримання того матеріально-правового ефекту, який сторона переслідувала при укладенні цивільно-правового договору та вчиненні дій щодо його виконання.

Водночас, задоволення кредиторських вимог, у випадку набуття поручителем такого статусу (ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України), здійснюється шляхом примусового виконання обов'язку у натурі, а не шляхом зобов'язання кредитора передати документи. Дане свідчить про неефективність обраного позивачем способу правового захисту, адже вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав позивача.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 по справі №910/15972/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/15972/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2018

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна