Постанова № 71773010, 18.01.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа № 926/1943/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1,

секретар судового засідання – Іванець М.Я.,

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2017 (суддя Дутка В.В., повне рішення складено 23.11.2017)

у справі № 926/1943/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок», м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 підприємства «Елітоптторг», м. Тернопіль

про стягнення заборгованості за договором в сумі 1’ 261’ 638,00 грн.,

представники сторін:

- від позивача – ОСОБА_4,

- від відповідача – ОСОБА_5,

- від третьої особи – не з’явився.

09.06.2017 до Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця (надалі – ФОП) ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський Ринок» (надалі – КП «МТК «Калинівський Ринок») про стягнення заборгованості за договором підряду №121-Д від 15.06.2016 в розмірі 1’ 261’ 638,00 грн. (а.с. 5-8, т.1).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2017 у даній справі (а.с. 181-183, т.3) вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1’ 243’ 479,00 грн.

Ухвалюючи рішення місцевий господарський суд встановив, що 15.06.2016 між третьою особою та відповідачем у даній справі було укладено договір підряду, за яким третя особа виконала будівельні роботи, які відповідач не оплатив у повному обсязі, у зв’язку з чим у відповідача перед третьою особою виникла заборгованість в розмірі 1’ 261’ 638,00 грн. Приймаючи рішення про часткове стягнення заборгованості на користь позивача суд першої інстанції взяв до уваги наступне: 1) відповідачем та третьою особою в період жовтня – грудня 2016 року було складено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 у яких зафіксовано обсягта вартість виконаних будівельних робіт; 2) 10.05.2017 між третьою особою (первісним кредитором) та позивачем (новим кредитором) було укладено відповідний договір відступлення права вимоги; 3) висновком експерта, який міститься в матеріалах справи, встановлено невідповідність у вартості фактично виконаних робіт, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню, виходячи з тієї вартості фактично виконаних робіт, яка встановлена у висновку експерта.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував 5 уточнених актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість робіт форми КБ-3, які відповідач склав після виявлення беззаперечних помилок в первісних актах форми КБ-2в та довідках форми КБ-3 в частині визначення вартості будівництва. У зв’язку з цим, на думку скаржника, в нього не виникло заборгованості перед третьою особою, а, більше того, він здійснив переплату будівельних робіт на суму 850’ 913,40 грн. Зважаючи на те, що первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з огляду на наступне: 1) відповідач не заперечує обсягу виконаних будівельних робіт; 2) заперечення відповідача щодо вартості будівельних робіт ґрунтуються винятково на актах та довідках, що були складені ним в односторонньому порядку через пів року після прийняття будівельних робіт; 3) для з’ясування питання вартості фактично виконаних робіт за договором підряду судом першої інстанції у даній справі було призначену судову експертизу, висновок якої враховано при ухваленні рішення.

Третя особа не забезпечила явку свого представника в судове засідання 18.01.2018, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду. Водночас, третя особа подала до суду письмові пояснення, у яких зазначила про необґрунтованість апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на те, що в матеріалах даної справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо завершити без представника третьої особи.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

15.06.2016 між ПП «Елітоптторг» (підрядником) та КП «МТК «Калиніський ринок» (замовником) було укладено договір підряду № 121-Д (а.с. 9-14, т.1), відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору роботи по будівництву автостанції по вулиці Калинівській в місті Чернівці з об'єктами торгівлі на майданчику по вулиці Слобідській (код ДК 021:2015-45000000-7, будівельні роботи), а замовник, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.3.1 договору, договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 3’ 223’ 853,000 грн. без ПДВ.

Пунктом 11.1 договору визначено, що він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

16.12.2016 між сторонами договору було підписано додаток №1 до договору (а.с. 132, т.2), де вони дійшли згоди про доповнення пункту 3.1 договору реченням наступного змісту: «Вартість додаткових робіт не перевищує 10 відсотків договірної ціни договору підряду та становить 141’ 325,00 грн. без ПДВ відповідно до кошторисного розрахунку, що є невід’ємною частиною додаткового договору».

На виконання умов договору підрядник протягом жовтня-грудня 2016 року виконав будівельні роботи, вартість яких згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с. 15-33, т.1), становить 3’ 335’ 251,00 грн., а саме: відповідно до акту та довідки №1325-02-1-1 від 22.11.2016 – 670’ 159,00 грн.; відповідно до акту та довідки №1325-02-1-1 від 08.12.2016 – 1’ 312’ 971,00 грн.; відповідно до акту та довідки №1325-02-1-1 від 12.12.2016 – 90’ 483,00 грн.; відповідно до акту та довідки №1325-02-1-1 від 30.12.2016 – 1’ 261’ 638,00 грн.

Оплату за виконані роботи відповідач провів частково, на загальну суму 2’ 073’ 613,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суми 600’ 000,00 грн., 283’ 424,98 грн., 1’ 099’ 705,02 грн. та 90’ 483,00 грн. (а.с. 67-70, т.1). Таким чином, несплаченою залишилася сума в розмірі 1’ 261’ 638,00 грн.

У зв’язку із наведеним, ПП «Елітоптторг» звернулося до КП «МТК «Калинівський ринок» із претензією від 27.02.2017 про сплату вказаної суми заборгованості (а.с. 35, т.1).

У відповіді на вказану претензію від 10.04.2017 (а.с. 36-40, т.1) КП «МТК «Калинівський ринок» зазначило про відсутність підстав для погашення цієї заборгованості, оскільки при складенні актів виконаних робіт підрядник допустився низки помилок щодо визначення вартості виконаних робіт, із чого вбачається, що загальна вартість виконаних будівельних робіт згідно договору становить 1’ 222’ 699,60 грн., а, отже, зі сторони замовника виникла переплата на суму 850’ 913,40 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 10.03.2017 КП «МТК «Калинівський ринок» передав ПП «Елітоптторг» відповідні відкориговані акти та довідки форми КБ-2в та КБ-3 (а.с. 89-90, 91-118 т.1). З пояснень сторін випливає, що вказаний лист був залишений ПП «Елітоптторг» без реагування.

В подальшому, 10.05.2017 між ПП «Елітоптторг» (первісним кредитором) та ФОП ОСОБА_2 (новим кредитором) було укладено договір відступлення права вимоги (а.с. 41-42, т.1), відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги до КП «МТК «Калинівський ринок» за договором підряду № 121-д від 15.06.2016 у сумі 1’ 261’ 638,00 грн., а новий кредитор приймає право вимоги стягнення заборгованості, що належало первісному кредитору.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що з моменту його підписання первісний кредитор не матиме претензій до КП «МТК «Калинівський ринок» за договором підряду № 121-д від 15.06.2016, а новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання грошових зобов'язань за договором підряду № 121-д від 15.06.2016.

Також, між первісним та новим кредиторами було складено акт приймання-передачі документації за договором про відступлення права вимоги (а.с. 17, т.2).

07.06.2017 ПП «Елітоптторг» направив на адресу КП МТК «Калинівський ринок» повідомлення про відступлення права вимоги за договором підряду №121-Д 15.06.2016 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (а.с. 43, 44, т.1).

Вищенаведені обставини в сукупності стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_2 до Господарського суду Чернівецької області із позовом про стягнення з КП МТК «Калинівський ринок» 1’ 261’ 638,00 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.08.2017 у даній справі (а.с.145-146, т.2) було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ТзОВ «Судова незалежна експертиза України» ОСОБА_6 На вирішення експерта поставлено наступне запитання: «Чи відповідає вартість фактично виконаних ПП «Елітоптторг» у 2016 році за договором підряду від 15.06.2016 №121д робіт з будівництва автостанції по вулиці Калинівській в місті Чернівці, з об'єктами торгівлі на майданчику по вулиці Слобідській, замовлених КП «МТК «Калинівський ринок», актам виконаних робіт від 22.11.2016 на суму 670’ 159,00 грн., від 08.12.2016 на суму 1’ 312’ 971, 00 грн., від 12.12.2016 на суму 90’ 483,00 грн. та від 30.12.2016 на суму 1’ 261’ 638, 00 грн., за умови, що обсяги виконаних робіт сторонами не оспорюються та перевірці не підлягають?».

13.11.2017 до Господарського суду Чернівецької області надійшов висновок судового експерта №СЕ-6604-1-895.17 від 06.11.2017 (а.с. 136-176, т.3), яким було встановлено невідповідність вартості фактично виконаних ПП «Елітоптторг» за договором підряду №121д від 15.06.2016 робіт з будівництва автостанції по вулиці Калинівській в місті Чернівці з об'єктами торгівлі майданчику по вул. Слобідській, актам приймання виконаних підрядних робіт. Відповідно до вказаного висновку, фактична вартість робіт з будівництва становить 3’ 319’ 143,00 грн., в тому числі: згідно акту №1325-02-1-1 за жовтень-листопад 2016 року від 22.11.2016 – 652000,00 грн.; згідно акту №1325-02-1-1 за грудень 2016 року від 08.12.2016 – 1313387,00 грн.; згідно акту №1325-02-1-1 за грудень 2016 року від 12.12.2016 – 91353,00 грн.; згідно акту №1325-02-1-1 за грудень 2016 року від 30.12.2016 – 1262403,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення – відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, вимагати від підрядника безоплатного, зокрема, усунення недоліків у роботі в розумний строк.

Статтею 853 ЦК України встановлено правила щодо здачі-прийняття виконаних робіт.

Так, частинами 1 та 2 вказаної статті встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Частиною 4 цієї статті передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

За змістом п.п. 4.2, 4.3 договору підряду, оплата виконаних робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника. Акти приймання виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника, уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок та підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник зобов'язується протягом десяти календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані послуги та подати доручення на здійснення платежу установі банку.

Як зазначалося вище, протягом жовтня-грудня 2016 року сторонами було підписано чотири акти приймання виконаних підрядних робіт та відповідні довідки про їх вартість. З пояснень обох сторін випливає, що ними не оспорюються обсяги виконаних будівельних робіт, проте відповідач висловлює заперечення щодо правильності визначення їх вартості.

Колегія суддів констатує, що відповідач не висловлював жодних заперечень щодо вартості виконаних робіт в порядку та строки, встановлені п.4.3 договору підряду та, більше того, підписав усі акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3.

Заперечення, які відповідач наводить у своїй апеляційній скарзі, ґрунтуються виключно на відкоригованих актах форми КБ-2в та довідках форми КБ-3, які були складені в односторонньому порядку та передані ПП «Елітоптторг» лише 10.03.2017, а, отже, із порушенням договірних умов, через що вказані документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Разом з тим, враховуючи наявність між сторонами спору щодо вартості фактично виконаних робіт згідно договору підряду та з метою всебічного, повного та об’єктивного вирішення справи, Господарський суд Чернівецької області призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, якою було встановлено, що фактична вартість робіт з будівництва автостанції по вулиці Калинівській в м Чернівці з об'єктами торгівлі на майданчику по вул. Слобідській становить 3’ 319’ 143,00 грн., а не 3’ 335’ 251,00 грн., як заявляв позивач.

Відповідно до ст.32 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі), висновок судового експерта є одним із засобів доказування у господарських справах. Аналогічні положення містяться і в ст. 73 ГПК України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги при вирішенні даної справи висновок судового експерта, який наявний у даній справі. Підстав, з яких суд повинен би був відхилити такий висновок, матеріали справи не містять, а відповідачем (скаржником) – такі не наведені.

Зважаючи на те, що відповідач оплатив вартість будівельних робіт частково, на загальну суму 2’ 073’ 613,00 грн., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1’ 243’ 479,00 грн.

Як зазначалося вище, між ПП «Елітоптторг» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги про стягнення заборгованості у сумі 1’ 261’ 638,00 грн. за договором підряду № 121-д від 15.06.2016.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Як було зазначено вище, первісний кредитор повідомив боржника про відступлення права вимоги за договором підряду №121-Д 15.06.2016 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що право вимоги заборгованості за договором підряду №121-Д 15.06.2016 перейшло до ФОП ОСОБА_2, про що відповідач був повідомлений.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалене відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2017 у справі №926/1943/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський Ринок» – без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 23.12.2017.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко