Постанова № 71772671, 18.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 910/10712/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Власова Ю.Л.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Тацишина О.П.;

відповідача - Безносик А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2017 р. (повний текст складено 17.11.2017 р.)

у справі № 910/10712/17 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Київської міської ради

про зобов`язання виконати рішення

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про:

- зобов'язання Київської міської ради виконати рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 02.02.2017 № 2 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", шляхом виключення пункту 9 з рішення Київської міської ради від 04.09.2014 р. № 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради" із змінами, внесеними рішенням від 25.12.2014 № 746/746 "Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконує п. 2 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.02.2017 р. № 2 протягом тривалого часу, незважаючи на неодноразові письмові вимоги позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.11.2017 р. у справі № 910/10712/17 позов задоволено частково; зобов'язано Київську міську раду виконати пункт 2 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2 у справі № 996/56-р-02-07-16, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50 та абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про повну відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" є законним та чинним, що підтверджується судовим рішенням адміністративного суду, а також відповідає Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", прийняте в межах компетенції та відповідно до діючого законодавства, а враховуючи ту обставину, що Київська міська рада є колегіальним органом з притаманними їй особливими повноваженнями, ні суд, ні інший орган не може примусити чи зобов'язати раду вчинити конкретні дії чи прийняти певне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л., та призначено до розгляду на 18.01.2018 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторіни, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

02.02.2017 р. адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 2 у справі № 996/56-р-02-07-16 згідно з яким:

- визнано дії Київської міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 04.09.2014 р. № 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 р. № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі і утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради" із змінами, внесеними рішенням від 25.12.2014 р. № 746/746 "Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" (пункт 9), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 3 ст. 50 та абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

- зобов'язано Київську міську раду припинити порушення, яке вказане у п. 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом виключення п. 9 з рішення від 04.09.2014 р. № 62/62 "Про затвердження Порядку визначення пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі і утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради" із змінами, внесеними рішенням від 25.12.2014 р. № 746/746 "Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".

Резолютивною частиною цього рішення визначено, що це рішення підлягає виконанню протягом одного місяця з дня одержання, про його виконання Київська міська рада повинна повідомити протягом п'яти днів з дня припинення порушення, рішення може бути оскаржене до суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Разом з тим, при винесенні вказаного рішення позивачем було допущено технічну помилку в даті, зокрема, оформлено рішення 02.02.2016 р., замість правильної дати 02.02.2017 р., що було виправлено розпорядженням від 22.06.2017 р. № 31-р "Про виправлення описки".

Вбачається, що рішення від 02.02.2017 р. було надіслано відповідачеві 03.02.2017 р. та отримано ним 06.02.2017 р., а розпорядження від 22.06.2017 р. направлено засобами поштового зв'язку 22.06.2017 р.

Листом від 10.03.2017 р. № 055-4455 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що ним підготовлено проект рішення, яким передбачено виключення п. 9 рішення Київської міської ради від 04.09.2014 р. № 62/62 як такого, що порушує законодавство про захист економічної конкуренції, а також зазначено, що після прийняття відповідного рішення його буде направлено позивачеві.

В подальшому відомостей про виконання рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2 позивачеві не надходило.

У травні 2017 року позивач звернувся до відповідача з листом від 25.05.2017 р. № 02-05/1902 щодо необхідності протягом 7 днів з дня отримання листа повідомити про виконання такого обов'язкового припису органу Антимонопольного комітету України.

Листом від 02.06.2017 р. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що Київською міською радою прийнято рішення з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік, згідно з яким виключення п. 9 з рішення Київської міської ради від 04.09.2014 р. № 62/62 передбачається здійснити протягом 2017 року.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконує рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції до повноважень Антимонопольного комітету України, серед іншого, віднесено перевірку суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, органи якого, як і він сам, у силу приписів ч. 1 ст. 22 цього ж Закону видають в межах власної компетенції обов'язкові до виконання розпорядження, рішення та вимоги та, у разі необхідності, встановлюють строки їх виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 22 вказаного Закону, невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Вбачається, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом відповідач не надав доказів оскарження винесеного відносно нього рішення органу Антимонопольного комітету України, так само як і належних доказів його виконання у встановлений строк.

Оскільки відповідачем рішення позивача було отримано 06.02.2017 р., строк виконання цього рішення закінчився 06.03.2017 р.

Встановлено, що рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2 у встановлений законодавством строк оскаржено не було, а тому є обов'язковим до виконання, проте залишається невиконаним.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання Київської міської ради виконати пункт 2 рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2 у справі № 996/56-р-02-07-16, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50 та абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" без безпосереднього втручання суду в процес вчинення самоврядним органом обов'язкових дії, які одночасно належать до його компетенції.

Доводи скаржника про те, що рішення Київської міської ради, про яке йдеться у п. 1 та п. 2 адміністративної колегії рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 № 2 у справі № 996/56-р-02-07-16, відповідає чинному законодавству, колегія зазначає наступне.

Так, підставою позову у даній справі є рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 02.02.2017 р. № 2 у справі № 996/56-р-02-07-16, та предметом позову - зобов'язання Київської міської ради виконати таке рішення.

Отже судом не розглядається питання законності рішення Київської міської ради від 04.09.2014 р. № 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно-роздрібної торговельної мережі і утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради" із змінами, внесеними рішенням від 25.12.2014 № 746/746 "Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2017 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Київської міської ради задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2017 р. у справі № 910/10712/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10712/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію даної постанови надіслати сторонам.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в силу п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.01.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Ю.Л. Власов