Рішення № 71772523, 22.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2018Справа № 910/20458/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., при секретарі судового засідання Коверги П.П., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Профешинал Клас"

до Публічного акціонерного товариства "Завод Укркабель"

про стягнення заборгованості за Договором позики в розмірі 108 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Єпанчінцев О.С.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Профешинал Клас» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель» про стягнення заборгованості за Договором позики в розмірі 108 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) № 4 від 01.10.2014, в частині повернення отриманої позики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 порушено провадження у справі № 910/20458/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 18.12.2017.

08.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, яким відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

13.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 було призначено справу № 910/20458/17 до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження на 22.01.2018.

18.12.2017 представниками сторін подано клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

09.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що не заперечує проти заявлених позовних вимог та просив справу розглядати за відсутності представника за наявними в справі матеріалами.

10.01.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

У судове засідання 22.01.2018 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.01.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «Завод Укркабель» (далі - позичальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Профешинал Клас» (далі - позикодавець, відповідач) укладено Договір безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) № 4 (далі - Договір), за умовами якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору сума позики за Договором становить 108 000 грн. За цим Договором проценти не нараховуються та не сплачуються.

Згідно з пунктом 3.1 Договору позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторонами погоджено, що позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 108 000 грн. до 31.12.2014 включно. Позичальник повинен 30.09.2015 повернути позикодавцю позику у розмірі 108 000 грн., в порядку встановленому Договором.

У відповідності до пунктів 5.1-5.3 Договору позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі достроково погашення частини позики) в останній день строку, встановленого в п. 4.2 цього Договору, тобто 30.09.2015. Сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.

Цей Договір набуває чинності з моменту зарахування суми позики вказаної в п. 2.1 Договору на поточний рахунок позичальника та діє до 30.09.2015 включно (п. 7.1 Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору позикодавцем було надано позичальнику позику у сумі 108 000 грн., проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми даної позики у строк визначений Договором не виконав, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 108 000 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, позикодавцем було надано позичальнику позику у сумі 108 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 100623019 від 06.10.2014 на суму 36 000 грн., № 100640720 від 04.11.2014 на суму 36 000 грн. та № 100675173 від 30.12.2014 на суму 36 000 грн., наявними в матеріалах справи.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пунктів 4.2 та 5.1 Договору погоджено, що позичальник повинен повернути позикодавцю позику у строк до 30.09.2015.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позов визнав наявність перед позивачем заборгованості у розмірі 108000,00 грн. та надав копію акту перевірки розрахунків за період з 01.01.2014 по 30.11.2017, підписаного обома сторонами, в якому відповідач підтвердив залишок суми боргу перед позивачем за договором № 4 від 01.10.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, а також те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 191, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод Укркабель» (04073, м. Київ, Московський проспект, 15-А; ідентифікаційний код: 00214528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Профешинал Клас» (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 6, корп. В, сектор В 4.10.2.; ідентифікаційний код 35316486) заборгованість в розмірі 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.01.2018.

Суддя О.А. Грєхова