Рішення № 71772482, 18.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2018Справа № 910/22209/17

За позовом Корпорації "Артеріум"(01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код ЄДРПОУ 33406813)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Surxondaryo Agrofirmasi" (190209, Республіка Узбекистан, Сурхандар"їнська область, Ангорський район, Істіклол КФЙ, Дехконіттіфорк МФЙ, ИНН 302854597)

про стягнення 676 319,10 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Корпорація "Артеріум"(далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Surxondaryo Agrofirmasi" /Узбекистан/(далі - відповідач) про стягнення 676 319,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не належним чином виконує умови Контракту № ЕХР-198/16 від 15.07.2016, у зв"язку з чим утворилася заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 18.01.2018.

В судове засідання 18.01.2018 представники позивача та відповідача не прибули, причин неявки суд не повідомили.

Представник позивача через канцелярію суду подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про визнання позову в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності. Суд задовольнив дане клопотання.

Згідно з частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на той самий день.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.01.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 між Корпорацією "Артеріум" (Україна), (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Surxondaryo Agrofirmasi" (Республіка Узбекистан), (далі-Відповідач) укладено Контракт за № ЕХР-198/16, на поставку медикаментів (далі Контракт).

Відповідно до вимог п. 1.1 Контракту, Позивач зобов'язався передати у власність відповідача медикаменти на умовах обумовлених даним Контрактом, а відповідач зобов'язався сплатити за поставлений товар.

Згідно п. 1.2. Контракту, постачання товару відбувається на підставі специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару і є невід'ємною частиною Контракту.

Покупець зобов'язується сплатити товар згідно разових Специфікацій (п. 1.3. Контракту).

Специфікацією № 15 від 26.07.2017 р. до Контракту, Корпорація "Артериум" і ТОВ "Surxondaryo Agrofirmasi" домовилися про постачання товару на суму 24 948,00 $ США.

Відповідно до п.5.1. Контракту плата за товар, що поставляється, здійснюється в доларах США по реквізитах Продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстроченням платежу 60 (шістдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м.Києві або авіатранспортній накладній (Air Waybill) в аеропорту Бориспіль.

Як передбачено п.3.1. Контракту, товар поставляється на умовах (CIP) - Самарканд, станція призначення : Митний пост - "Самарканд"; постачання авіатранспортом - (CIP) - Ташкент: митний пост - "СТК Ташкент Аеро".

При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів в редакції, що діє на момент підписання Контракту (ИНКОТЕРМС 2010).

Згідно Міжнародних правил тлумачення термінів ИНКОТЕРМС- 2010 для умов CIP (п.А. 4.) Продавець зобов'язаний поставити товар Перевізникові.

Згідно п. 4.3. Контракту датою постачання Товару є дата передачі Товару Перевізникові.

Позивач виконав свої зобов'язання по постачанню товару, згідно із Специфікацією № 15 від 26.07.2017 р. до Контракту, Инвойса № ЕХР- 198/16-15 від 26.07.2017 р., на загальну суму 24 948,00 $ США, що відповідають умовам CIP, а саме передав товар Авіаперевізнику, що підтверджується авіатранспортній накладній (Air Waybill) № 615-10102105.

Згідно авіатранспортної накладної (Air Waybill) № 615-10102105 у виконання своїх зобов'язань за контрактом Продавець 31.07.2017 р. здійснив передачу товару Авіаперевізнику згідно із Специфікацією № 15 до Контракту, Инвойса № ЕХР- 198/16-15 від 26.07.2017 р. на загальну суму 24 948,00 $ США.

Дата складання авіатранспортної накладної (Air Waybill) № 615-10102105- 31.07.2017 р.

Товар пройшов митну процедуру в Україні, про що свідчить електронна декларація №125180/2017/624996, товар також пройшов митну процедуру в Узбекистані на Митному посту - Ташкент, про що свідчить надана копія вантажної (ввізною) митної декларації довідковий номер 00102/11.09.2017/0028491.

Таким чином, плата за товар, поставлений згідно Специфікації № 15 до Контракту, Инвойса № ЕХР- 198/16-15 від 26.07.2017 на загальну суму 24 948,00 $ США має бути здійснена упродовж 60 календарних днів, починаючи з 31.07.2017, тобто до 28.09.2017 включно.

Проте, порушуючи умови Контракту Покупець не виконав своїх зобов'язань і своєчасно не здійснив плату за поставлений товар.

Таким чином, сума неоплаченого поставленого по Специфікації № 15 до Контракту, Инвойса № ЕХР- 198/16-15 від 26.07.2017 товару складає 24 948,00 $ США.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений позивачем та неоплачений товар згідно Контракту сплачена не в повному обсязі та становить 24 948,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2017 становить 676 319,10 грн.

Відповідач не заперечував проти позову.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 24 948,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2017 становить 676 319,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Корпорації "Артеріум"(01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код ЄДРПОУ 33406813) задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Surxondaryo Agrofirmasi" (190209, Республіка Узбекистан, Сурхандар"їнська область, Ангорський район, Істіклол КФЙ, Дехконіттіфорк МФЙ, ИНН 302854597) на користь Корпорації "Артеріум"(01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код ЄДРПОУ 33406813) 24 948,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2017 становить 676 319 (шістсот сімдесят шість тисяч триста дев"ятнадцять) грн. 10 коп. - заборгованості та 10 144 (десять тисяч сто сорок чотири) грн. 79 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.01.2018