Ухвала суду № 71772406, 19.01.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" січня 2018 р., м. Київ Справа № 911/2790/13

Суддя Черногуз Андрій Федорович, розглянувши скаргу №09-1/01 від 09.01.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на дії та бездіяльність Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” та Козацько-селянського фермерського господарства “Лелека” про стягнення суми,

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився ;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

відділу ДВС: ОСОБА_1.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі № 911/2790/13 позов задоволено частково, стягнуто з Козацько-селянського фермерського господарства “Лелека” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” 514,72 грн - 3% річних, 8015,14 грн – пені, 2611,77 грн інфляційних втрат; солідарно стягнуто з Козацько-селянського фермерського господарства “Лелека” та Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” 1000,00 грн 3% річних, 1000,00 грн витрат на послуги адвоката та 1720,50 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.08.2013 на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі видано два накази.

09.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» подано скаргу №09-1/01 від 09.01.2018 на дії та бездіяльність Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2018 скаргу призначено до розгляду на 19.01.2018.

17.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло повідомлення скаржника від 17.01.2018 №17-5/01 про неможливість прибути у судове засідання у зв’язку з тим, що на 19.01.2018 вже призначено судове засідання за участі скаржника у господарському суді Запорізької області. Скаржник зазначив, що всі необхідні, на його думку, документи для розгляду скарги ним вже подані до суду.

19.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представником Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області із супровідним листом було подано копії матеріалів виконавчих проваджень № 54190932 та № 54191025.

В судове засідання 19.01.2018 з’явився представник відділу Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту – ВДВС), він заперечив проти скарги. Представники скаржника та боржників в судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Отже, враховуючи те, що скаржник та боржники були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, суд, розглянувши скаргу за наявними матеріалами, заслухавши пояснення представника ВДВС, встановив наступне.

03.06.2017 державним виконавцем ВДВС було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 54190932 та № 54191025 з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

11.07.2017 стягувач звернувся до ВДВС з клопотанням від 11.07.2017 № 11-1/07 про вчинення виконавчих дій в рамках виконавчих проваджень № 54190932 та № 54191025.

У вказаному клопотанні стягувач, серед іншого, просив державного виконавця:

здійснити виїзд до місця розташування боржника, виявити та встановити наявність каси боржника, накласти арешт на касу підприємства, а також заборонити рух коштів по ній;

накласти арешт на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

направити запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України.

направити запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника;

направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури;

направити запити до Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;

направити запити до Міністерства доходів і зборів України про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів тощо;

направити запити до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації – відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та в Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник;

направити запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця», ДП «Головний інформаційно-обчислюваний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу – вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту тощо;

вжити заходів щодо звернення до районного та/або обласного відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб’єктів господарювання;

направити на встановлену адресу боржника вимоги про з’явлення до ВДВС та надання документів боржника, зокрема, бухгалтерських, установчих, а також відомостей про фактичне перебування рухомого майна боржника, інших пояснень;

звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення боржника;

вжити заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих персональних даних (паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування) керівника боржника;

звернутись до суду із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання.

Крім того, 11.07.2017 стягувач звернувся до ВДВС з клопотанням від 11.07.2017 № 11-2/07 про вчинення виконавчих дій в рамках виконавчих проваджень № 54190932 та № 54191025, а саме про направлення до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників роботодавців (в даному випадку боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійсненням протягом 2016-2017 років фінансування страхувальника (боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі – боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об’єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списання грошових коштів, належних боржнику, направлених на задоволення вимог стягувача.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Так, скаржник зазначає, виконавцем не було вчинено всіх, передбачених законом дій для повного та об’єктивного виконання судового рішення, залишено без задоволення клопотання скаржника, в яких ним вносилися пропозиції щодо здійснення належних виконавчих дій.

Суд дослідивши подані скаржником матеріали, подані ВДВС матеріали виконавчого провадження, встановив наступне.

Державним виконавцем ВДВС було направлено низку запитів до державних органів щодо виявлення майна боржника. Копії вказаних запитів містяться у поданих до суду копіях виконавчих проваджень. Водночас, ним не було виконано всіх запитів щодо яких вносив пропозиції скаржник у своїх клопотаннях.

Так, стягувач просив звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення боржника; направити запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України.

ВДВС було здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого встановлено місцезнаходження боржника. Щодо підтвердження факту перебування боржника серед платників земельного податку, то вказані відомості були отримані ВДВС з міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжин Головного управління Держгеокадастру у Чернігівський області.

Крім того, стягувач просив вжити заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих персональних даних (паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування) керівника боржника; звернутись до суду із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання. Суд зазначає,що вказані дії можуть бути виконані лише щодо боржника – фізичної особи, та є некоректним подання такого клопотання щодо юридичної особи.

Скаржник просив здійснити виїзд до місця розташування боржника, виявити та встановити наявність каси боржника, накласти арешт на касу підприємства, а також заборонити рух коштів по ній; накласти арешт на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї. Судом встановлено, що державним виконавцем було здійснено виїзд на місцезнаходження боржника за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте встановлено, що за юридичною адресою боржник не знаходиться, господарську діяльність не здійснює, що унеможливлює накладення арешту на касу боржника. Вказані обставини підтверджуються актом державного виконавця від 14.07.2017.

Щодо клопотання стягувача про направлення запиту до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника, то такий запит було зроблено державним виконавцем. Проте, з відповіді Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 22.08.2017 № 10/9/25-13-07031вбачається, що вказана інформації є конфіденційною та може бути надана лише на вимогу суду. Водночас, державний виконавець не звернувся до суду з метою отримання запитуваної інформації.

Також, скаржник у своєму клопотанні просив направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури; вжити заходів щодо звернення до районного та/або обласного відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб’єктів господарювання; направити на встановлену адресу боржника вимоги про з’явлення до ВДВС та надання документів боржника, зокрема, бухгалтерських, установчих, а також відомостей про фактичне перебування рухомого майна боржника, інших пояснень. Вказаних дій державним виконавцем виконано не було, причин невиконання не зазначено, хоча вказані дії входять до компетенції державного виконавця, та спрямовані на розшук майна боржника.

Крім того, скаржник просив направити запити до Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних; направити запити до Міністерства доходів і зборів України про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт) товарів тощо; направити запити до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації – відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та в Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є боржник; направити запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця», ДП «Головний інформаційно-обчислюваний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу – вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту тощо; направлення до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників роботодавців (в даному випадку боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійсненням протягом 2016-2017 років фінансування страхувальника (боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі – боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об’єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списанні грошових коштів, належних боржнику, направлених на задоволення вимог стягувача.

З поданих до суду копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що вказані запити були здійснені державним виконавцем, проте відповіді на них не надійшло.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З наведено вбачається, що державним виконавцем не виконано усіх передбачених законом дій для виявлення майна боржника та виконання рішення суду.

Водночас, 28.12.2017 державним виконавцем ВДВС було винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях № 54190932 та № 54191025.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження припиняється, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вбачається, що виконавець неправомірно припинив вказані виконавчі провадження, не здійснивши всіх передбачених дій з розшуку майна боржника, та не отримавши відповіді на всі зроблені запити.

Крім того, суд зазначає, що в поданих державним виконавцем копіях виконавчого провадження № 54190932 відсутні будь-які відомості щодо здійснення державним виконавцем запитів та отриманні відповідей на останні, або провадження будь-яких інших виконавчих дій.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем було неправомірно винесено постанови від 28.12.2017 про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях № 54190932 та № 54191025.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, вимоги скаржника про визнання дій Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо винесення постанов від 28.12.2017 про повернення наказів від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 неправомірними; визнання бездіяльність Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо виконання наказів від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 неправомірною; зобов’язання державного виконавця або іншу посадову особу Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області усунути вказані порушення (поновити порушене право заявника), суд вважає обґрунтованими доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, скаржник просить стягнути з ВДВС 700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_2М,, що були понесені ним в результаті звернення до суду зі скаргою.

Господарським судом встановлено, що ОСОБА_2 є адвокатом, має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009.

Так, судом встановлено, ОСОБА_2 є повноважним адвокатом, факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.01.2017, платіжним дорученням № 493 від 28.12.2017 про оплату 700,00 грн за договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.10.2017 № 24-10-2017.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже, враховуючи, що витрати скаржника підтверджені документально, а скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, суд задовольняє вимогу про стягнення з ВДВС 700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи наведене, керуючись розділом VI, ст.ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на дії та бездіяльність Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 20.08.2013 задовольнити.

2. Визнати дії Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо винесення постанов від 28.12.2017 про повернення наказів від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 неправомірними.

3. Визнати бездіяльність Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні № 54190932 та № 54191025 щодо виконання наказів від 20.08.2013 у справі № 911/2790/13 неправомірною.

4. Зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області усунути вказані порушення (поновити порушене право заявника).

5. Стягнути з Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 34878928, 16600, Чернігівська обл., місто Ніжин, пл. Заньковецької, буд. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” (код ЄДРПОУ 38039872, 03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315) 700,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

Ухвалу підписано 24.01.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз