Ухвала суду № 71772307, 23.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.01.2018 м. КиївСправа № 910/19903/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19903/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ», м. Дніпро, та товариства з обмеженою відповідальністю «Серго», м. Київ,

про стягнення 359 133,74 грн.,

за участю представників:

позивача - Дрозд Т.О. (довіреність від 10.03.2017 № 77);

відповідач-1 - Присяжнюка А.Ю. (від 11.01.2018 № б/н);

відповідач-2 - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/19903/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - ТОВ «ЕКО») до товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» (далі - ТОВ «ТНП.КОМ») та товариства з обмеженою відповідальністю «Серго» (далі - ТОВ «Серго») про стягнення солідарно з ТОВ «ТНП.КОМ» та ТОВ «Серго» 1 000 грн.; стягнення з ТОВ «ТНП.КОМ» 358 133,74 грн., з яких: 289 067,01 грн. помилково перерахованих коштів та 69 066,73 грн. процентів за користування чужими коштами.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22.01.2018 відповідач-1 подав суду заяву про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 було постановлено справу № 910/19903/17 розглядати за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача-2 у судове засідання 23.01.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 23.01.2018 підтримав подану заяву про передачу справи за підсудністю та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 9 частини першої розділу ХІ перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною одинадцятою статті 30 ГПК України передбачено, що у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги до двох відповідачів, а саме: - стягнення з ТОВ «ТНП.КОМ» 358 133,74 грн., з яких: 289 067,01 грн. помилково перерахованих коштів та 69 066,73 грн. процентів за користування чужими коштами.

- солідарне стягнення з ТОВ «ТНП.КОМ» з ТОВ «Серго» 1 000 грн. на підставі договору поруки від 01.12.2014 № 14/02/04.

При цьому Позивач вказує, що грошові кошти ТОВ «ТНП.КОМ» були перераховані в межах договору поставки від 04.02.2014 № 12546К.

Підставою виникнення поруки є договір про неї, що укладається між кредитором за основним зобов'язанням та особою, яка надала згоду бути поручителем його боржника. Порядок укладення, зміни та розірвання договору поруки регулюється загальними положеннями про угоди, які встановлені нормами цивільного законодавства, за винятком спеціального правила, що міститься у ст. 547 ЦКУ, про обов'язкову письмову форму будь-якого правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (зрозуміло, що у тому числі й договору поруки), незалежно від форми укладення основної угоди.

З метою забезпечення майнових інтересів кредитора та одержання ним гарантій належного виконання зобов'язання і використовується такі засоби забезпечення зобов'язань, сутність яких полягає у залученні до виконання зобов'язання, поряд з боржником, третіх осіб. До таких спеціальних заходів забезпечувального характеру, передбачених цивільним законодавством, належать, зокрема порука.

Основне зобов'язання виникло у ТОВ «ТНП.КОМ» з договору поставки від 04.02.2014 № 12546К укладеного між ТОВ «ЕКО» та ТОВ «ТНП.КОМ», а забезпечувальне зобов'язання виникло у ТОВ «Серго» з договору поруки від 01.12.2014 № 14/02/04 укладеного між ТОВ «ЕКО» у ТОВ «Серго» тобто іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання.

Таким чином, даний господарський спір має бути розглянуто за місцезнаходженням відповідача - сторони основного зобов'язання, а саме ТОВ «ТНП.КОМ» (вул. Калинова, б. 43, м. Дніпро, 49051).

Отже, дана справа належить на підставі виключної підсудності справ до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись пунктом 9 частини першої розділу XI перехідних положень, статтями 30, 31, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Передати справу 910/19903/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» і товариства з обмеженою відповідальністю «Серго» про стягнення 359 133,74 грн. на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.Д. Курдельчук