Рішення № 71771986, 15.01.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3241/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства “Український авіаційний метеорологічний центр”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Браво”

про стягнення 205715,80 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 16 від 23.11.2017 р.);

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Державне підприємство “Український авіаційний метеорологічний центр” (далі – ДП “Український авіаційний метеорологічний центр”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Браво” (далі – ТОВ “Авіакомпанія “Браво”, відповідач) про стягнення 225715,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за надані послуги відповідно до договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 61-17 від 22.03.2017 р., у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 220668,00 грн. основного боргу, 5047,80 грн. пені, а також судовий збір.

27.11.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 06/874 від 23.11.2017 р. (вх. № 25009/17 від 27.11.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 20000,00 грн. та стягнути з відповідача 200668,00 грн. основного боргу, 5047,80 грн. пені.

У судовому засіданні 27.11.2017 р. представник позивача позовні вимоги та заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримував; представник відповідача у судове засідання не з’явився.

Розгляд справи відкладався.

08.12.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 06/930 від 07.12.2017 р. (вх. № 26299/17 від 08.12.2017 р.) про відкладення розгляду справи.

08.12.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшов лист № 06/929 від 07.12.2017 р. (вх. № 26298/17 від 08.12.2017 р.), за змістом якого позивач на виконання ухвали суду надає суду оригінал квитанції та опису від 02.12.2017 р. на підтвердження направлення відповідачу заяви про зменшення розміру позовних вимог № 06/874 від 23.11.2017 р.

Слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу до 15.12.2017 р.) позивач був вправі до прийняття рішення у справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову, у зв’язку з чим заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом.

За вказаних обставин суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог № 06/874 від 23.11.2017 р. (вх. № 25009/17 від 27.11.2017 р.), а саме - про стягнення з відповідача 200668,00 грн. основного боргу, 5047,80 грн. пені та судових витрат.

14.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 14.12.2017 р. (вх. № 26900/17 від 14.12.2017 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14.12.2017 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подане клопотання б/н від 14.12.2017 р. (вх. № 26899/17 від 14.12.2017 р.) про продовження строку розгляду спору, яке було задоволене ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 р.

У судовому засіданні 14.12.2017 р. представник відповідача зазначила про визнання позову ТОВ “Авіакомпанія “Браво” та про часткову сплату боргу, а також заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання доказів оплати; представник позивача у судове засідання не з’явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 р. розгляд справи був відкладений на 15.01.2018 р.

02.01.2018 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано відзив на позов б/н, б/д (вх. № 25/18 від 02.01.2018 р.), за змістом якого ТОВ “Авіакомпанія “Браво” визнає позовні вимоги у повному обсязі та повідомляє про часткову сплату боргу у розмірі 220668,00 грн., а саме – повне погашення основної суми заборгованості, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. При цьому, на підтвердження сплати заборгованості у вказаній сумі, відповідачем до відзиву додано платіжні доручення.

15.01.2018 р. до господарського суду Київської області позивачем було подано пояснення № 06/42 від 12.01.2018 р. (вх. № 739/18 від 15.01.2018 р.) щодо часткового погашення відповідачем заборгованості, за змістом яких позивач зазначає, що станом на 15.01.2018 р. ТОВ “Авіакомпанія “Браво” було погашено суму основної заборгованості за позовом у справі № 911/3241/17 у розмірі 200668,00 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5047,80 пені та судові витрати.

Слід зазначити, що 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р. справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи думку присутнього у засіданні суду 15.01.2018 р. представника позивача, суд дійшов висновку, що справу № 911/3241/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Поряд з цим, враховуючи приписи пп. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р., беручи до уваги той факт, що розгляд даної справи по суті розпочався у засіданні суду 27.11.2017 р., а також думку представника позивача, суд дійшов висновку щодо розгляду справи № 911/3241/17 із стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у засіданні суду 15.01.2018 р. здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 15.01.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував.

У судове засідання 15.01.2018 р. представник відповідача не з’явився, хоча про дату і час розгляду справи відповідач був повідомлений належно.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Також слід зазначити, що можливість суду розглянути справу за наявними в ній матеріалами передбачено ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.01.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.03.2017 р. між Державним підприємством “Український авіаційний метеорологічний центр” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Браво” (замовник) було укладено договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 61-17, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок з надання послуг з метеорологічного обслуговування, а саме: пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки в ДП «УАМЦ»; іншої метеорологічної інформації (по запиту).

У відповідності до п. 1.2 договору замовник своєчасно та в необхідному обсязі приймає послуги та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.

Згідно розділу 3 договору “Умови та порядок розрахунків”, до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику Реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт здачі-приймання наданих послуг (пункт 3.1 договору).

Замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов’язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських робочих днів зобов’язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця (п. 3.2 договору).

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору № 61-17 від 22.03.2017 р. ДП “Український авіаційний метеорологічний центр” за період з липня 2017 р. по вересень 2017 р. надало ТОВ “Авіакомпанія “Браво” послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на загальну суму 220668,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами надання послуг за вказаний період, а саме - № 453 від 31.07.2017 р. на суму 93722,00 грн., № 564 від 31.08.2017 р. на суму 2609,00 грн., № 536 від 31.08.2017 р. на суму 88304,00 грн., № 636 від 30.09.2017 р. на суму 1444,00 грн., № 601 від 30.09.2017 р. на суму 54589,00 грн. (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, ТОВ “Авіакомпанія “Браво” не було оплачено надані виконавцем послуги, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед ДП “Український авіаційний метеорологічний центр” за укладеним договором становила 220668,00 грн., що і спричинило звернення позивача з даним позовом до суду.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання і не сплатив ДП “Український авіаційний метеорологічний центр” за липень 2017 року – вересень 2017 року заборгованість за надання метеорологічних послуг за договором № 61-17 від 22.03.2017 р., ДП «МА «Бориспіль» і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом за наявними у матеріалах справи доказами, 31.10.2017 р. до подання позову до суду відповідачем було здійснено часткову оплату за надані позивачем послуги у розмірі 10000,00 грн. Окрім того, після подання даного позову до суду відповідачем було здійснено оплату на суму 10000,00 грн., у зв’язку з чим позивачем у заяві № 06/874 від 23.11.2017 р. (вх. № 25009/17 від 27.11.2017 р.) було зменшено заявлений до стягнення розмір позовних вимог в частині основного боргу до 200668,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, наявність основного боргу у розмірі 200668,00 грн. за договором № 61-17 від 22.02.2017 р. про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден відповідачем, відповідно до відзиву б/н, б/д (вх. № 25/18 від 02.01.2018 р.), було визнано у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Водночас, як передбачено ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 5 тієї ж статті встановлено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що після подання даного позову до суду відповідачем було здійснено оплату наданих позивачем послуг у повному обсязі на загальну суму 200668,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2486 від 05.12.2017 р. на суму 50000,00 грн., № 3678 від 12.12.2017 р. на суму 13722,00 грн., № 3714 від 15.12.2017 р. на суму 78304,00 грн., № 3717 від 15.12.2017 р. на суму 54589,00 грн., № 3716 від 15.12.2017 р. на суму 1444,00 грн., № 3713 від 15.12.2017 р. на суму 2609,00 грн. та виписками по рахунку позивача на вказані суми (копії долучено до матеріалів справи).

Факт надходження оплати за укладеним між сторонами договором № 61-17 від 22.03.2017 р. у сумі 200668,00 грн. позивачем підтверджується.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 200668,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Окрім того, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати за надані послуги, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача 5047,80 грн. пені.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно вказаного п. 5.2 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з п. 3.2, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що розмір пені було визначено в сумі 5047,80 грн., яка нарахована позивачем на суму заборгованості за період прострочення щодо кожного акту окремо, який є арифметично вірним.

Як вбачається із відзиву б/н, б/д (вх. № 25/18 від 02.01.2018 р.), відповідач визнав позов у повному обсязі, у тому числі – щодо нарахованої позивачем пені в загальному розмірі 5047,80 грн.

Як зазначалось вище, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором № 61-17 від 22.02.2017 р. про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден в частині здійснення відповідачем своєчасної оплати, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку щодо задоволення решти позовних вимог Державного підприємства “Український авіаційний метеорологічний центр” у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як зазначено в п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7, в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. У застосуванні даної норми суду слід мати на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи викладене, витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та в частині позовних вимог у розмірі 200668,00 грн., провадження у справі за якими закрито, з урахуванням здійснення відповідачем сплати суми основного боргу в розмірі 200668,00 грн. вже в процесі розгляду даної справи.

Зайво сплачений судовий збір при поданні позивачем позову до суду в сумі 152,99 грн. підлягає поверненню ДП “Український авіаційний метеорологічний центр” з Державного бюджету України.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 200668,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “Браво” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, офіс 309, код 32259588) на користь Державного підприємства “Український авіаційний метеорологічний центр” (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, код 23568810) 5047 (п’ять тисяч сорок сім) грн. 80 коп. пені, 3085 (три тисячі вісімдесят п’ять) грн. 74 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 22.01.2018 р.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.М. Бабкіна