Рішення № 71771699, 17.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9832/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дніпровської міської ради м. Дніпро

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Фізичної особи-підприємця Ніколайчука Володимира Степановича м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради м. Дніпро

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р.

Представники:

Від позивача: Таган І.М., дов. №7/10-2345 від 26.12.2017р.

Від відповідача: Беркутов О.П. дов. №83 від 16.08.2017р.

Від відповідача: Солодухін М.В., дов. №3 від 09.01.2018р.

Від відповідача: Гарагуля В.П., дов. №6 від 12.01.2018р.

Від третьої особи-1: Ніколайчук В.С.

Від третьої особи-1: Боровинський В.В., дов. №63 від 12.01.2017р.

Від третьої особи-2: Чоха К.О. дов. №1.9.04 від 03.01.2018р.

Присутній: ОСОБА_10

Присутній: ОСОБА_11

Присутній: ОСОБА_12

Присутній: ОСОБА_13

Присутній: ОСОБА_14

Присутній: ОСОБА_15

СУТЬ СПОРУ: Дніпровська міська рада м. Дніпро звернулась до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Дніпро з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не врахував норми законодавства, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Крім того, позивач наполягає на невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Так, рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р.:

- визнано дії Дніпровської міської ради (Дніпропетровської міської ради) щодо прийняття рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р., яким суб'єкти господарювання зобов'язанні укладати договори на утримання об'єктів благоустрою з визначеним Радою установою та позбавлені права самостійного вибору контрагента на утримання об'єкта благоустрою, що знаходиться у державній, комунальній або приватній власності, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, шляхом прямого примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів з придбання товарів (робіт, послуг) у певних продавців;

- зобов'язано Дніпровську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р. у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції у трьохмісячний строк з дати одержання цього рішення, про що повідомити Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Позивач зазначає, що рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р. є законним та не порушує економічну конкуренцію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування

Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що Правила благоустрою території населеного пункту, зокрема, включають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, шляхом: проведення перевірок території, подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Згідно з пунктами 24.4, 24.5 Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради №44/43 від 27.11.2013р., самоврядний контроль у сфері благоустрою міста здійснюється міською радою та її виконавчими органами та іншими органами контролю, утвореними міською радою. Пунктом 20.4 вказаних Правил передбачено обов'язковість укладання договорів на тимчасове використання об'єктів (елементів) благоустрою міста не за їх функціональним призначенням для реалізації потреб сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг.

З огляду на викладене, позивач зазначає про прийняття ним в межах наданих повноважень рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р.

Пунктом 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності.

Рішенням міської ради №26/8 від 18.05.2016р. «Про реорганізацію та зміну найменування комунальних підприємств Дніпропетровської міської ради» затверджений Статут Комунального підприємства «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпровської міської ради.

Пунктом 2 Статуту передбачено, що вказане підприємство створено для реалізації зазначеної мети у сфері благоустрою, зокрема: здійснення утримання об'єктів благоустрою комунальної власності та/або їх частин, надання в тимчасове користування суб'єктам господарювання для господарської діяльності та/або реалізації потреб сфери відпочинку та ін., залучення коштів для належного утримання.

Власником об'єктів благоустрою є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, яка визначила балансоутримувача, створила орган, уповноважений утримувати об'єкти благоустрою (Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами»).

Позивач не погоджується з висновком відповідача стосовно щодо наявності порушення конкуренції. Відповідачем зазначено, що рішення міської ради №39/35 від 29.05.2013р. стосується об'єктів усіх форм власності і таким чином, міська рада посягає на приватну власність і зобов'язує усіх суб'єктів господарювання укладати договори на утримання об'єктів благоустрою, що є приватною власністю.

Позивач зазначає, що рішення міської ради №39/35 від 29.05.2013р. стосується лише території загального користування.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням міської ради №39/35 від 29.05.2013р., вказаний документ є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов'язковим суб'єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території міста та об'єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг.

На підставі наведеного та з огляду на зміст частини 1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту 1.2.1 Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради №44/43 від 27.11.2013р., позивач вказує, що власником об'єктів благоустрою міста є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради. В свою чергу, Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» як орган контролю на підставі наданих повноважень надає в користування лише ті об'єкти благоустрою, що розташовані на територіях загального користування, віднесених до сфери його контролю, та перебувають у комунальній власності.

Також позивач звертає увагу, що рішення приймає виконавчий комітет Дніпровської міської ради, а не Дніпровська міська рада. Але відповідач визнав дії саме міської ради такими, що порушують економічну конкуренцію.

Крім того, відповідач не запросив пояснень від органу, що здійснює функції утримання об'єктів благоустрою, не витребував від осіб документи, що мають значення для справи. На підстави викладеного позивач наполягає на неповному з'ясуванні обставин, що є також підставою для визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2017р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У відзиві №2960/28/02-17 від 04.12.2017р. (а.с. 112-114) відповідач не погодився із заявленими вимогами та наполягав на їх необґрунтованості.

Відповідач зазначив. що розгляд справи №37/06-03-3/17 розпочатий за результатом розгляду фізичної особи підприємця Ніколайчука В.С. щодо прийняття Дніпровською міською радою рішень у сфері благоустрою, які створюють перешкоди у його підприємницькій діяльності.

Відповідач зазначає, що вичерпний перелік повноважень сільських, селищних та міських рад у сфері благоустрою визначений у статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинення антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування забороняється.

Посилаючись на зміст пунктів 1.2, 1.6, 1.7, 6.6 Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням міської ради №39/35 від 29.05.2013р., відповідач вказує, що на суб'єктів господарювання покладений обов'язок укладати з органом контролю (Комунальним підприємством «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпровської міської ради) договори на утримання об'єктів благоустрою. Невиконання цієї вимоги тягне за собою відповідальність у вигляді п'ятикратного розміру плати, визначеної згідно з вищезазначеним Порядком.

Відповідач зазначає, що ним було отримано копії трьох примірників договорів, укладених між органом контролю та суб'єктами господарювання, що мали намір використовувати об'єкти (об'єкти благоустрою) не за цільовим призначенням.

Також за одержаною відповідачем інформацією було встановлено, що працівниками органу контролю був складений акт комісійного обстеження території №МВ-16/193 від 07.12.2016р., в якому вказано про порушення приватним підприємцем вимог згаданого Порядку щодо використання об'єкту благоустрою без укладання договору. Внаслідок цього, була висунута на адресу підприємця вимога про сплату суми в п'ятикратному розмірі плати, визначеної Порядком.

За результатами розгляду справи №904/12166/16 господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач (приватний підприємець) не є власником тимчасової споруди, розташованої на об'єкті благоустрою. Вказані об'єкти благоустрою перебувають у приватній власності та використовуються приватним підприємцем на підставі договору оренди.

Відповідач зазначає, що згідно положень статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єкти господарювання мають право вирішувати або самостійно забезпечувати утримання об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, або залучати за договором підприємство чи балансоутримувача в розмірі визначеної пайової участі. Але вищезгаданий Порядок не надає суб'єктам господарювання такого права та зобов'язує їх, всупереч їх волі, вступити у комерційні зв'язки з конкретним, визначеним позивачем продавцем - Комунальним підприємством «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпровської міської ради.

З огляду на зміст поняття «економічна конкуренція», наведеного в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач наполягає на тому, що при прийнятті рішення №39/35 від 29.05.2013р. радою були встановлені обмеження господарської діяльності підприємців (підприємств) у виборі контрагента з надання вказаних послуг. Наведене може мати негативний вплив на конкурентоспроможність цих підприємців (підприємств), тому є антиконкурентними дії міської ради щодо прийняття рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р.

Статтею 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено три форми власності об'єктів благоустрою: державну, комунальну та приватну. Таким чином, у комунальній власності перебуває частина об'єктів благоустрою. Вказана стаття надає власникам об'єктів благоустрою самостійно визначатись щодо способу утримання вказаного об'єкту, який перебуває в державній або комунальній власності.

Стаття 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не покладає на суб'єктів господарювання обов'язку укладання договорів з органами місцевого самоврядування щодо способу утримання об'єктів благоустрою.

Пункт 1.2 Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням міської ради №39/35 від 29.05.2013р., встановлює обов'язок його виконання суб'єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпропетровська та об'єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт (здійсненні заходів), зазначених у пункті 2 Порядку.

Тобто вказаний Порядок не містить положень відносно нерозповсюдження його дії на об'єкти благоустрою, що перебувають у державній або приватній власності.

На підставі наведеного, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017р. задоволено клопотання та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного підприємця Ніколайчука Володимира Степановича. В задоволенні клопотання Громадської організації «Самозахист підприємців» про залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача судом відмовлено. Цією ж ухвалою розгляд справи був відкладений на 19.12.2017р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2017р., у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р., було визначено, що справу №904/9832/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2017р. задоволено клопотання та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради.

В судовому засіданні від 19.12.2017р. представник третьої особи на боці відповідача підтримав правову позицію відповідача та наполягав на тому, що рішення міської ради №39/35 від 29.05.2013р. прийнято з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

В свою чергу, представник третьої особи на боці позивача вказав про обґрунтованість заявлених вимог.

Визначальною ознакою застосування Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг, затвердженого рішенням міської ради №39/35 від 29.05.2013р., є нецільове використання території м. Дніпро загального користування (об'єктів благоустрою) без наявності у користувача права оренди або власності на земельну ділянку, яка використовується.

Договір про використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням (відсутність якого обумовлює виникнення обов'язку у суб'єкта підприємницької діяльності з оплати за нецільове використання об'єкту благоустрою в п'ятикратному розмірі плати, вирахуваної на підставі пункту 6.5 Порядку), за своєю правовою природою не є договором про пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Вказаний договір має ознаки, зокрема, договору оренди комунального майна.

Враховуючи наведене, висновки відповідача про наявність порушень законодавства про захист економічної конкуренції не є законними та обґрунтованими, оскільки територіальна громада в особі Дніпровської міської ради є власником території загального користування, на яких розміщені об'єкти благоустрою, що можуть використовуватися не за цільовим призначенням.

Також в судовому засіданні від 19.12.2017р. на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2017р. відповідачем були надані суду для огляду матеріали справи №37/06-03-3/17, розпочатої розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38/01-15/06-17 від 11.07.2017р.

На підставі положень Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 19.12.2017р. було проголошено перерву до 17.01.2017р.

В судовому засіданні від 17.01.2017р. представники сторін та третіх осіб підтримали раніше викладені правові позиції, судом з'ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено докази, якими вони обґрунтовуються.

Заслухавши доводи сторін та третіх осіб, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін та третіх осіб, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив.

Рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради №39/35 від 29.05.2013р. затверджений Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг (далі - Порядок) (а.с. 26-35).

Пунктом 1.2 вказаного Порядку встановлено, що цей Порядок є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов'язковим суб'єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпропетровська та об'єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт (здійсненні заходів), зазначених у пункті 2 Порядку.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку органом контролю є Комунальне підприємство «Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності».

Згідно з рішеннями Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради №26/8 від 18.05.2016р. (а.с. 140-141) та №61/22 від 21.06.2017р. (а.с. 142-143) Комунальне підприємство «Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» реорганізоване спочатку в Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами», потім у Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради.

За результатом розгляду заяви фізичної особи-підприємця Ніколайчука В.С. щодо прийняття Дніпровською міською радою рішень у сфері благоустрою, які створюють перешкоди у його підприємницької діяльності, розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38/01-15/06-17 розпочато справу №37/06-03-3/17 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в діях Дніпровської міської ради при прийнятті рішення №39/35 від 29.05.2013р. «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг».

Рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р. (а.с. -23-25):

- визнано дії Дніпровської міської ради (Дніпропетровської міської ради) щодо прийняття рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р., яким суб'єкти господарювання зобов'язанні укладати договори на утримання об'єктів благоустрою з визначеним Радою установою та позбавлені права самостійного вибору контрагента на утримання об'єкта благоустрою, що знаходиться у державній, комунальній або приватній власності, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, шляхом прямого примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів з придбання товарів (робіт, послуг) у певних продавців;

- зобов'язано Дніпровську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р. у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції у трьохмісячний строк з дати одержання цього рішення, про що повідомити Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, - неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Не погодившись з рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р., Дніпровська міська рада в листопаді 2017р. (в межах встановленого строку) звернулась до суду з відповідним позовом.

Позивач посилається на те, що відповідач не врахував норми законодавства, які мали бути враховані, та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Крім того, позивач наполягає на невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Позивач та третя особа на боці позивача наполягають на тому, що вказаним Порядком передбачено обов'язок суб'єктів господарювання укладати саме договір про використання об'єктів не за цільовим призначенням. З їх точки зору висновок відповідача про встановлення Порядком обов'язку укладати договори про утримання об'єктів благоустрою не відповідає дійсності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV від 06.09.2005р. утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV від 06.09.2005р. об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством. Вказаним законом не передбачено використання об'єктів благоустрою не за їх цільовим призначенням.

Статтею 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV від 06.09.2005р. визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності.

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Як зазначає позивач, Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» (правонаступником якого є Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради) на підставі наданих законодавством повноважень було створено міською радою для утримання об'єктів благоустрою комунальної власності та/або їх елементів (частин); надання об'єктів благоустрою та/або елементів благоустрою м. Дніпро в тимчасове використання суб'єктам господарювання та/або іншим особам, які ведуть або мають намір вести господарську або іншу діяльність на об'єктах та/або елементах благоустрою для реалізації потреб для об'єктів сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та сфери послуг; укладання з користувачами договорів об'єктів та/або елементів благоустрою договорів щодо пайової участі в утриманні зазначених об'єктів; залучення коштів та інших осіб для належного утримання і здійснення ремонту об'єктів та/або елементів благоустрою.

Як вбачається з пояснень представників Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наданих протягом судового розгляду та оглянутих судом матеріалів справи №37/06-03-3/17, під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем направлялись запити про надання інформації на адресу Дніпровської міської ради та Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради. Наведене спростовує твердження позивача про ігнорування відповідачем вимог щодо збору доказів, які мають значення для справи.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, за результатом аналізу зібраної інформації, наданої позивачем та третьою особою на боці позивача, та на підставі положень чинного законодавства відповідач дійшов висновку, що фактично нормами Порядку суб'єктів господарювання зобов'язано укладати з органом контролю договори про утримання об'єктів благоустрою.

З огляду на вищевикладене раніше, суд погоджується з цим висновком відповідача.

Статтею 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено три форми власності об'єктів благоустрою: державну, комунальну та приватну. Таким чином, у комунальній власності перебуває частина об'єктів благоустрою. Вказана стаття надає власникам об'єктів благоустрою самостійно визначатись щодо способу утримання вказаного об'єкту, який перебуває в державній або приватній власності.

Порядок не містить положень відносно нерозповсюдження його дії на об'єкти благоустрою, що перебувають у державній або приватній власності. Саме відсутність цього застереження слугувала підставою для висновку про антиконкурентні дії міської ради шляхом прямого примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів з придбання товарів (робіт, послуг) у певних продавців.

Опосередковано наведене підтверджується обставинами, встановленими під час розгляду справи №904/12166/16. Так, Комунальним підприємством «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» був пред'явлений позов про стягнення плати, передбаченої пунктом 7.4.1 Порядку, з суб'єкта господарювання за використання об'єкту благоустрою, який перебував у приватній власності.

З огляду на зміст поняття «економічна конкуренція», наведеного в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», при прийнятті рішення №39/35 від 29.05.2013р. позивачем були встановлені обмеження господарської діяльності підприємців (підприємств) у виборі контрагента з надання вказаних послуг. Наведене може мати негативний вплив на конкурентоспроможність цих підприємців (підприємств), тому є антиконкурентними дії міської ради щодо прийняття рішення «Про затвердження Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровськ в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» №39/35 від 29.05.2013р.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, тому суд відмовляє у задоволенні вимог Дніпровської міської ради м. Дніпро до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Дніпро про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №31/01-14/06-17 від 21.09.2017р.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору, понесені позивачем, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 24.01.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова