Постанова № 71771303, 18.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/11653/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/47/18 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Ткач З. Є., Ходоровський М. В.,

секретар судового засідання - Панькевич Т.І.

за участі - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ЕКОАУДИТ" - Козлова Павла Борисовича, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/11653/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ЕКОАУДИТ" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2017 року про забезпечення позову, постановлену суддею Дзюбич В.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод", Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання недійсними договорів застави,-

ВСТАНОВИЛА:

18.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом.

Вимоги аргументовано тим, що майно-обладнання, яке перебуває на балансі ПП "МДС Збаразький сирзавод" та передане в заставу згідно договору застави обладнання укладеного 16.01.2008 року між ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "МДС Збаразький сирзавод" та договору застави обладнання №1501/08-01, укладеного 23.09.2008 року є спільним майном подружжя та підлягає поділу між нею та відповідачем ОСОБА_4

З огляду на наявність спору про визнання недійсними договорів застави обладнання, ПАТ "Західінкомбанк", як заставодержатель, може протягом усього розгляду справи по суті звернути стягнення на заставне майно чи розпорядитись ним іншим способом, зокрема шляхом відчуження чи обтяження борговими зобов'язаннями, що дає позивачу обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду у вказаній справі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.10.2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено і заборонено до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №607/11653/17 вчиняти будь-які спрямовані на обтяження борговими та іншими зобов'язаннями (передача в заставу, заклад), а також відчужувати будь-яким способом чи передавати права володіння, користування чи розпорядження щодо рухомого майна-обладнання, яке перебуває на балансі ПП "МДС Збаразький сирзавод" та передане в заставу згідно договору застави обладнання укладеного 16.01.2008 року між ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "МДС Збаразький сирзавод" та договору застави обладнання №1501/08-01, укладеного 23.09.2008 року між ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "МДС Збаразький сир завод".

В апеляційній скарзі ТзОВ "КП ЕКОАУДИТ" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що стосуються предмету позову та не мотивував належним чином чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

В судовому засіданні представник ТзОВ "КП ЕКОАУДИТ" - Козлов П.Б. апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Зазначив, що майнові права товариства порушені щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Вказав, що ОСОБА_2 не могла звертатись до суду під прізвищем "Мартинчук", оскільки рішення Підволочиського районного суду від 09.09.2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано і після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_2 змінено прізвище на дошлюбне " ОСОБА_2".

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив і вказав, що права товариства ухвалою суду про забезпечення позову не порушено.

Зазначив, що позов про який вказує представник товариства не має відношення до суті справи, оскільки у вказаному позові стороною є ОСОБА_5, а у даній справі про визнання недійсними договорів застави відповідачем є ОСОБА_4. Вказані особи не є тотожними і не є навіть родичами.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.

Згідно ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (995_004), ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ), гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи вказане, відсутність доказів поважності причин через які учасники справи не можуть прибути в судове засідання, колегія суддів не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи і вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належно повідомлених учасників справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4, Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод", Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання недійсними договорів застави.

02.10.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову (а.с. 17).

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 151 ЦПК України (в редакції яка діяла на час постановлення ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача. А також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів критично оцінюються доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що стосуються предмету позову та не мотивував належним чином чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову з наступних підстав:

з моменту подання позову 18.09.2017 року право вимоги на спірне майно двічі відступалося за договорами відступлення прав вимоги, а саме: 20.09.2017 року ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" відступило право вимоги за спірними договорами застави ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРБО ФІНАНС"; 03.10.2017 року ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРБО ФІНАНС" відступило право вимоги за спірними договорами застави ТзОВ "КП ЕКОАУДИТ";

слід зауважити, що відступлення права вимоги від ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРБО ФІНАНС" до ТзОВ "КП ЕКОАУДИТ" відбулося після постановлення ухвали про забезпечення позову, оскільки ухвала постановлена 02.10.2017 року, а договір укладений 03.10.2017 року (а.с. 29);

після пред'явлення позову ОСОБА_2 двічі змінювався заставодержатель спірного майна. Така поведінка сторони (заставодержателя) може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду.

Враховуючи вказане, те що між сторонами існує спір про визнання недійсними договорів застави з метою поділу майна, як спільного сумісного майна подружжя та те, що заставодержатель може звернути стягнення на спірне майно та реалізувати його, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вказане, наявні докази в матеріалах справи колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів суду апеляційної інстанції ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ЕКОАУДИТ" - залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах понесених ними витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 січня 2018 року.

Головуючий

Судді