Рішення № 71769797, 24.01.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8154/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держпраці у Львівські області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Держпраці у Львівські області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 13/091/1252-1246 від 14 листопада 2017 року, винесеною головним державним інспектором Луговим А.В. ГУ Держпраці у Львівській області, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.57 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною та такою, що не відображає дійсних обставин справи. В обґрунтування позову покликається на те, що в діях позивача, як Генерального директора ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» відсутня вина. Діяльність позивача не носить протиправного характеру, оскільки останній вживав всіх необхідних заходів щодо належного виконання «Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель» в межах своєї компетенції. Вважає, що так як порушення з його сторони, зазначеної в оскаржуваній постанові статті 54 Кодексу України про надра, не відбулося, а тому дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконними, оскільки відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, що автоматично, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, виключає провадження у справі.

Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що твердження ОСОБА_1 щодо відсутності у діях останнього вини, як складової складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 57 КУпАП є необґрунтованим, так як уповноваженою посадовою особою Управління був погоджений План розвитку гірничих робіт ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» для виконання у 2017 ропі. Позивач усвідомлював, що зазначений план не виконується і, відповідно, це може призвести до негативних наслідків. При цьому, в справі відсутні передбачені ст. 17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив такий задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову від 14.11.2017 року.

Представник відповідача Головного Управління Держпраці у Львівські області проти позову заперечив та підтримав свої доводи ,викладені у відзиві на позов, доповнивши, що відповідальність за невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення несуть посадові особи підприємств. В даному випадку - це генеральний директор ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» ОСОБА_1, який повинен був забезпечити виконання вищезазначених норм і вимог законодавства України про надра.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу від 31.10.2017 року № 1624-11 та направлення на проведення перевірки від 31.10.2017 року № 1587 головним державним інспектором Луговим А.В. в період з 03.11.2017 по 14.11.2017 року була проведена планова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавчих і нормативно правових актів з охорони прані та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов'язаних геологічним вивченням надр та їх використанням на ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Під час проведення позапланової перевірки, головним державним інспектором було встановлено, що на підприємстві не виконуються роботи, передбачені «Комплексним проектом консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 166-р, із змінами, внесеними згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 року № 46-р, а саме: протягом 2017 року не проводилось заповнення гірничих виробок рудника № 2 (500 тис. м3) насиченими розсолами (360 г/л) із хвостосховища, відповідно до «Плану розвитку гірничих робіт на 2017 рік по ГІАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал».

За результатами перевірки був складений акт планової перевірки від 14.11.2017 року № 13/03/091/2609 та припис на усунення виявлених порушень від 14.11.2017 року № 13/03/091/2609-2101. Також, за порушення ч. 3 ст. 57 КУпАП на генерального директора підприємства ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в розмірі 3400 грн., на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2017 року серія JIB № 13/091/1252.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 54 Кодексу України про надра ліквідація і консервація гірничодобувних об'єктів або їх ділянок здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та іншими заінтересованими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гірничого нагляду та промислової безпеки.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Гірничого Закону України План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 1 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

29.01.2017 року, начальником відділу нагляду у гірничодобувній промисловості Головного управління Держпраці у Львівській області Гагалою В.М. було погоджено План розвитку гірничих робіт ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» для виконання у 2017 році.

У абзаці 2 п. 1.3 Плану зазначено, що для охорони земної поверхні від впливу гірничих робіт на ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» передбачено: д) по дільниці з консервації рудника №2 заповнення гірничих виробок І-ІV горизонтів розсолами природнім шляхом та подальше заповнення пустот І горизонту розсолами, які будуть готуватись на хвостосховищі.

Також, пунктом 1 розділу 2 зведеної таблиці запланованих обсягів та видів робіт на 2017 рік ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» передбачено роботи з приготування і подачі розсолів в рудник № 2, обсягом 500 тис. м3, на виконання «Комплексного проекту консервації рудника № 2 та рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал».

Відтак, твердження позивача про обставину, що ПАТ «Стебницьке ГХГІ «Полімінерал» неодноразово зверталось до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації для погодження продовження заповнення гірничих виробок рудника № 2 розсолами із хвостосховища, не свідчить про відсутність вини позивача.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що План розвитку гірничих робіт ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» на 2017 рік був розроблений уповноваженими посадовими особами підприємства та затверджений генеральним директором підприємства, після чого погоджений посадовою особою Управління Держпраці. Відтак, суд критично оцінює позицію позивача про те, що досягнення необхідної концентрації розсолів в руднику № 2 згідно проекту консервації рудника, здійснити технологічно неможливо. Доводи позивача стосовно неможливості виконати вимоги, які розроблені уповноваженими посадовими особами підприємства, яке він очолює є непослідовними та суперечливими. Позивач усвідомлював, що зазначений план не виконується і це може призвести до негативних наслідків.

Частиною 3 ст. 57 КУпАП передбачено, що втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, 15 стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Таким чином, на посадову особу, генерального директора ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» ОСОБА_1, за невиконання вищезазначених вимог законодавства була правомірно винесена оскаржувана постанова та накладений штраф.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 3 ст. 57 КупАП є законною та обґрунтованою, прийнята в межах повноважень Головного Управління Держпраці у Львівські області. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 57 КУпАП доведена; відтак,підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 246, 250, 251 КАС України та на підставі ст.ст. 10, 14, 57 КУпАП, ст. 54 Кодексу України про надра, ст. 19 Гірничого Закону України, -

В И Р І Ш И В:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держпраці у Львівські області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 13/091/1252-1246 від 14 листопада 2017 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.Р.Волоско.